Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.04.2019 року у справі №0640/4355/18

УХВАЛА

12 квітня 2019 року

Київ

справа №0640/4355/18

провадження №К/9901/8208/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

З ухвалених у цій справі судових рішень убачається, що позивач, звернулвсь до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії Житомирського обласного військового комісаріату щодо звільнення ОСОБА_2 без повного розрахунку;

зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати (період з 31 серпня 2017 року по 31 липня 2018 року);

зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки виплати: за період з 31 серпня 2017 року по 31 липня 2018 року шляхом множення 636,22 гривень (середньоденний розмір) на кількість днів затримки виплати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства у період з 01 січня 2016 року по 31 серпня 2017 року відповідач не здійснював індексацію грошового забезпечення та не виплачував належні суми позивачу, який проходив військову службу в Збройних Силах України на посаді начальника центру автоматизованих засобів управління Житомирського обласного військового комісаріату. Вказує, що належна сума індексації грошового забезпечення була виплачена позивачу на виконання рішення суду лише 31 липня 2018 року, а тому у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати, а також право на виплату середнього заробітку за весь час затримки виплати. Оскільки відповідач на звернення позивача не виплатив такі кошти, останній вимушений звернутись з даним позовом до суду.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 02 жовтня 2018 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, частково задовольнив позовні вимоги.

Визнав протиправною відмову Житомирського обласного військового комісаріату у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2. компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати: за період з 31 серпня 2017 року по 31 липня 2018 року, оформлену листом Житомирського обласного військового комісаріату № 5806 від 16 серпня 2018 року.

Зобов'язав Житомирський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 31 серпня 2017 року по 31 липня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу.

25 березня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

03 квітня 2019 року скаргу передано для розгляду судді-доповідачу.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 0640/4355/18 за позовом ОСОБА_2 до Житомирського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич