Стаття 12. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, належать:

1) реалізація державної політики у сфері забезпечення хімічної безпеки;

2) забезпечення розроблення і виконання стратегій, планів, програм у сфері забезпечення хімічної безпеки;

3) забезпечення розроблення і виконання Національного плану управління хімічною безпекою, забезпечення проведення оцінки його ефективності;

4) погодження проектів регіональних планів забезпечення хімічної безпеки;

5) видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, що виводиться з ринку, і дозволу на використання отруйної хімічної речовини;

6) здійснення державної реєстрації хімічних речовин;

7) ведення Державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини;

8) забезпечення виконання робіт щодо зниження ризиків, запобігання хімічним інцидентам та хімічним аваріям;

9) реалізація заходів з виявлення джерел загроз хімічній безпеці;

10) забезпечення здійснення моніторингу загроз хімічній безпеці, підготовка та оприлюднення звіту за результатом його здійснення;

11) створення та адміністрування Інформаційної системи управління хімічною безпекою;

12) ведення Державного реєстру хімічних речовин;

13) формування та ведення Реєстру класифікації небезпечності та елементів інформації про небезпечну хімічну продукцію;

14) формування та ведення Переліку хімічних речовин, що становлять неконтрольований ризик для здоров’я людини та/або довкілля, що неможливо контролювати, виробництво, використання або надання на ринку України яких обмежується;

15) формування та ведення Переліку отруйних хімічних речовин;

16) встановлення лімітів обсягу та проведення ідентифікації хімічних речовин подвійного використання та формування і ведення Переліку хімічних речовин подвійного використання;

17) забезпечення розроблення плану заходів з підготовки до виконання зобов’язань, що випливають із членства України у Мінаматській конвенції про ртуть;

18) видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) письмової згоди (повідомлення) про транскордонне перевезення ртуті та її сполук;

19) видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) висновку щодо можливості здійснення виробництва, імпорту та експорту продукції, що містить ртуть;

20) формування та ведення реєстрів викидів і скидів ртуті та її сполук;

21) забезпечення здійснення підготовки фахівців у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

22) забезпечення обміну інформацією з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у сфері забезпечення хімічної безпеки;

23) надання доступу до узагальнених даних у сфері забезпечення хімічної безпеки та інформування громадськості щодо забезпечення хімічної безпеки;

24) інформаційна та технічна підтримка компетентного органу виконавчої влади, що забезпечує виконання положень Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням, національного органу, уповноваженого виступати від імені України під час виконання адміністративних функцій, передбачених Роттердамською конвенцією про процедуру Попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі, національного координаційного центру, передбаченого Стокгольмською конвенцією про стійкі органічні забруднювачі, національного координаційного центру, передбаченого Мінаматською конвенцією про ртуть, національного координаційного центру, передбаченого Стратегічним підходом до міжнародного регулювання хімічних речовин та Єдиного центру із забезпечення виконання міжнародних договорів України, що регулюють питання поводження з небезпечними відходами та речовинами;

25) участь у здійсненні заходів з адаптації законодавства України у сфері забезпечення хімічної безпеки до законодавства Європейського Союзу.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.