Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.02.2021 року у справі №580/2756/20

УХВАЛА

18 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 580/2756/20

адміністративне провадження № К/9901/4521/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №580/2756/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо відмови у видачі направлення колишньому співробітнику податкової міліції ОСОБА_1 на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання з метою визначення придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань;

зобов'язати Головне управління ДФС у Черкаській області видати позивачу направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання з метою визначення придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

12 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав на касаційне оскарження, дослідила додані до неї матеріали і дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову у зазначеній справі є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу направлення для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання з метою визначення придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань.

Як вбачається з ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року зазначену справу призначено та розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням особи доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №580/2756/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ. В. Білак О. А. Губська О. В. Калашнікова