Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.07.2019 року у справі №927/903/18

УХВАЛА

12 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 927/903/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І. Д. - головуючий, судді -Кролевець О. А., Стратієнко Л. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області

(суддя - Фетисова І. А.)

від 12.02.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Кравчук Г. А., Тищенко А. І., Михальська Ю. Б. )

від 21.05.2019

у справі за позовом Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області

до Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" в особі відокремленого підрозділу Будівельне управління № 1 Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд"

про стягнення 106 333,53 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі №927/903/18 в задоволенні позову Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області до Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" в особі відокремленого підрозділу Будівельне управління № 1 Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" про стягнення 106 333,53 грн відмовлено в повному обсязі.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач в період з листопада 2016 по квітень 2018 не був споживачем комунальних послуг теплопостачання за адресою: м. Прилуки, вул. Бособрода, 108 в розумінні статті1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (від 09.11.2017), а позивачем не надавались такі послуги саме відповідачу.

За відсутності у відповідача в користуванні та власності частини будівлі гуртожитку в м. Прилуки вул. Бособорода 108, він не може бути примушений до обов'язку отримувати і сплачувати за отримання. Враховуючи відсутність обов'язку відповідача сплатити за ненадані позивачем послуги, суди визнали заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 106 333,53 грн необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

07.06.2019 Комунальне підприємство "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій зазначає, що ця справа має для нього виняткове значення, та просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
21.05.2019 у справі № 927/903/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області задовольнити в повному обсязі.

Заявник стверджує, що винятковість значення справи для нього полягає в тому, що невстановлення факту передачі приміщень відповідачу позбавляє Комунальне підприємство "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області права звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості з фактичного користувача послуг.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин норм пункту 1 розділу VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 щодо введення в дію Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з 01.05.2019, в той час як позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.12.2016 по квітень 2018.

Заявник у касаційній скарзі зазначає, що суди у своїх рішеннях безпідставно не врахували обставини, встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.06.2017 у справі № 911/1220/17, яке набрало законної сили в господарській справі, а саме те, що відповідач є споживачем комунальних послуг у спірних приміщеннях.

Ретельно вивчивши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справа, що розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заявником не доведено, що помилкове посилання судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях на загальні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 вплинуло на правильність висновків судів про відсутність у відповідача обов'язку отримувати і оплачувати послуги позивача.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Твердження заявника про те, що суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях безпідставно не врахували, що саме відповідач є споживачем комунальних послуг у спірних приміщеннях, і що ця обставина встановлена рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.06.2017 у справі №911/1220/17, яке набрало законної сили, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. У справі №911/1220/17 предметом спору були вимоги про стягнення заборгованості за відповідні послуги, а не вимоги щодо права на той чи інший об'єкт, щодо якого такі послуги надавались, і, відповідно, факту перебування гуртожитку на балансі відповідача в період з 01.12.2016 по квітень 2018 судовими рішеннями у справі №911/1220/17 встановлено не було.

Відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції, після ретельного вивчення доводів скаржника та матеріалів касаційної скарги, дійшов висновку, що зміст касаційної скарги зводиться до питання оцінки доказів у справі з урахуванням обставин конкретної справи, що є насамперед завданням судів першої та апеляційної інстанції і не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність підстав, передбачених підпунктами а, в пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі № 927/903/18 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №927/903/18 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019.

2. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі №927/903/18 разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кролевець

Л. Стратієнко