Історія справи

Ухвала КГС ВП від 02.12.2020 року у справі №906/980/19

УХВАЛА

13 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 906/980/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М. - головуючого, Ткаченко Н. Г., Пєскова В. Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат"

на постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від
05.10.2020 року (в частині стягнення 13879,63 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 2,077 тис. куб. метрів. )

у справі №906/980/19

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про повернення майна та стягнення 13879,63 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.07.2020 року у позові Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про повернення майна та стягнення 13879,63 грн. - відмовлено.

Постановою Північного-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз", задоволено частково. Рішення Господарського суду Житомирської області від 10 липня 2020 року у справі №906/980/19, скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з Філії Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - 13879,63 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 2,077 тис. куб. метрів. та 4802,50 грн. судового збору.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 року (в частині стягнення 13879,63 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 2,077 тис. куб. метрів. ) у справі №906/980/19, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення з Філії Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - 13879,63 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 2,077 тис. куб. метрів. та 4802,50 грн. судового збору; рішення Господарського суду Житомирської області від 10.07.2020 року залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 01.12.2020 року, касаційну скаргу Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 року (в частині стягнення 13879,63 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 2,077 тис. куб. метрів. ) у справі №906/980/19, залишено без руху. Надано Акціонерному товариству "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" строк для усунення недоліків, а саме: виконати вимоги пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, від скаржника надійшов лист щодо усунення недоліків касаційної скарги.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 частини 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 293 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 1 частини 1 ст. 293 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частини 5 ст. 12 ГПК України для цілей частини 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 5 ст. 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2
102 грн.

У п. 1 частини 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є повернення безпідставно набутого майна у вигляді 2,077 тис. куб. метрів природного газу вартість якого становить 13879,63 грн., що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2020 році - 210 200 грн. ), а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.

В Постанові Великої Палати від 25.08.2020 року у справі №910/13737/19, зокрема зроблено висновок, що витребування або повернення майна - як рухомих речей так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Водночас п. 2 частини 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 частини 3 ст. 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

У той же час однією з підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, скаржник зазначає, що одним із питань права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики є питання процесуального права. Викладений висновок в постанові суду апеляційної інстанції суперечить висновку Верховного Суду викладеному в постанові Верховного Суду в іншій справі, неодмінно призводить до прийняття касаційної скарги Верховним Судом. Неприйняття Верховним Судом касаційної скарги негативно вплине на формування єдиної правозастосовчої практики в Україні.

Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції не дає підстав для висновку про те, що справа стосується питання, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що свідчить про відсутність підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких судові рішення у справах з ціною позову менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" про те що справа стосується питання, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не є належним чином обґрунтованими, отже, відсутні підстави для висновку про можливість відкриття касаційного провадження у цій справі, зважаючи на таке.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Однак, вказана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а "- "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі немає.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Наведені скаржником доводи зводяться до заперечень обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції і до переоцінки доказів по справі, та фактично до незгоди з ухваленим процесуальним рішенням Північно-західного апеляційного господарського суду.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 року (в частині стягнення 13879,63 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 2,077 тис. куб. метрів. ) у справі №906/980/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Крім того у зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі, Суд не розглядає клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 року (в частині стягнення 13879,63 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 2,077 тис. куб. метрів. ) у справі №906/980/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К. М.

Судді Пєсков В. Г.

Ткаченко Н. Г.