Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.09.2019 року у справі №826/2102/17

УХВАЛА

18 грудня 2019 року

Київ

справа №826/2102/17

адміністративне провадження №К/9901/34828/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Бевзенка В. М., Єресько Л. О.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у м.

Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України №43 від 17 січня 2017 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, заступника начальника управління поліції - начальника відділу кримінальної поліції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №52 о/с від 27 січня 2017 року в частині звільнення зі служби ОСОБА_1, заступника начальника управління поліції - начальника відділу кримінальної поліції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника управління поліції - начальника відділу кримінальної поліції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу;

- допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України №43 від 17 січня 2017 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, заступника начальника управління поліції - начальника відділу кримінальної поліції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №52 о/с від 27 січня 2017 року в частині звільнення зі служби ОСОБА_1, заступника начальника управління поліції - начальника відділу кримінальної поліції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника управління поліції - начальника відділу кримінальної поліції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 28 січня 2017 року.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 28 січня 2017 року по 09 липня 2019 року у розмірі 377 541,86 гривень (триста сімдесят сім тисяч п'ятсот сорок одна грн. 86 коп. ).

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника управління поліції - начальника відділу кримінальної поліції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із указаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу до Суду.

Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

В свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування наказу Національної поліції України №43 від 17 січня 2017 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві №52 о/с від 27 січня 2017 року в частині звільнення позивача зі служби, поновлення позивача на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Наведені обставини свідчать, що спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби. При цьому позивач, який проходив службу на посаді заступника начальника управління поліції - начальника відділу кримінальної поліції Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві, не є особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище в розумінні Закону України "Про запобігання корупції".

За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались, відносяться до справ незначної складності.

Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з'ясувавши характер спірних правовідносин, Верховний Суд прийшов до висновку про відсутність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, крім того, судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3 328 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: В. М. Бевзенко

Л. О. Єресько