Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.08.2019 року у справі №910/23149/17

?

УХВАЛА

27 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/23149/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючий), Булгакової І. В., Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус плюс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019

у справі № 910/23149/17

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Гармонія"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Етуаль-Авто"

про визнання недійсним договору про внесення змін та доповнень до договору

та за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" (далі - ТОВ "Опус Плюс", скаржник)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Гармонія"; Товариства з додатковою відповідальністю "Етуаль-Авто"

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Опус Плюс" 29.01.2020 (згідно з штампом вхідної кореспонденції Північного апеляційного господарського суду) через Північний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 910/23149/17, ухвалити постанову, якою наявний в матеріалах справи висновок експерта не приймати до уваги в якості доказу.

Дослідивши матеріали касаційної скарги з доданими до неї документами, Касаційний господарський суд доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18 листопада 2010 року).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи то неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Гармонія" про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено у справі №910/23149/17 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 у зв'язку із нездійсненням Товариством з додатковою відповідальністю "Гармонія" оплати за проведення почеркознавчої експертизи, матеріали справи № 910/23149/17 повернулись без виконання, провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 у справі №910/23149/17, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від
23.12.2019, клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Гармонія" про направлення справи для проведення почеркознавчої експертизи задоволено.

Матеріали справи № 910/23149/17 надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції для проведення почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2018.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду, що оскільки, ухвалою Господарського суду міста від 24.01.2018 було призначено судову почеркознавчу експертизу, вартість якої станом на 03.10.2018 позивачем оплачено, з метою роз'яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання, зокрема, для встановлення чи виконаний підпис на договорі про внесення змін та доповнень до договору від 17.01.2017 № ЕА/ФП001-23 генеральним директором Товариства з додатковою відповідальністю "Гармонія" Куліковим В. В., наявні підстави для направлення матеріалів справи до експертної установи для проведення експертизи.

З аналізу доводів наведених у змісті касаційної скарги, Касаційний господарський суд доходить висновку, що скаржником оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 виключно в частині призначення судової почеркознавчої експертизи.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з приписами частини 1 статті 304 ГПК України ухвали судів першої інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частини 1 статті 304 ГПК України.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктів 2, 3 частини 1 статті 287 ГПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, наведені вище процесуальні норми виключають можливість касаційного перегляду зазначеної ухвали та постанови судів першої та апеляційної інстанцій у справі №910/23149/17, про направлення матеріалів справи № 910/23149/17 для проведення почеркознавчої експертизи, оскільки ці судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.

Колегія суддів також звертається до правової позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 922/2507/18, яка визначає, що судові рішення про призначення експертизи не можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

Відтак, Касаційний господарський суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Опус Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 910/23149/17, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 243, пунктом 2 частини 1 статті 287, пунктом 1 частини 1 293 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
23.12.2019 у справі № 910/23149/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос