Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.09.2018 року у справі №910/7900/18

УХВАЛА

25 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/7900/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Кушніра І. В., Краснова Є. В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019

та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2018

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк"

на постанову приватного виконавця від 21.06.2018 про відкриття виконавчого провадження №56651718, на постанову про арешт майна боржника, на постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника та акт приватного виконавця

за заявою Акціонерного товариства "Сбербанк" про забезпечення позову до подання позовної заяви Акціонерним товариством "Сбербанк"

приватний виконавець Солонько Микола Миколайович

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач - Акціонерне товариство "Сбербанк"

відповідачі - Дочірнє підприємство "Край Проперті", Товарство з обмеженою відповідальністю "Шейк ", Приватне акціонерне товариство "Банкомзв'язок"

про визнання права іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шейк" звернулось із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від
16.01.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн. та доказів надіслання приватному виконавцю Солонько М. М. копії скарги і доданих до неї документів описом вкладення до цінного листа.

Касаційну скаргу заявника залишено без руху до 21.03.2019, а відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

11.03.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Шейк" направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано оригінал платіжного доручення №1051 від 11.03.2019 на суму 1 921,00 грн. та опис вкладення до цінного листа про надіслання приватному виконавцю Солонько М. М. копію скарги і доданих до неї документів.

Заявником касаційної скарги усунено недоліки у встановлений строк ухвалою Верховного Суду від 21.02.2019 та не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Перевіривши доводи заявника касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" у справі №910/7900/18 виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

За змістом абзацу 4 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, наведена норма закону надає Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений в абзаці 4 частини 2 статті 293 наведеного Кодексу, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019, відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" на постанову приватного виконавця від 21.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження №56651718, на постанову про арешт майна боржника, на постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника та акт приватного виконавця.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище зазначені судові рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" та скасувати постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №56651718 від 21.06.2018, про арешт майна боржника, про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Вимоги скарги мотивовано тим, що: приватний виконавець фактично виконав ухвалу про забезпечення позову двічі - наклав арешт на майно і постановою про арешт майна боржника і постановою про опис і арешт майна боржника, що суперечить положенням частини 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження"; всупереч частини 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" приватним виконавцем безпідставно передано на зберігання третій особі нерухоме майно, яке належить скаржнику за відсутності відмови боржника від приймання на зберігання майна; приватний виконавець, встановивши обмеження на майно щодо заборони розпорядження, пошкодження, розукомплектації, вийшов за межі виконання ухвали суду про накладення арешту, чим фактично обмежив законного власника майна в користуванні і володінні цим майном, що є грубим порушенням принципу законності вчинення виконавчих дій відповідно до статті 2 Закону; виконавчий документ не відповідав вимогам статті 4 Закону та за наявності підстав для повернення виконавчого документа без виконання, приватний виконавець відкрив виконавче провадження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.06.2018 приватним виконавцем Солонько М. М. відкрито виконавче провадження №56651718 з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 у справі №910/7900/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №910/7900/18 від 20.06.2018 встановлено заборону Дочірньому підприємству "Край Проперті" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Шейк" у вчиненні певних дій щодо нерухомого майна, у зв'язку із чим в ухвалі суду визначено вказаних осіб боржниками.

Частиною 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що видача різних за змістом ухвал суперечить приписам Господарського процесуального кодексу України, а тому ухвала Господарського суду міста Києва №910/7900/18 від 20.06.2018 у розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, та відповідно не передбачає видачі окремого виконавчого документа на її виконання.

Господарськими судами правомірно встановлено, що ухвала Господарського суду міста Києва №910/7900/18 від 20.06.2018 містить всі обов'язкові дані визначені частиною статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідає всім вимогам до виконавчого документа.

З огляду на викладене та враховуючи, що підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання судами не встановлено відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується із висновками господарських судів про відсутність підстав для скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №56651718 від 21.06.2018.

Відповідно до частини 1, 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Постановою приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича про арешт майна боржника від 21.06.2018 в межах виконавчого провадження №56651718 накладено арешт на нерухоме майно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк".

Ураховуючи викладене та враховуючи відповідність ухвали Господарського суду міста Києва №910/7900/18 від 20.06.2018 вимогам частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів погоджується із господарськими судами, що підстави для скасування постанови про арешт майна боржника - відсутні.

Згідно із частиною 4 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із частиною 5 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.

21.06.2018 приватним виконавцем Солоньком Миколою Миколайовичем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника та складено акт приватного виконавця в межах виконавчого провадження №56651718, та на описане майно накладено арешт і встановлено обмеження, а саме: заборону розпорядження, відчуження, пошкодження, розукомплектації, а також вчинення інших дій що можуть привести до зниження вартості або втрати майна.

Відповідно до складеного акта приватного виконавця 21.06.2018, згідно із яким встановлено, що під час опису та арешту майна відсутній боржник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Шейк") або представник боржника, у зв'язку із чим описане та арештоване майно передано на зберігання іншому зберігачу.

У відповідності до 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від
02.04.2012, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову та відповідно до частини 1 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частини 1 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку.

Отже, арешт на майно боржника було накладено на виконання ухвали про забезпечення позову, враховуючи необхідність після виявлення майна, передачі його на зберігання та встановлення обмеження щодо майна, проведення опису майна боржника, в силу приписів статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" є обов'язковим.

Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання) (частина 1 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із пунктом 11 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, якщо опис і арешт майна (коштів) здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.

На підставі наведених правових норм щодо виконання ухвали суду про забезпечення позову, майно боржника може бути передано на зберігання іншій особі, а саме, у разі відсутності боржника.

При цьому, враховуючи відсутність представника боржника при описі майна, приватний виконавець правомірно передав описане та арештоване майно на зберігання іншій особі.

Зокрема, судом апеляційної інстанції взято до уваги як належне твердження скаржника щодо причин відсутності боржника при здійсненні опису та арешту майна, водночас вважаючи їх такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Наведені доводи скаржника у касаційній скарзі вже було спростовано судами попередніх інстанцій, а інших доводів у скарзі не наведено, зважаючи на які, суд міг би визнати, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду цієї скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

За таких підстав, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі №910/7900/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк".

Відповідно до положень частини 6 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/7900/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк".

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення №1051 від 11.03.2019 на суму 1 921,00 грн. ) повернути заявнику.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов