Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.04.2021 року у справі №580/1366/19

УХВАЛА

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 580/1366/19

адміністративне провадження № К/9901/12616/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т. Г., перевіривши касаційну скаргу Управління Державної служби з питань праці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 580/1366/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

встановив:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подала позов до управління Держпраці в Черкаській області, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника управління Держпраці в Черкаській області Жаркової М. В. про накладення штрафу уповноваженими особами № ЧК/205/374/АВ/П/ПТ/ЗБ/МГ/ІП-ФС-138 від 29.03.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника управління Держпраці в Черкаській області Жаркової М. В. про накладення штрафу уповноваженими особами № ЧК/205/374/АВ/П/ПТ/ЗБ/МГ/ІП-ФС-159 від 29.03.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника управління Держпраці в Черкаській області Жаркової М. В. про накладення штрафу уповноваженими особами № ЧК/205/374/АВ/П/ПТ/ЗБ/МГ/ІП-ФС-140 від 29.03.2019.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано постанову управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 29.03.2019 № ЧК/205/374/АВ/П/ПТ/ЗБ/МГ/ІП-ФС-138, № ЧК/205/374/АВ/П/ПТ/ЗБ/МГ/ІП-ФС-159 та № ЧК/205/374/АВ/П/ПТ/ЗБ/МГ/ІП-ФС-140.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Черкаській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2253 (дві тисячі двісті п'ятдесят три) грн 42 коп.

Не погодившись з судовим рішенням першої та апеляційної інстанції, Управління Державної служби з питань праці у Черкаській області 08 квітня 2021 направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 580/1366/19 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) КАС України підстави (підстав).

Згідно з частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень у справі № 580/1366/19 Управління Державної служби з питань праці у Черкаській області зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України.

В обгрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 травня 2020 року у справі № 825/2328/16, від 23 квітня 2020 у справі № 813/1790/18, від 11 лютого 2020 у справі № 210/3268/15-а, від 20 грудня 2019 року у справі № 820/3914/17, від 29 листопада 2019 року у справі № 359/7194/16-а.

Натомість, обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить.

Так, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не може вважатися подібністю правовідносин.

Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об'єктивно впливає на умови застосування правових норм.

Як вбачається із змісту оскаржуваних судових рішень, задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що посадові особи відповідача на підставі наказів та направлень про проведення інспекційного відвідування позивача не виїжджали на адресу проведення господарської діяльності позивача. У зв'язку з чим відбулося порушення процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

З аналізу змісту постанов Верховного Суду від 22 травня 2020 року у справі № 825/2328/16, від 23 квітня 2020 у справі № 813/1790/18, від 11 лютого 2020 у справі № 210/3268/15-а, від 20 грудня 2019 року у справі № 820/3914/17, від 29 листопада 2019 року у справі № 359/7194/16-а судом встановлено, що в цих справах відмінні обставини від обставин у справі № 580/1366/19 та судом у цих справах не було зроблено висновків щодо правомірності прийнятих суб'єктом владних повноважень постанов про накладення штрафу при порушенні процедури інспекційного відвідування.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи те, що заявником не викладено передбачених пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, зокрема, не наведено доводів, які є підставами для відкриття касаційного провадження на підставі пункут 1 частини 4 статті 328 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України.

Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Державної служби з питань праці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 580/1366/19 - повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Г. Стрелець