Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.01.2019 року у справі №1540/4225/18

УХВАЛА

17 січня 2019 року

Київ

справа № 1540/4225/18

провадження № К/9901/1013/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до голови Одеської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

9 січня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

З матеріалів касаційної скарги й ухвалених у цій справі судових рішень убачається таке.

ОСОБА_2 звернулась до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року в зазначеній справі.

П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 листопада 2018 року залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та встановив десятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків скарги шляхом направлення на адресу апеляційного суду доказів сплати судового збору та відомостей, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 296 КАС України. В цій же ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки до апеляційної скарги не надано жодних документів на підтвердження незадовільного майнового стану апелянта, відповідно на момент розгляду відповідного клопотання відсутні встановлені законом підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору.

На виконання вказаної ухвали ОСОБА_2 подала до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просила відтермінувати вирішення питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору до отримання довідки від Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації.

Ухвалою від 26 листопада 2018 року П'ятий апеляційний адміністративний суд продовжив апелянтові строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі від 19 листопада 2018 року та роз'яснив, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до статті 169 КАС України, скарга буде повернута скаржнику.

30 листопада 2018 року до суду апелянтом подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій апелянт повторно просила звільнити її від сплати судового збору.

Станом на 10 грудня 2018 року недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, строк на усунення яких був продовжений ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року усунені не були, до суду докази сплати судового збору, а також відомості щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків (за його наявності) або номеру і серії паспорта апелянтом не надані.

П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 грудня 2018 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року з підстав невиконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивача оскаржила його в касаційному порядку.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке.

Так, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із невиконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

За змістом пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Пунктом 3 частини першої цієї ж норми визначено, що в апеляційній скарзі зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності.

Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 298 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частиною 1 статті 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За правилами пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини 4 статті 169 та частини 2 статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Щодо доводів автора касаційної скарги в частині незгоди з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору, Верховний Суд зазначає таке.

За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин.

При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Суд, що вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги), встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою відповідного суду.

При цьому постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору в певному судовому провадженні не створює пільг щодо його сплати на інших стадіях судового провадження чи в інших судових провадженнях.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про прийняття апеляційної скарги надав оцінку клопотанню апелянта, доводи касаційної скарги в цій частині не дають підстав для висновку про наявність порушення з боку суду апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої цієї ж статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі № 1540/4225/18 за позовом ОСОБА_2 до голови Одеської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич