Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.12.2019 року у справі №9901/610/19
Ухвала КАС ВП від 19.12.2019 року у справі №9901/610/19

УХВАЛА

18 грудня 2019 року

Київ

справа №9901/610/19

адміністративне провадження №П/9901/610/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,

суддів: Олендера І. Я., Шипуліної Т. М.

перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання нечинною та скасування вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання нечинною та скасування вимоги про сплату боргу від 16 травня 2019 року №ф-206691-17.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачені питання, які з'ясовує суддя після одержання позовної заяви, серед яких, зокрема, чи подано її з дотриманням правил підсудності.

Перевіривши матеріали позовної заяви, Суд встановив таке.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

При цьому, КАС України передбачає розподіл за правилами предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції.

Відповідно до частини 1 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті, вирішують місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди).

Згідно з статтею 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Разом з тим, в силу статтею 24 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Наведені норми процесуального законодавства дають підстави для висновку, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи з чітко визначеним суб'єктним складом, наведеним у статті 22 КАС України, а саме: Центральна виборча комісія, Верховна Рада України, Президент України, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.

Особливості провадження в справах, наведених в частині 4 статі 22 КАС України, передбачені статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України.

В той же час, ОСОБА_1 заявлено позов до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, а відтак, звертаючись з даним позовом до Верховного Суду як суду першої інстанції, позивачем порушено визначені КАС України правила інстанційної підсудності.

За змістом статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи із положень частини 1 статті 22 КАС України саме місцеві адміністративні суди вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених частини 1 статті 25 КАС України.

Отже, системний аналіз наведених правових норм свідчить, що окружним адміністративним судам підсудні спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. При цьому, як правило такі спори вирішуються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, але не виключно.

Позивач має право звернутися до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених частини 1 статті 25 КАС України.

За правилами частини 2 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на те, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду порушено правила інстанційної підсудності позовну заяву слід передати до Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, місто Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корп. 1), за підсудністю за місцем знаходження позивача та відповідача для вирішення судом питання про можливість відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Верховний Суд зазначає, що питання відповідності позовної заяви вимогам КАС України, в тому числі права особи встановленого законом на звернення з позовом, не вирішувалось, оскільки таке має вирішуватися компетентним на те судом.

Керуючись статтями 22, 25, 29, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Передати позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання нечинною та скасування вимоги про сплату боргу за належністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Надіслати копію ухвали про передачу позовної заяви ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Суддя -доповідач: Н. Є. Блажівська

Судді: І. Я. Олендер

Т. М. Шипуліна