Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.07.2021 року у справі №520/19471/2020

УХВАЛА

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 520/19471/2020

адміністративне провадження № К/9901/24048/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Шевцової Н. В.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі № 520/19471/2020 за позовом ОСОБА_1 до Ленінського районного суду м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

01 липня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку
29.06.2021).

Позивач звернувся до суду з позовом до Ленінського районного суду м. Харкова, в якому просив:

- визнати дії Ленінського районного суду м. Харкова неправомірними з приводу розгляду заяв ОСОБА_1 від 03.07.2020 та 31.08.2020;

- зобов'язати Ленінський районний суд м. Харкова надати ОСОБА_1 письмові відповіді на заяви від 03.07.2020 та 31.08.2020 з повідомленням про ознайомлення з матеріалами цивільних справ № 639/7673/15-ц, № 639/5812/15-ц, № 639/4913/15-ц, № 639/7918/15-ц у приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 в задоволення позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 по справі № 520/19471/2020 було скасовано.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ленінського районного суду м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - закрито.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оскаржуючи судове рішення, розглянуте в порядку спрощеного позовного провадження, позивач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України (справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу).

А саме, у касаційній скарзі скаржник вказує, що справа має виняткове значення для нього, оскільки відповідачі зухвало познущались над ним.

Твердження заявника касаційної скарги, що справа становить значний суспільний інтерес справа та має виняткове значення для нього, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.

Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм матеріального права.

Таким чином, оскаржуючи судові рішення, розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1, не підлягають касаційному оскарженню.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі № 520/19471/2020 за позовом ОСОБА_1 до Ленінського районного суду м.

Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. Е. Мацедонська

Н. В. Шевцова