Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.07.2021 року у справі №640/24900/19
Постанова КАС ВП від 16.05.2024 року у справі №640/24900/19

УХВАЛА

10 серпня 2021 року

Київ

справа №640/24900/19

адміністративне провадження №К/9901/23745/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В. Е.,

суддів - Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року

у справі №640/24900/19

за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про поновлення на роботі, -

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.10.2019 року про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію;

- зобов'язати Офіс Генерального розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.10.2019 року про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію та забезпечити його право на участь у процедурі атестації, передбаченій р. ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 року №113-IX;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від
07.11.2019 року № 949-вк про звільнення капітана юстиції ОСОБА_1 з посади заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України;

- визнати протиправним та скасувати наказ в. о. Військового прокурора Південного регіону України від 06.12.2019 року №1006к про звільнення капітана юстиції ОСОБА_1 з органів прокуратури;

- поновити ОСОБА_1 в Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Південного регіону на посаді, рівнозначній посаді заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України, з 07.12.2019 року.

- стягнути зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.10.2019 року про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

Зобов'язано Офіс Генерального прокурора розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.10.2019 року про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію та забезпечити його право на участь у процедурі атестації, передбаченій р. ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 року №113-IX.

Визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від
07.11.2019 року № 949-вк про звільнення капітана юстиції ОСОБА_1 з посади заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України.

Визнано протиправним та скасовано наказ в. о. Військового прокурора Південного регіону України від 06.12.2019 року №1006к про звільнення капітана юстиції ОСОБА_1 з органів прокуратури.

Поновлено ОСОБА_1 в Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Південного регіону на посаді, рівнозначній посаді заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України, з 07.12.2019 року.

Стягнуто зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Офісом Генерального прокурора подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2021 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без руху із наданням скаржнику строку у 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору в розмірі 6 147,20 грн.

Вказану ухвалу скаржником отримано 16 липня 2021 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням.

21 липня 2021 року від Офісу Генерального прокурора надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжне доручення про сплату судового збору.

Отже, недоліки усунуто скаржником у визначений в ухвалі Верховного Суду від 13 липня 2021 року строк.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із наступного.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Неправильне застосування норм матеріального права полягає в помилковому тлумаченні пункту 2 частини 5 статті 26 Закону Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", п. п. 153,245 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, а порушення процесуального права - у недотриманні судами вимог статей 246, 322 КАС України.

Предметом спору у справі є законність припинення правовідносин відряджених військовослужбовців до Генеральної прокуратури України, у зв'язку з припиненням правовідносин, пов'язаних з проходженням військової служби відповідно до положень Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008.

Водночас скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання припинення правовідносин відряджених військовослужбовців до Генеральної прокуратури України, у зв'язку з припиненням правовідносин, пов'язаних з проходженням військової служби, у тому числі у зв'язку з застосування п. п. 6,7 розд. II "Прикінцеві і перехідні положення" ~law9~.

Проаналізувавши вказані скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі №640/24900/19.

Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №640/24900/19.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова