Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.02.2018 року у справі №826/26488/15

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

12.03.2018 Київ К/9901/15393/18 826/26488/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Бившевої Л.І., Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М., розглянув матеріали заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від
03.10.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-Торг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ХТГ 21", про визнання дій неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві 14.12.2017 (згідно з відбитком календарного штемпелю поштового відправлення) подала до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.10.2017 з підстав, передбачених у пунктах 1, 5 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Отже, з 15.12.2017 - дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припинили свою діяльність.

Згідно із Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який згідно з пунктом 1 розділу 6 "Прикінцеві положення" Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який згідно з пунктом 1 розділу 6 "Прикінцеві положення" набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Верховний Суд України передав заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від
17.10.2017 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 09.02.2018 повідомив Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про встановлені цією ухвалою недоліки заяви про перегляд судового рішення та зобов'язання їх усунути протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві у встановлений судом строк усунула недоліки заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 0310.2017 та надала: платіжне доручення про сплату судового збору від 18.12.2017 № 880 та оригінал довіреності, виданої представнику, яким підписана заява.

Заявник правовою підставою для подання заяви зазначає пункт 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до
15.12.2017), посилаючись на те, що суд касаційної інстанції - Вищий адміністративний суд України неоднаково застосував норми матеріального права: підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, та в ухвалах цього суду від 10.08.2016 у справі № 826/26993/15 (К/800/16228/16), від 26.04.2016 у справі № 810/5891/13 (К/800/48948/14), від 04.08.2015 у справі № 826/19566/13-а (К/800/26191/14), від 26.10.2016 у справі № 2-а-405/12/2170 (К/800/14618/14), від 06.07.2016 у справі № 826/3903/15 (К/800/38951/15), а також у постанові від
10.08.2016 у справі № 826/17175/14 (К/800/13494/16).

Окрім того, заявник правовою підставою для подання заяви зазначає пункт 5 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), посилаючись на те, що ухвала суду касаційної інстанції, про перегляд якої подано заяву, не відповідає викладеним у постановах Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі № 826/15034/14 та від 22.09.2015 у справі № 810/5645/14 висновкам щодо застосування зазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Суд не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду, оскільки аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ним було неоднаково застосовано норми матеріального права, якими передбачено порядок формування платником податку на додану вартість податкового кредиту. Ухвалення різних за змістом рішень судом касаційної інстанції не зумовлено різним розумінням та застосуванням норм матеріального права, а зумовлено оцінкою судами доказів у кожній справі, на підставі яких суди встановили обставини, правильність правової оцінки яких перевіряв суд касаційної інстанції.

У справі, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, погоджуючись із судами попередніх інстанцій щодо правомірності формування платником податку на додану вартість податкового кредиту, виходив зі встановлених цими судами обставин щодо вчинення реальних господарських операцій, підтверджених доказами: первинними документами, яким ці суди надали оцінку. При цьому суд касаційної інстанції застосував такі норми матеріального права: пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, статтю 1 та частину 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

У справах, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про заниження платником грошових зобов'язань з податку на додану вартість, виходив зі встановлених цими судами обставин щодо відсутності реальності вчинення господарської операції. До того ж у справах, в яких постановлені судом касаційної інстанції ухвали від
10.08.2016 у справі № 826/26993/15 (К/800/16228/16), від 26.04.2016 у справі № 810/5891/13 (К/800/48948/14), від 26.10.2016 у справі № 2-а-405/12/2170 (К/800/14618/14), від 06.07.2016 у справі № 826/3903/15 (К/800/38951/15), а також ухвалена постанова від 10.08.2016 у справі № 826/17175/14 (К/800/13494/16), мали місце обставини щодо порушених кримінальних проваджень стосовно осіб, які зареєстровані як керівники підприємств-контрагентів. Такі обставини відсутні у справі, про перегляд якої подано заяву.

У справах, в яких Верховний Суд України ухвалив постанови від 01.12.2015 та від
22.09.2015, також мають місце інші правовідносини, які пов'язані з обставинами щодо постановлення судом стосовно осіб, які зареєстровані керівниками підприємств-контрагентів, обвинувальних вироків у кримінальних провадженнях про вчинення цими особами кримінальних правопорушень, передбачених статтею 205 Кримінального кодексу України. Такі обставини відсутні у справі, про перегляд якої подано заяву.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судового рішення, та справах, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, та в обґрунтування невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції висновку Верховного суду України щодо застосування норм матеріального права, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві в допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.10.2017.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді

Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна