Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.08.2021 року у справі №420/14211/20

УХВАЛА

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа №420/14211/20

адміністративне провадження № К/9901/28465/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В. М.,

суддів: Калашнікової О. В., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2021 року у справі №420/14211/20 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративно суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової прокуратури Південного регіону України, а у подальшому Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки належних виплат при звільненні за період з 30 червня 2020 року по 16 липня 2020 року, шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість днів затримки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року позов задоволено.

30 липня 2021 року постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року, а позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та оскаржуване цій справі судове рішення апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Предметом спору у цій справі є виплата середнього заробітку за весь час затримки сплати належних позивачу при звільненні сум (грошової компенсації за дні невикористаних щорічних основних та додаткових відпусток та грошової допомоги в розмірі 50% місячного; грошового забезпечення за 10 повних календарних років служби) по день фактичного розрахунку.

Оскаржуваними судовим рішеннями апеляційної інстанції вказаний позов залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого частиною 1 статті 233 КЗпП України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даній справі повинні застосовуються положення статті 233 КЗпП України, а невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням та для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

За правилами частини 1 статті 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами.

Відповідно до частини 3 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи частини 3 122 КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як установлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи свідчать, що розрахунок щодо виплати належних грошових коштів з позивачем проведено 16 липня 2020 року та саме з цієї дати починається перебіг місячного строку звернення до суду із даним позовом, а позов подано до суду грудні 2020 року.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пункту 6 частини 1 статті 333 КАС України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Суд звертає увагу на те, що в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С. А., суддів: Білак М. В., Губської О. А., Данилевич Н. А., Єресько Л. О., Жука А. В., Загороднюка А. Г., Калашнікової О. В., Кашпур О. В., Мартинюк Н. М., Мацедонської В. Е., Мельник-Томенко Ж. М., Радишевської О. Р., Соколова В. М., Смоковича М. І., Шевцової Н. В., у справі №240/532/20 викладалися висновки у справі з подібними правовідносинами про те, що строк звернення до адміністративного суду з позовом цієї категорії є спеціальним та відповідно до частини 5 статті 122 КАС України становить один місяць.

Аналізуючи оскаржуване рішення, Суд дійшов до висновку, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у справі 420/14211/20 відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2021 року у справі №420/14211/20 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

В. М. Соколов

О. В. Калашнікова

Н. М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду