Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.04.2021 року у справі №420/8684/20

УХВАЛА

20 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 420/8684/20

адміністративне провадження № К/9901/12577/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Шевцової Н. В.

перевірив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі № 420/8684/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство "Південьдортех", про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000,00 грн,

УСТАНОВИЛ:

12 квітня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (направлено засобами поштового зв'язку
09.04.21).

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №185118 від 03.02.2020 року, №185106 від 03.02.2020 року, №185122 від 03.02.2020 року, № 185114 від
03.02.2020 року, №185117 від 03.02.2020 року.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року задоволено клопотання Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про роз'єднання позовних вимог; роз'єднано позовні вимоги у справі №420/3644/20; виділено у самостійне провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство Південьдортех, про визнання протиправними та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №185117 від
03.02.2020 року та передано до відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для присвоєння номеру справи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17"- відмовлено.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року було залишено без змін (справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження).

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Частиною 6 статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України).

Згідно з положеннями частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17", не підлягають касаційному оскарженню.

Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, позивач зазначає, що касаційна скарга ним подана з підстав п.1 ч.4 ст.328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).

Водночас, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Суд зазначає, що в оскаржуючи судові рішення, скаржник жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Також, скаржником не було вказано про те, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи, зводяться до наведення окремих цитат з оскаржуваних постанов, переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій.

Таким чином, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, скаржник у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17", як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі № 420/8684/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство "Південьдортех", про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. Е. Мацедонська

Н. В. Шевцова