Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.05.2018 року у справі №911/2751/17

УХВАЛА

14 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/2751/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Клавдіївського сільського споживчого товариства

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018

та на рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2017

за позовом Клавдіївського сільського споживчого товариства

до Клавдієво-Тарасівської селищної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Бородянська районна спілка споживчих товариств

про визнання права власності на майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2018 Клавдіївське сільське споживче товариство звернулось із касаційною скаргою через Київський апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Повний текст постанови апеляційної інстанції від 22.03.2018 було складено
26.03.2018.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга заявника подана у строк відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку.

Перевіривши доводи заявника касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2017 і передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі авізо №3 від 25 січня 1989 року Бородянське районне споживче товариство передало зі свого балансу на баланс створеного Клавдіївського сільського споживчого товариства основні засоби згідно описів інвентаризації на загальну суму 613742,65 крб., про що позивач надав суду ксерокопії зазначених постанов, авізо і актів інвентаризації матеріальних цінностей.

Відповідно до статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено статті 344 ЦК України. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині 1 статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним.

Тривалість володіння передбачає, що має закінчиться визначений у Кодексі строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років.

Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно. Тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна.

Відкритість та безперервність володіння теж є необхідними умовами для набуття права власності за набувальною давністю і означають, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, а також те, що протягом передбаченого в законі строку володілець не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним обов'язку повернути річ власнику, а також йому не пред'являвся правомочною особою позов про повернення майна.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що нерухоме майно знаходиться в користуванні позивача на законних підставах та відносно зазначеного майна позивач є добросовісним користувачем, якому достеменно відомо, що вказане майно із власності Бородянського районного споживчого товариства не вибувало.

Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявність тих підстав та обов'язкових елементів, з урахуванням норм статті 344 Цивільного кодексу України, для визнання за ним права власності на спірне майно за набувальною давністю.

Крім того, місцевим господарським судом було здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що Бородянська районна спілка споживчих товариств перебуває в стані припинення, проте запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи в Єдиному державному реєстрі відсутній, отже вказана юридична особа не ліквідована, а тому, суд вірно зазначив, що саме Бородянська районна спілка споживчих товариств має бути відповідачем у даній справі.

За вказаних обставин правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (на момент звернення із касаційною скаргою) прожитковий мінімум для працездатних осіб з
01.01.2018 встановлено у розмірі 1 762 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач просив визнати право власності на нерухоме майно за набувальною давністю із ціною позову 130 702,42 грн., а отже, ціна позову у справі №911/2751/17 не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що касаційна скарга позивача є обґрунтованою, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

За таких підстав Касаційний господарський суд у складі Верховного суду відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Клавдіївського сільського споживчого товариства про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає задоволенню.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №911/2751/17 за касаційної скаргою Клавдіївського сільського споживчого товариства.

3. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення №359 від 12.04.2018 на суму 3 921,10 грн. ) повернути заявнику.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов