Історія справи

Ухвала КГС ВП від 29.12.2020 року у справі №925/1368/19

УХВАЛА

10 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 925/1368/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Могила С. К., Уркевича В. Ю.

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 та рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2020

за позовом Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго"

до 1. Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"

про визнання недійсним договору

за участю:

позивача: Лук'яненко Г. О. (адвокат)

відповідача-1: Лисенко В. О. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Комунальне підприємство "Смілакомунтеплоенерго" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (далі-відповідач-2), згідно з яким просило визнати недійсним договір про переведення боргу від 26.12.2018 № 14/3520/18, який укладений між сторонами зі справи.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний правочин є недійсним, оскільки він підписаний особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для його укладання від імені позивача та наявні тяжкі обставини, які зумовили укладення договору на невигідних умовах.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.06.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020, позов задоволено повністю.

2.2. Свої висновки суди мотивували тим, що договір є недійсним, оскільки він укладений з перевищенням повноважень, за відсутності згоди органу місцевого самоврядування. При цьому суди зазначили, що договір був укладений позивачем під впливом тяжкої обставини для нього та на вкрай невигідних умовах, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від
16.01.2020 у справі № 922/1362/17.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги відповідач-1 посилався на те, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Відповідач-1 зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 233 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.

4. Мотивувальна частина

4.1. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.2. Таким чином підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.3. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

4.4. Переглядаючи справу в апеляційному порядку та залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив із того, що з метою відновлення теплопостачання у м. Сміла, відповідач-1 вимагав від позивача, який є єдиним постачальником таких послуг у цьому місті, прийняти усі борги відповідача-2 шляхом укладення спірного договору.

Таким чином своєчасність опалювального сезону у 2018-2019 роках залежало від монопольного становища відповідача-1, який зволікав в укладенні договору на постачання газу з позивачем, оскільки відповідач-1 ставив це в залежність від укладення оспорюваного правочину.

4.5. Також встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 не було передбачено такої вимоги при укладенні договорів на постачання природного газу, як переведення боргових зобов'язань іншого підприємства, яке використовувало об'єкти на яких здійснювалося виробництво теплової енергії до підприємства, якому такі об'єкти були передані.

4.6 Суди встановили, що за умовами спірного договору, позивач прийняв на себе зобов'язання сплатити відповідачу-1 за відповідача-2 відповідні грошові кошти у значному розмірі та ці умови не передбачали компенсації переданих боргів відповідачем-2, що суперечило вимогам наведеної постанови уряду.

Також взяте позивачем зобов'язання за спірним договором не було забезпечено майном і гарантіями органу місцевого самоврядування.

Отже, позивач з метою захисту прав споживачів та уникнення зриву опалювального сезону був змушений укласти з відповідачем-1 спірний договір, тобто на вкрай невигідних умовах.

4.7. Статтею 233 Цивільного кодексу України унормовані правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини. За приписами наведеної норми правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Суди попередніх інстанцій встановили, що своєчасність оплалювального сезону 2018/2019 роках та подальше стале функціонування соціально-значимих об'єктів м. Сміла опинилось в залежності від монопольного становища відповідача-1, який ухилився від укладання договорів на постачання природного газу та спірний договір був підписаний з метою захисту прав споживачів та своєчасного початку опалювального сезону.

З урахуванням викладеного, суди дійшли висновку про визнання недійсним спірного договору, оскільки він укладений під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах.

4.8. У іншій справі № 922/1362/17, у якій позивач посилаючись на положення статті 233 Цивільного кодексу України вказував, що за відсутності тяжкої обставини у вигляді обов'язку захисту прав та інтересів споживачів теплової енергії, забезпечення початку опалювального сезону 2018/2019 років в умовах дискримінації з боку постачальника НАК "Нафтогаз України", позивачем спірні правочини переведення боргу без будь-яких компенсацій не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, Верховний Суд переглядаючи судові рішення, Верховний Суд в постанові від 16.01.2020 викладав висновок щодо питання застосування статті 233 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі.

У даній справі, що переглядається у касаційному порядку, Верховний Суд не вважає за необхідне відступити від такого висновку.

4.9. Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

4.10. За наведених обставин, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача-1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 925/1368/19.

4.11. У зв'язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі Господарського суду Черкаської області № 925/1368/19, закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді С. К. Могил

В. Ю. Уркевич