Стаття 81. Види доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів

Аналізуйте судовий акт: Вартість успадкованого або отриманого у дар майна (землі) не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів (ВС КЦС справа №682/1277/20 від 15.06.2022 р.)
 Ця справа вже була предметом нашого розгляду - але інше рішення ВС, за 26 січня 2022 року, яким ВС повернув справу до розгляду судом апеляційної інстанції, вказавши що стягувач аліментів може обрати як звичайний позов, для стягнення несплачених аліментів, так і подання скарги в порядку судового контролю за виконанням рішення.

Нагадаю, мати дитини позивалася проти батька з вимогою про стягнення аліментів на дитину. Пояснювала тим, що батько здійснює підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, є одноосібним засновником і власником СФГ та ФГ. Так, за 2018 рік він отримав загальний дохід в сумі 3 055 265,68 грн, в тому числі заробітну плату в сумі 44 412,94 грн. Відповідно до податкової декларації про доходи та майновий стан 2 996 756,39 грн - це була вартість успадкованого та отриманого у дарунок майна. Але аліменти (⅕) він сплатив лише із зарплати (та з іншого невеличкого доходу), а ось із вартості отриманого у спадок майна (63 земельних ділянок) - не сплатив.

У нарахуванні аліментів з такого доходу їй було відмовлено ще ДВС, яка повідомила листом, що чинними нормативно-правовими актами України не передбачено підстав, порядку та способу щодо нарахування та утримання аліментів з вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна. Того ж висновку дотримувались і суди, в тому числі ВС КЦС, який пояснив наступним (щоправда ВС не розкрив питання чи це відноситься до будь-якого майна, чи тільки до нерухомого, або ж конкретно до землі, як майна):

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч.3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Дохід від продажу нерухомості, який не збільшує майно платника аліментів, не враховується при визначенні розміру аліментів (КЦС/ВС у справі № 758/10761/13-ц від 25.01.2021)
 Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У цій справі спір виник, коли державний виконавець включив до доходів, з яких утримуються аліменти ¼ частину доходу від продажу квартири батька дитини.

Так, ½ квартири дісталася йому в порядку спадкування від померлої матері, а ½ належала відповідно до свідоцтва про право власності на житло.

Звісно, що розмір аліментів в такій ситуації виявився чималий, а тому батько оскаржив рішення державного виконавця до суду. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт:  Кошти від продажу нерухомого майна не є заробітком (доходом), з якого стягуються аліменти (ВС/КЦС 758/10761/13-ц у справі № від 25.01.2021)

Свого часу на цьому інтернет ресурсі було проаналізовано постанову Касаційного цивільного суду від 31.07.2020 у справі № 234/15413/17 у якій КЦС зробив висновок про те, що з дохід з продажу нерухомого майна зараховується до аліментніх платежів (З доходу від відчуження нерухомого майна аліменти СТЯГУЮТЬСЯ (ВС/КЦС у справі № 234/15413/17 від 31.07.2020)

Але у нашій країні немає нічого більш нестабільного аніж судова практика.

До уваги читачів пропонується інша позиція, прямо протилежна висновкам викладеним у загадній вище постанові.

У даній справі особа, на яку покладено обов’язок зі сплати аліментів звернувся до суду зі скаргою на дії начальника ВДВС з проведення перерахунку аліментів з урахуванням доходу, отриманого боржником від відчуження нерухомого майна, який було включено до доходів, з яких утримуються аліменти, вартість продажу заявником вказаної вище квартири, що призвело до виникнення у нього заборгованості зі сплати аліментів.

Суд першої інстанції визнав вказані дії державного виконавця протиправними та постанову про арешт майна боржника скасовано.

Натомість суд апеляційної інстанції визнав вказане судове рішення необґрунтованим та скасувавши його у задоволенні скарги відмовив.

На постанову апеляційного суду боржником було подано касаційну скаргу, яку КЦС задовольнив.

Приймаючи таке рішення суд касаційної інстанції послався на те, що аналіз положень СК України, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів.

Цивільний кодекс України також ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

У пункті 12 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів визначені види доходів, з яких не провадиться утримання аліментів, перелік яких є вичерпним.

Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків (пункт 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів).

З аналізу норм п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного року протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири

або їх частини, кімнати садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об`єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельні ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення. Та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковуються. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину.

Отже, доходи боржника, які звільнені від оподаткування, не належать до бази відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, які підлягають стягненню у виконавчому провадженні.

З урахуванням вимог справедливості та розумності будь-який суб`єкт приватного права безумовно спрямовує на споживання лише такі доходи, які становлять безумовний приріст його майна (заробітна плата, гонорари, плата за надання послуг, доходи від процентів по депозитам, орендна плата тощо). Саме тому лише той дохід, який збільшує майно платника аліментів, якщо тільки він прямо не звільнений від цього Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, має враховуватись під час визначення розміру аліментів.

Натомість, грошовий дохід, який є просто еквівалентом відчуженого платником аліментів майна, не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів.

Аналізуйте судовий акт:  З доходу від відчуження нерухомого майна аліменти СТЯГУЮТЬСЯ (ВС/КЦС у справі № 234/15413/17 від 31.07.2020)

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» встановлено з яких саме видів доходу мають сплачуватись аліментів.

Підпунктом 19 пункту 1 додатку до вказаної постанови визначено, що аліменти, зокрема, стягуються з інших видів заробітку.

Таким чином законодавець встановив розширений перелік таких доходів, що на практиці створює труднощі у віднесенні тих чи інших доходів до категорії таких з яких повинні стягуватись аліменти.

У даному судовому рішенні Касаційний цивільний суд висловив свою позицію щодо стягнення аліментів з доходу з продажу нерухомого майна особи, яка повинна сплачувати аліменти та співвідношення понять «заробіток» та «дохід».

У цій справі особа, яка повинна сплачувати аліменти звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця та скасування його постанови у відповідності до якої звернено стягнення на дохід, отриманий ним від продажу належної йому нерухомості.

На думку скаржника відповідно до Переліку видів доходу, які вираховуються при визначенні аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, отримання доходу від продажу нерухомого майна не є таким доходом у розумінні заробітку, який вираховується під час розрахунку розміру аліментів, а тому дії державного виконавця є неправомірними.

Ухвалою міського суду у задоволенні скарни було відмовлено. При цьому із таким рішенням погодився і апеляційний суд.

У зв’язку із постановленням таких рішень особою, яка зобов’язана сплачувати аліменти, було подано касаційну скаргу до Касаційного цивільного суду. Мотивація скарги звелась до того, що продаж особистого нерухомого майна заявника, право власності на яке ним було набуто внаслідок дарування його батьками ще до шлюбу та народження дитини, не є заробітком заявника.

Проте, КЦС із такими доводами не погодився.

Приймаючи таке негативне для заявника рішення суд касаційної інстанції послався на те, що відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Аналіз положень СК України, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів. Аналогічна ситуація відображена і в положеннях ЦК України, який також ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Таким чином, законодавець гарантував можливість захисту прав та фактичного задоволення інтересів найменш захищених категорій осіб.

Водночас положення статті 81 СК України та частини третьої статті 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження ж змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим. При цьому зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин. Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.