Історія справи

Ухвала ККС ВП від 31.03.2021 року у справі №208/2167/19

Ухвала

Іменем України

30 березня 2021 року

м. Київ

Провадження № 51-1574 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Кравченка С. І.,

суддів: Білик Н. В., Ємця О. П.

розглянув касаційну скаргу захисника Піцика Р. В. інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 квітня 2020 року,

встановив:

Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 квітня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за: ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі; ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі; ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років 10 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_1 покарання у виді 5 років 10 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі, призначеного вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 1 березня 2018 року більш суворим, призначеним цим вироком, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 5 років 10 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 визначено відраховувати з моменту його фактичного затримання - 25 квітня 2019 року, та на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано йому, у строк відбування покарання відбуте повністю покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 1 березня 2018 року у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі, та період попереднього ув'язнення - з 25 квітня 2019 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, але не більше, ніж на 60 днів з дня ухвалення вироку.

Вирішені питання про цивільні позови, процесуальні витрати та речові докази у провадженні.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, засуджений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку районного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 квітня 2020 року та повернуто йому апеляційну скаргу.

Захисник Піцик Р. В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Доводи засудженого про поважність причин пропуску на апеляційне оскарження були належно перевірені апеляційною інстанцією. Колегія суддів зазначила, що матеріали провадження свідчать про те, що оскаржуваний вирок ухвалено місцевим судом 17 квітня 2020 року за участі обвинуваченого ОСОБА_1, що підтверджується журналом судового засідання від 17 квітня 2020 року. Того ж дня, копію вироку судом першої інстанції було направлено на адресу Дніпропетровської УВП для належного вручення обвинуваченому ОСОБА_1, і який копію цього вироку отримав 6 травня 2020 року, що підтверджується особистим підписом в розписці.

27 листопада 2020 року після закінчення строку на апеляційне оскарження, засуджений ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Посилання засудженого ОСОБА_1 на те, що оскаржити в строк, визначений законом вирок суду першої інстанції не виявилось можливим, оскільки з його повним текстом він ознайомився в установі виконання покарань лише наприкінці листопада 2020 року, обґрунтовано не визнані апеляційним судом поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому не можуть бути підставами для його поновлення.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Заводського районного суду м.

Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 квітня 2020 року та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд дотримався вимог кримінального процесуального закону.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Піцика Р. В. суд не вбачає та вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Піцика Р. В. інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 квітня 2020 року

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. І. Кравченко Н. В. Білик О. П. Ємець