Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.02.2021 року у справі №926/1731/20

УХВАЛА

15 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 926/1731/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КП "Федерація східних єдиноборств У-ШУ і народної медицини" та додані до неї матеріали

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020

та рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2020

у справі №926/1731/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КП "Федерація східних єдиноборств У-ШУ і народної медицини"

до відповідача: 1) Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради; 2) Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 6

про солідарне стягнення 84 196 грн, -

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ КП "Федерація східних єдиноборств У-ШУ і народної медицини" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2020 у справі №926/1731/20.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2020 у справі №926/1731/20 у задоволенні позову відмовленно.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 апеляційну скаргу ТОВ КП "Федерація східних єдиноборств У-ШУ і народної медицини" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2020 у справі №926/1731/20 залишити без змін.

Здійснивши перевірку касаційної скарги ТОВ КП "Федерація східних єдиноборств У-ШУ і народної медицини" та доданих до неї матеріалів на відповідність вимогам ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від
15.01.2020 № 460-ІХ (далі - ~law22~) внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), які набрали чинності з
08.02.2020.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п.2 ч. 3 ст. 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей Частиною 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 7 ст. 12 ГПК України, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2 102,00
грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є відшкодування шкоди у сумі 84 196 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ГПК України справа № 926/1731/20 є малозначною.

Відповідно до вимог п. п. "а "- "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Звертаючись із касаційною скаргою, ТОВ КП "Федерація східних єдиноборств У-ШУ і народної медицини" посилається на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивачем в порушення ч. 5 ст. 101 ГПК України надано висновок експерта, в якому відсутні відомості про його складання для подання до суду та те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок; позивач не довів наявність жодного елементу складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржників та збитками, вини; а також позивач не довів належність йому приміщень, яким завдано збитки, а тому правомірність посилання судами на зазначені першу та другу підстави мають бути перевірені судом касаційної інстанції, оскільки вони мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Разом з тим, визначені підпунктами "а "- "г" п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України випадки для відкриття касаційного провадження є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Однак, вказана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а "- "г" п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України та давали би підстави для відкриття касаційного провадження у даній справі.

Крім того, зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому, до заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі немає.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо, зокрема, касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відтак, урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОВ КП "Федерація східних єдиноборств У-ШУ і народної медицини" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2020 у справі №926/1731/20, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

На підставі викладеного та керуючись ч.5 ст. 12, ст. 234, п. 2 ч. 3 ст. 287, ст. 293 ГПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ТОВ КП "Федерація східних єдиноборств У-ШУ і народної медицини" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2020 у справі №926/1731/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя- Ткаченко Н. Г.

Судді- Жуков С. В.

Огороднік К. М.