Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.11.2019 року у справі №460/170/19

УХВАЛА

26 листопада 2019 року

Київ

справа №460/170/19

касаційне провадження №К/9901/32525/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л. І.,

суддів: Олендера І. Я., Хохуляка В. В.,

розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області (правонаступник Головного управління ДПС у Рівненській області) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі № 460/170/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування наказу, визнання дій неправомірними,

УСТАНОВИЛ:

Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 23.05.2019, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, позов задовольнив частково: визнав неправомірними дії Головного управління ДФС у Рівненській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1, на підставі наказу від
15.01.2019 №121; в задоволенні позовної вимоги про скасування наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 15.01.2019 №121 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1" відмовив.

Головне управління ДПС у Рівненській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд першої інстанції ухвалою від 05.04.2019 призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суди попередніх інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що податковим органом порушено вимоги статті 79 Податкового кодексу України щодо порядку проведення документальної невиїзної перевірки, оскільки позивачу не вручено належне повідомлення про проведення перевірки.

У касаційній скарзі міститься застереження щодо застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, утім наведені у касаційній скарзі скаржником доводи та аналіз судових рішень у справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи, який подав касаційну скаргу, оскільки суди дали оцінку доводів сторін; інших підстав, які б спростували віднесення цієї справи до категорії малозначності, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Оскільки скаржник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись пунктом 5 частиною 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.........................................

Л. І. Бившева

І. Я. Олендер

В. В. Хохуляк,

Судді Верховного Суду