Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2019 року у справі №291/1239/17

УХВАЛА

18 січня 2019 року

Київ

справа №291/1239/17

провадження №К/9901/415/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Н.В. Коваленко,

суддів: Я.О. Берназюка, М.М. Гімона,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Ухвалою від 29 жовтня 2018 року Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 25 квітня 2018 року на підставі частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки підстави пропуску строку визнані судом неповажними. Установив десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення її недоліку шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для його поновлення.

Ухвалою від 22 листопада 2018 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки підстави пропуск строку на апеляційне оскарження, вказану у заяві про його поновлення, визнані неповажними.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Міністерство оборони України 29 грудня 2018 року звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Касаційна скарга разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження надійшла до суду 02 січня 2019 року.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку Міністерство оборони України вказує на те, що копію повного рішення суду апеляційної інстанції отримало 04 грудня 2018 року, що підтверджується копією поштового конверта про його направлення з відбитками поштових штемпелів, штрихкодовим ідентифікатором та роздруківкою із сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень. Враховуючи, що касаційну скаргу подано протягом тридцяти днів з для вручення повного тексту рішення апеляційного суду, просить поновити строк на касаційне оскарження.

Відповідно до частини 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

Пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійде висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За частинами другою, третьою цієї статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених Пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить ґрунтовних та належних доводів його пропуску, що об'єктивно перешкоджали реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом установленого законом строку.

Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Поновити Міністерству оборони України строк на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

3. Надіслати Міністерству оборони України копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя М.М. Гімон