Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.11.2020 року у справі №520/5023/2020

УХВАЛА

23 березня 2021 року

м. Київ

справа № 520/5023/2020

адміністративне провадження № К/9901/6316/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 520/5023/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛІС" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛІС" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 січня 2020 року № 00000220501 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 527447,50
грн та № 00000230501 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 202285,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 03 листопада 2020 року та від 18 січня 2021 року було повернуто на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

25 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла втретє подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 520/5023/2020.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 лютого 2021 року у зазначеній справі визначено колегію у складі: головуючого судді Шарапи В. М., суддів Бевзенка В. М. та Чиркіна С. М.

Суддею-доповідачем Шарапою В. М., суддями Бевзенком В. М. та Чиркіним С. М. заявлено самовідводи, що обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме, без урахування спеціалізації.

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року заяви про самовідвід задоволено.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 березня 2021 року зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого судді Шишова О. О., суддів Дашутіна І. В., Яковенка М. М.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

У разі подання касаційної скарги на підставі частини 4 статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У втретє поданій касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник знову посилається на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України.

Верховний Суд у своїх ухвала про повернення касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу.

Однак звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 520/5023/2020 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов