Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №820/7515/15
Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №820/7515/15

УХВАЛА

20 січня 2020 року

Київ

справа №820/7515/15

адміністративне провадження №К/9901/216/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А. Ю.,

суддів: Берназюка Я. О., Мороз Л. Л.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від
12.12.2019 у справі №820/7515/15 за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб В. М. Куліш про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс великих платників податків ДФС, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розглянути грошові вимоги позивача до боржника AT Банк "Меркурій" та включити їх до реєстру кредиторських вимог у повному обсязі у сумі - 4 628 049,16 грн;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити реєстр кредиторських вимог з урахуванням вимог позивача на суму - 4 628 049,16 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року частково задоволено позов Офісу великих платників податків ДФС до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куліш В. М., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії.

16 серпня 2019 року на зазначене рішення суду позивачем вперше подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року апеляційну скаргу позивача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснено Офісу великих платників податків ДФС, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Клопотання Офісу великих платників податків ДФС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено частково. Продовжено Офісу великих платників податків ДФС строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги Офісом великих платників податків ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду. Роз'яснено Офісу великих платників податків ДФС, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 5 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

19 листопада 2019 року позивач повторно подав апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року. Разом з апеляційною скаргою апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від від 02 грудня 2019 року клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 820/7515/15 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу позивача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року залишено без руху, надано Офісу великих платників податків ДФС строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до суду вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин. Роз'яснено позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали питання про відмову у відкритті провадження буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга відповідачем вперше подана (16 серпня 2019 року) у строки, передбачені ст. 295 КАС України. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, а ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року - повернуто скаржнику. Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року вручена позивачу 10 жовтня 2019 року. Позивач тільки 19 листопада 2019 року повторно подав апеляційну скаргу, обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку виключно відсутністю коштів для сплати судового збору.

10 грудня 2019 року на виконання вимог ухвали суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням аналогічних підстав для поновлення строку, що і в клопотанні, яке подано разом з апеляційною скаргою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року залишено без задоволення клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі №820/7515/15.

Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 820/7515/15 за позовом Офісу великих платників податків ДФС до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куліш В. М., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії.

Повернуто Офісу великих платників податків ДФС сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі №820/7515/15 у розмірі 7308 грн.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані в клопотанні про поновлення строку доводи містять аналогічні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначені в клопотанні, яке подано разом з апеляційною скаргою та які ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року визнані неповажними.

Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, позивач 27 грудня 2019 року направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати вказану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги та зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження в апеляціному чи касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому частиною 1 статті 13 КАС України порядку.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

За таких обставин, первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, адже в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення частини 3 статті 298 та пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, які би зумовлювали об'єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2,3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України, який включає і ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі №820/7515/15 за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куліш В. М. про зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Судді: Я. О. Берназюк

Л. Л. Мороз