Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.03.2021 року у справі №160/9101/20

УХВАЛА

18 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 160/9101/20

адміністративне провадження № К/9901/30218/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Єресько Л. О., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі №160/9101/20 за позовом ОСОБА_1 до Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та скасування постанови,

встановив:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та скасування постанови задоволено частково.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь позивача судові витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Не погоджуючись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року апеляційні скарги на рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №160-9101/20 залишено без руху, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Копії зазначених ухвал скаржник отримав 16 червня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та додаткове рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №160/9101/20.

Вважаючи такі судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

Верховний Суд, під час розгляду матеріалів касаційної скарги, поданої на процесуальні ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі №160/9101/20, констатує таке.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Приписами статті 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до частини 6 статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення скаржником отримано 08 жовтня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи, а з апеляційною скаргою він звернувся до суду 20 травня 2021 року.

Додаткове рішення скаржником отримано 26 листопада 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи (а. с.195), а з апеляційною скаргою він звернувся до суду 20 травня 2021 року.

Разом з тим, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивовано тим, що строк пропущено через необізнаність начальника Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9101/20.

Щодо вказаного, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що положення КАС України визначають початок перебігу процесуального строку із звернення до суду з апеляційною скаргою з дати отримання копії судового рішення суб'єктом владних повноважень (Державним органом), та який не залежить від дати отримання такого рішення керівником такого органу, чи іншим працівником, який здійснює супровід такої справи.

Зазначені обставини вказують на неналежну організацію роботи Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з доведення до відома керівника органу організаційних питань щодо супроводу цієї справи.

Верховний Суд, зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.

До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку на апеляційне оскарження судових рішень, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Причини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк, та які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення в межах розумного строку, скаржником не зазначені.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, Верховний Суд констатує, суд апеляційної інстанцій, правильно застосував положення пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справ) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі №160/9101/20.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ. В. Білак Л. О. Єресько Н. М. Мартинюк