Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.07.2021 року у справі №300/623/20

УХВАЛА

13 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 300/623/20

адміністративне провадження № К/9901/28331/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н. А., перевіривши касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, Служби безпеки України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі №300/623/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на військовій службі, зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (надіслано засобами поштового зв'язку).

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів - Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, Служби безпеки України, в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати наказ Голови Служби безпеки України №51-ОС/дск від 16 січня 2020 року "По особовому складу" щодо його звільнення з військової служби в органах СБ України за підпунктом "а" пункту 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, підпунктом "в" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) пункту 2 частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", з правом носіння військової форми одягу, у запас Служби безпеки України; визнати протиправним та скасувати наказ Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області №29-ОС/дск від 21 лютого 2020 року про його виключення із списків особового складу; зобов'язати Голову СБУ поновити його на військовій службі в органах СБУ; зобов'язати начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області включити його до списків особового складу УСБУ в Івано-Франківській області; виплатити матеріальне і грошове забезпечення за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення з військової служби з 21 лютого 2020 року до дати відновлення на військовій службі, із зарахуванням цього періоду до вислуги років.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Служби безпеки України №51-ОС/дск від 16 січня 2020 року "По особовому складу" в частині звільнення з військової служби ОСОБА_1. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області №29-ОС/дск від 21 лютого 2020 року щодо виключення ОСОБА_1 із списків особового складу. Поновлено ОСОБА_1 на військовій службі у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області за посадою першого заступника начальника управління (полковник) з 22 лютого 2020 року. Стягнуто з Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 22 лютого 2020 року по 30 грудня 2020 року у розмірі 273352,29 грн. з проведенням (утриманням) необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на військовій службі у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області за посадою першого заступника начальника управління (полковник) та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 26199,90 грн з проведенням (утриманням) необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства звернуто до негайного виконання.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України, в редакції яка діє з 08 лютого 2020 року, підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Разом з тим, згідно із ч.5 цієї статті не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частини 4 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частини 4 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, є п. п. а п.2 ч.5 ст.328 КАС України, оскільки скаржник вважає, що спір між сторонами стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Суд наголошує, що посилання на відповідний підпункт пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України має обов'язково наводитись у поєднанні із зазначенням підстави передбаченої частиною 4 статті 328 КАС України.

Проте, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що, в порушення вимог пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.

Так, скаржником лише процитовано п.3 ч.4 ст.328 КАС України без взаємозв'язку із обставинами даної справи.

Касаційна скарга скаржником була подана з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та процесуального права.

Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій.

Також касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань містить лише детально викладені фактичні обставини справи, незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та цитування норм законодавства. При цьому, касаційна скарга не містить вказівки на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. У касаційній скарзі не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати та на підставі аналізу яких актів законодавства.

Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт та зазначення щодо якого саме питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, Служби безпеки України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі №300/623/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на військовій службі, зобов'язання до вчинення дій - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич