Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.11.2019 року у справі №855/396/19

УХВАЛА

12 листопада 2019 року

Київ

справа №855/396/19

адміністративне провадження №П/9901/566/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента Зеленського про визнання винним в недотриманні функцій гаранта Конституції, стягнення матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до "Президента Зеленського", в якому просить визнати винним відповідача в недотриманні функцій гаранта Конституції, стягнення матеріальної і моральної шкоди.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2019 року цей позов передано для розгляду Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до вимог частини 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").

ОСОБА_1 у своєму позові заявив такі вимоги:

- "визнати Президента Зеленського винним в невиконанні функцій Гаранта Конституції";

- "зобов'язати Зеленського" виплатити позивачу ~money0~ матеріальної та ~money1~ моральної шкоди".

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що "Зеленський допустив порушення слідуючих моїх конституційних прав":

1. "виборчого права ст. 103 Конституції - ЦВК незаконно як інваліду ІІ гр., що звільнений від сплати податків, а отже і застави на виборах Президента та депутатів Верховної Ради відмовила мені в реєстрації";

2. "не захистив мою честь і гідність ст. 3 Конституції від свавілля наклепу, звільнення мене з роботи, порушення техніки безпеки на робочому місті, що призвело до захворювання - раку нирки і пухлини наднирника";

3. "контролюючи призначення суддів не захистив мене від свавілля суддів, які приймали неправосудні рішення, а Верховний Суд їх затверджував, Конституційний Суд відмовлявся розглядати";

4. "права на отримання медичної допомоги ст.49 Конституції";

5. "право на правовий захист в поліції та прокуратурі";

6. "право на працю - мене незаконно було звільнено з роботи";

7. "право на гідну оплату праці";

8. "право користуватися водою та електрикою";

9. "право на захист і зміцнення обороноздатності України";

10. "мої пропозиції по зміцненню економіки - ним ігнорувались".

На думку позивача, відповідач повинен відповідати за усі вказані порушення (обставини). Водночас, у якості сатисфакції порушених прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 визначив компенсацію на його користь з відповідача ~money2~ матеріальної та ~money3~ моральної шкоди.

Суд дослідив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до "Президента Зеленського" та дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктами 2, 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Натомість в позовній заяві позивач вказує відповідача "Президент Зеленський" не зазначивши ім'я та по батькові відповідача, повну назву його посади.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Викладені у позовній заяві ОСОБА_1 обставини зводяться до незгоди з діями/бездіяльністю органів державної влади, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а заявлені позовні вимоги до "Президента Зеленського" позивач абстрактно пов'язує з наявністю у вказаного суб'єкта владних повноважень (обов'язку) щодо здійснення загального контролю у суспільстві.

Таке формулювання позовних вимог та виклад обставин цього позову позбавляє можливості суд ідентифікувати суть спірних правовідносин у контексті заявленого позову до Президента України.

Суд вважає за необхідне також звернути увагу позивача на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

З огляду на викладене, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій, бездіяльності Президента України, які прийнято/вчинено/допущено у правовідносинах, в яких такий суб'єкт владних повноважень реалізовував свої владні (управлінські) функції.

Натомість, ОСОБА_1 у своєму позові просить: "визнати Президента Зеленського винним в невиконанні функцій Гаранта Конституції, зобов'язати Зеленського виплатити мені ~money4~ матеріальної та ~money5~ моральної шкоди".

Тобто, предметом позову не є оскарження актів, дій, бездіяльності Президента України, вимоги позовної заяви не конкретизовані.

Зокрема, позивачем не вказано в чому полягає порушення його прав, свобод та інтересів саме Президентом України під час здійснення ним владних управлінських функцій із зазначенням посилань на конкретні встановлені законодавством повноваження та з наданням відповідних доказів, які б це підтверджували.

Крім того, згідно з частиною 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Під обґрунтованим розрахунком суми, що стягується, слід розуміти визначення грошового еквіваленту факту заподіяння моральної шкоди залежно від характеру і обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних і т. д. ), які зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення і т. д. ) і з урахуванням інших обставин.

Позивач, заявляючи вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не зазначає обґрунтувань щодо співрозмірності заявленої суми компенсації заподіяній матеріальній та моральній шкоді.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Проте, позовну заяву подано без сплати судового збору. Разом з тим позивач зазначає, що він є інвалідом ІІ групи та звільнений від сплати судового збору.

Однак, копії посвідчення, що підтверджують вказані обставини, до позовної заяви не додано.

Окрім цього, згідно з частиною 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частини 1 статті 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, встановивши строк протягом якого він має усунути вказані судом недоліки та подати до Верховного Суду уточнену (з чітко сформульованими вимогами) позовну заяву до суб'єкта владних повноважень/суб'єктів владних повноважень із урахуванням приписів процесуального закону, з зазначенням їх повного найменування або ім'я, а також з викладенням обставин та обґрунтувань, з якими позивач пов'язує порушення своїх прав, свобод та інтересів рішеннями, діями чи бездіяльністю такого суб'єкта/таких суб'єктів, та з посиланням на відповідні докази. У випадку заявлення позовних вимог щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача/відповідачів, заподіяної їхніми рішеннями, діями чи бездіяльністю, позивачу необхідно вказати обґрунтований розрахунок суми, заявленої до стягнення. Також надати копію посвідчення посвідчення інваліда ІІ групи. До позовної заяви з усуненими недоліками додати її копії відповідно до кількості учасників справи.

У разі не усунення недоліків позовної заяви протягом установленого строку вона буде повернута заявнику згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Керуючись статтями 19, 22, 169, 170, 248, 266, 295 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Президента Зеленського про визнання винним в недотриманні функцій гаранта Конституції, стягнення матеріальної і моральної шкоди - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Направити позивачу копію ухвали про залишення позовної заяви без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає..............

Н. М. Мартинюк

Суддя Верховного Суду