Історія справи

Постанова ВП ВС від 12.06.2018 року у справі №9901/491/18
Ухвала КАС ВП від 29.03.2018 року у справі №9901/491/18
Постанова ВП ВС від 12.06.2018 року у справі №9901/491/18

ВЕРХОВНИЙ

СУД

УХВАЛА

27.03.2018 м. Київ № П/9901/491/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стародуба О.П., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за адміністративним позовом Закарпатської обласної державної адміністрації до Верховної Ради України про скасування окремих положень закону,

встановив:

14.03.2018р. до Верховного Суду, як суду першої інстанції, подано позовну заяву Закарпатської обласної державної адміністрації до Верховної Ради України про скасування окремих положень Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що положення Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" не відповідають нормам Конституції України та ряду інших спеціальних законів, що регламентують діяльність органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування в Україні.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано її з дотриманням правил підсудності.

Статтею 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено виключний перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, до яких віднесено лише справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

За приписами пунктів 1 та 2 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник в зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 1 частини 2 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

У відповідності до частини 1 статті 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.

Статтею 150 Конституції України визначено повноваження Конституційного Суду України, до яких, зокрема, належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України.

Згідно з частиною 1 статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII до повноважень Суду належить, зокрема, вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що невідповідність Конституції України актів Верховної Ради України може бути підставою для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо їх неконституційності, що свідчить про неможливість розгляду таких справ у порядку адміністративного судочинства.

Крім того, за змістом статей 75, 85 Конституції України Верховна Рада України є органом законодавчої влади, до повноважень якої, серед іншого, належить прийняття законів.

Здійснюючи передбачені Конституцією України повноваження законотворчості, Верховна Рада України не виконує владні управлінські функції по відношенню до тих суб'єктів, прав, свобод та інтересів, яких стосуються прийняті нею закони, в зв'язку з чим не відповідає поняттю суб'єкта владних повноважень, яке міститься у статті 4 КАС України, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини статті 170, 248 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Закарпатської обласної державної адміністрації до Верховної Ради України про скасування окремих положень закону.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя

О.П. Стародуб