Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.11.2019 року у справі №826/11854/18
Ухвала КАС ВП від 25.12.2019 року у справі №826/11854/18

УХВАЛА

23 грудня 2019 року

Київ

справа №826/11854/18

адміністративне провадження №К/9901/30417/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О. В.,

суддів - Білак М. В., Загороднюка А. Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року

у справі №826/11854/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

установив:

ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації (надалі - відповідач), в якому позивач просив суд:

- визнати бездіяльність Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації, що спричинила шкоду позивачу;

- стягнути з Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації солідарно на користь позивача заподіяну матеріальну та моральну шкоду всього в сумі 1 019 431 грн., у томі числі: матеріальної шкоди 274 831 грн., у тому числі судових витрат 15 000
грн. ; моральної шкоди 744 600 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2019 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Позивач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку, внаслідок чого суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з не виконанням вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Вважаючи таку ухвалу постановленою з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу.

04 листопада 2019 року касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

Верховний Суд ухвалою від 08 листопада 2019 року залишив касаційну скаргу без руху з підстав не дотримання скаржником вимог пункту 4 частини 1 статті 330 КАС України. А саме - скаржником не було зазначено у чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та надано строк для усунення недоліків.

У встановлений судом строк, скаржником усунуто недоліки касаційної скарги та подано уточнену касаційну скаргу.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.

Як зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції копію зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції апелянтом отримано 04 жовтня 2019 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштових відправлень, яке міститься в матеріалах справи.

Разом з тим, станом на 22 жовтня 2019 скаржник не надав суду апеляційної інстанції належних доказів подання апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, або заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останній просить суд визнати поважними причини пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції та поновити його.

Тобто, скаржником недоліки апеляційної скарги не усунуто та не виконано вимоги, які зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною частини 1 статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини 2 статті 295 КАС України).

Відповідно до вимог частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 298 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки позивачем не було усунуто недоліки апеляційної скарги та не подано до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд касаційної інстанції констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини 4 частини 1 статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі №826/11854/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.........................................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

А. Г. Загороднюк,

Судді Верховного Суду