Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.01.2019 року у справі №820/2585/18

УХВАЛА

08 січня 2019 року

Київ

справа №820/2585/18

касаційне провадження №К/9901/69202/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЛІС" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2018 в справі №820/2585/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЛІС" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІЛІС" звернулося у квітні 2018 року до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2018 №00000391412, яким позивачу донараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510грн. та №00000381412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 236250грн.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 19.06.2018 позовні вимоги залишив без задоволення.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.11.2018 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 залишив без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІЛІС" 21.12.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2018.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 44 Податкового кодексу України, статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №820/2585/18 є вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2018 №00000391412, яким позивачу донараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510грн. та №00000381412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 236250грн.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того що, що відповідач, за відсутності під час проведення перевірки первинних документів на продаж товару ТОВ "Оптима Постач" та фізичної відсутності товару у розпорядженні платника, правильно застосував положення підпункту "г" пункту
198.5 статті 198 Податкового кодексу України і таке застосування не суперечить пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України. Позивачем не надано до суду доказів документального повідомлення контролюючого органу про факт відсутності документів чи їх знаходження в іншому місці, останній не заперечував, що таке повідомлення не здійснювалось.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2018 №00000391412, яким позивачу донараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510грн. та №00000381412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 236250грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТІЛІС" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2018 в справі №820/2585/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЛІС" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.П.Юрченко