Історія справи

Постанова ВСУ від 28.01.2026 року у справі №920/604/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року

м. Київ

cправа № 920/604/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 28.01.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 (в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 )

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2025

у справі № 920/604/24

за заявою ОСОБА_6

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова Сумщина"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи

1. У провадженні господарського суду Сумської області перебуває справа №920/604/24 про банкрутство ТОВ "Зернова Сумщина", провадження у якій відкрито ухвалою суду від 28.10.2024 року за заявою ОСОБА_6 , розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Удовенка Р.П.

2. Відповідне оголошення про відкриття відносно ТОВ "Зернова Сумщина" провадження у справі про банкрутство оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 28.10.2024 року за №74448.

3. Після публікації вказаного оголошення до суду надійшли, в тому числі, наступні заяви з грошовими вимогами до боржника:

- 26.11.2024 року заява ОСОБА_1 від 22.11.2024 року з грошовими вимогами до боржника на суму 2 856 615,84 грн.;

- 02.12.2024 року заява ОСОБА_2 від 27.11.2024 року з грошовими вимогами до боржника на суму 444 842,28 грн.

- 03.12.2024 року заява ОСОБА_3 від 27.11.2024 року з грошовими вимогами до боржника на суму 518 982,66 грн.;

- 03.12.2024 року заява ОСОБА_4 від 27.11.2024 року з грошовими вимогами до боржника на суму 1 927 649,88 грн.;

- 03.12.2024 року заява ОСОБА_5 від 27.11.2024 року з грошовими вимогами до боржника на суму 370 701,09 грн.

4. Розпорядник майна боржника у повідомленні від 28.11.2024 року про результати розгляду вимог ОСОБА_1 заявлені вимоги визнав у повному обсязі, а у повідомленнях від 20.01.2025 вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 і ОСОБА_5 визнав частково, а саме: ОСОБА_3 на суму 378 000,00 грн., ОСОБА_4 на суму 1 404 000,00 грн., ОСОБА_2 на суму 324 000,00 грн. та ОСОБА_5 на суму 270 000,00 грн.

5. 26.03.2025 від представника ТОВ "Спектр-Агро" надійшло клопотання про призначення у справі №920/604/24 про банкрутство ТОВ "Зернова Сумщина" судової технічної експертизи додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, укладених за участю боржника, на підставі яких вищезгаданими кредиторами було заявлено відповідні кредиторські вимоги.

6. В подальшому представником кредиторів адвокатом Авраменком О.В. подано суду заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 і ОСОБА_5 про уточнення вимог кредиторів, згідно яких останній просить суд визнати:

- ОСОБА_3 кредитором боржника на суму 522 944,10 грн.;

- ОСОБА_4 кредитором боржника на суму 1 830 304,35 грн.;

- ОСОБА_2 кредитором боржника на суму 373 531,50 грн.;

- ОСОБА_5 кредитором боржника на суму 298 825,20 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 у справі №920/604/24, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ "Спектр-Агро" адвоката Бонтлаба В.В. про призначення експертизи; визнано вимоги ОСОБА_1 до боржника у загальному розмірі 2 862 671,84 грн та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн судовий збір - перша черга, 2 856 615,84 грн заборгованість - четверта черга; визнано вимоги ОСОБА_2 до боржника у загальному розмірі 330056,00 грн та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн судовий збір - перша черга, 324000,00 грн заборгованість - четверта черга; визнано вимоги ОСОБА_3 до боржника у загальному розмірі 384056,00 грн та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн судовий збір - перша черга, 378000,00 грн заборгованість - четверта черга; визнано вимоги ОСОБА_4 до боржника у загальному розмірі 1410 056,00 грн та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн судовий збір - перша черга, 1404000,00 грн заборгованість - четверта черга; визнано вимоги ОСОБА_5 до боржника у загальному розмірі 276056,00 грн та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн судовий збір - перша черга, 270000,00 грн заборгованість - четверта черга.

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 у справі №920/604/24 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишено без змін.

9. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що кредиторські вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджені доказами у справі, підстави для їх відхилення відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" надійшла касаційна скарга на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 (в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 у справі №920/604/24, у якій заявлено вимогу скасувати вказані судові рішення в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до боржника та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вищевказаних кредиторських вимог в повному обсязі.

11. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що судом апеляційної інстанції в постанові Північного апеляційного господарського суду від 06 листопада 2025 року у справі №920/604/24 застосовано норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №903/347/24 від 12.03.2025.

-Скаржник вказує, що в порушення вимог статті 238 ГПК України, поза увагою суду та без належного правового дослідження та оцінки залишено подані та існуючі докази у даній справі, а також повноваження суду, можливість та процесуальний порядок щодо законодавчої можливості розгляду Господарським судом Сумської області в межах справи №920/604/24 про банкрутство Боржника кредиторських вимог фізичних осіб, беручи до уваги факт сумнівності історії виникнення, походження та визначення в момент порушення провадження у цій справі про банкрутство розмірів сум кредиторської заборгованості фізичних осіб.

-Просить врахувати при розгляді цього спору правові висновки, зазначені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17, у постанові Верховного Суду у справі №916/371/18 від 18.12.2018, у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №910/4088/17, в постановах Верховного Суду України від 09.09.2017 у справі №359/1654/15-ц, від 23.08.2017 у справі № 306/2952/14-ц, від 19.10.2016 у справі №6-1873цс16.

-Скаржник вважає, що Північним апеляційним господарським судом в постанові безпідставно вдався до застосування "правового пуризму", надмірної процесуально формальності, не здійснивши при цьому дотримання статті 238 ГПК України та застосування приписів норм ГПК, котрі зокрема містяться в статтях 74-77 86 ГПК України та приписів норм Кодексу України з процедур банкрутства.

ТОВ "Спектр-Агро" зазначає, що в матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази правомірності та доведеності кредиторських вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Боржника.

-Також скаржник просить врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15, згідно котрої господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (пункт 7.43.)

-Вказує, що процесуальна позиція судів попередніх інстанцій щодо неможливості призначення у справі №920/604/24 про банкрутство ТОВ "Зернова Сумщина" судової технічної експертизи додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, укладених за участю Боржника, за наслідком поданого ним клопотання, є безпідставною.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. Відзиву не надано.

Провадження у Верховному Суді

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №920/604/24 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2025.

14. Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 (в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 у справі №920/604/24 та призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" у справі № 920/604/24 на 28 січня 2026 року о 12:40 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

16. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

17. Предметом касаційного перегляду у цій справі є перевірка дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час ухвалення судових рішень про визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова Сумщина".

18. Положення статті 1 КУзПБ визначають грошове зобов`язання (борг) як зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

19. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45 46 47 КУзПБ, за змістом яких під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам, поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

20. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

21. Водночас, покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18 та від 13.09.2022 у справі №904/6251/20).

22. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих грошових вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (відповідний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

23. Господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

24. Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22).

25. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій:

25.1. Заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на суму 2856615,84 грн надійшла до господарського суду Сумської області 26.11.2024, тобто в межах тридцяти денного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що грошові вимоги виникли на підставі Договорів оренди земельних ділянок за переліком у кількості 52 договори, з урахуванням додаткових угод до них.

На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_1 надано суду: копію паспорта і ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ; розрахунок заборгованості; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта; Договори оренди з відповідними актами приймання-передачі земельної ділянки, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та додатковими угодами до договорів.

Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу в частині визнання вимог ОСОБА_1 на загальну суму 2 862 671,84 грн, дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог належними та допустимими доказами по справі.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. ст. 525 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Кредитор має право вимагати від боржника своєчасне внесення орендної плати за земельну ділянку (абз.5 ч.1 ст.24 Закону України "Про оренду землі").

Так, 08.09.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Зернова Сумщина" укладено договори оренди землі у кількості 52 договори та підписано відповідні акти приймання-передачі земельної ділянки.

При цьому, право оренди земельних ділянок зареєстровано належним чином, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Відповідно до укладених 01.01.2022 додаткових угод до договорів оренди землі п. 4.1 договорів викладений у наступній редакції - розмір орендної плати за земельну ділянку у рік становить 18 000,00 грн, у валютному еквіваленті складає 600,00 доларів США без врахування податків.

Орендна плата боржником ТОВ "Зернова Сумщина" не сплачена.

Загальна сума заборгованості за правочинами за 2022, 2023 та 2024 роки складає 2 574 000,00 грн.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кредитором нараховано інфляційне збільшення у розмірі 208 349,44 грн. та 3% річних у розмірі 74 266,40 грн по кожному з договорів на підставі ст. 625 ЦК України.

Таким чином, загальна заборгованість боржника перед ОСОБА_1 становить 2 856 615,84 грн., з яких: 2 574 000,00 грн. - основна заборгованість, 208 349,44 грн. - інфляційне збільшення, 74 266,40 грн. - 3% річних.

За звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника ОСОБА_1 також сплачено судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд підтримав висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 кредитором ТОВ "Зернова Сумщина" у загальному розмірі 2 862 671,84 грн., з яких: 6 056,00 грн. судовий збір - перша черга, 2 856 615,84 грн. заборгованість - четверта черга, з огляду на доведеність таких вимог належними та допустимими доказами.

25.2. Заява ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника, з урахуванням уточнень до заяви, на суму 373 531,50 грн надійшла до господарського суду Сумської області 02.12.2024 року, тобто в межах тридцяти денного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що грошові вимоги виникли на підставі Договорів оренди земельних ділянок (5 договорів), з урахуванням додаткових угод до них.

На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_2 надано суду: копію паспорта і ідентифікаційного коду ОСОБА_2 ; Договори оренди з відповідними актами приймання-передачі земельної ділянки, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та додатковими угодами до договорів.

Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу про часткове визнання вимог ОСОБА_2 на загальну суму 330 056,00 грн, дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог у вказаному розмірі належними та допустимими доказами по справі.

Досліджуючи заяву ОСОБА_2 та додані до неї докази, судом встановлено, що відповідно до укладених сторонами договорів оренди земельної ділянки, Орендодавець ( ОСОБА_2 ) передав, а Орендар (ТОВ "Зернова Сумщина") прийняв в строкове платне користування земельні ділянки.

Пунктом 4.3. договорів зазначено, що орендар вносить плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей Договір, пропорційно фактичній кількості календарних днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року.

Відповідно до пункту 9.4 договорів "Обов`язки орендаря" серед інших обов`язків передбачено своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Також сторонами підписано акти приймання-передачі земельної ділянки.

При цьому, право оренди земельних ділянок зареєстровано належним чином, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Відповідно до укладених Додаткових угод до договорів оренди (всі однотипні) п. 4.1 договорів викладений у наступній редакції - розмір орендної плати за земельну ділянку у рік становить 18 000,00 грн, у валютному еквіваленті складає 600,00 доларів США без врахування податків.

Як стверджує кредитор, орендна плата боржником ТОВ "Зернова Сумщина" не сплачена, а тому загальна сума заборгованості за правочинами за 2022, 2023 та 2024 роки складає 373 531,50 грн. з урахуванням курсу долара США до гривні станом на дату звернення до суду з відповідною заявою.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що розмір орендної плати з урахуванням укладених додаткових угод визначений та узгоджений сторонами у національній валюті, як наслідок розрахунок заборгованості боржника перед кредитором необхідно проводити у національній валюті (гривнях), а тому визначення заявником розміру заборгованості у доларах США станом на дату звернення до суду з відповідною заявою є помилковим.

Таким чином, загальна заборгованість боржника перед ОСОБА_2 становить 324 000,00 грн.

За звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, ОСОБА_2 був сплачений судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції підтримав висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_2 кредитором ТОВ "Зернова Сумщина" у загальному розмірі 330 056,00 грн, з яких: 6 056,00 грн судовий збір - перша черга, 324 000,00 грн заборгованість - четверта черга, з огляду на доведеність таких вимог належними та допустимими доказами.

25.3. Заява ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника, з урахуванням уточнень до заяви, на суму 522 944,10 грн надійшла до господарського суду Сумської області 03.12.2024 року, тобто в межах тридцятиденного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що грошові вимоги виникли на підставі Договорів оренди земельних ділянок (7 договорів), з урахуванням додаткових угод до них.

На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_3 надано суду: копію паспорта і довідки про місце реєстрації ОСОБА_3 ; Договори оренди з відповідними актами приймання-передачі земельної ділянки, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та додатковими угодами до договорів.

Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу про часткове визнання вимог ОСОБА_3 на загальну суму 384 056,00 грн, дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог у вказаному розмірі належними та допустимими доказами по справі.

Досліджуючи заяву ОСОБА_3 та додані до неї докази, судом встановлено, що відповідно до укладених сторонами договорів оренди земельної ділянки, Орендодавець ( ОСОБА_3 ) передав, а Орендар (ТОВ "Зернова Сумщина") прийняв в строкове платне користування земельні ділянки.

Пунктом 4.3. договорів визначено, що орендар вносить плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей Договір, пропорційно фактичній кількості календарних днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року.

Відповідно до пункту 9.4 договорів "Обов`язки орендаря" серед інших обов`язків передбачено своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Також сторонами підписано акти приймання-передачі земельної ділянки.

При цьому, право оренди земельних ділянок зареєстровано належним чином, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Відповідно до укладених Додаткових угод до договорів оренди (всі однотипні) п. 4.1 договорів викладений у наступній редакції - розмір орендної плати за земельну ділянку у рік становить 18 000,00 грн, у валютному еквіваленті складає 600,00 доларів США без врахування податків.

Як стверджує кредитор, орендна плата боржником ТОВ "Зернова Сумщина" не сплачена, а тому загальна сума заборгованості за правочинами за 2022, 2023 та 2024 роки складає 522 944,10 грн з урахуванням курсу долара США до гривні станом на дату звернення до суду з відповідною заявою.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що розмір орендної плати з урахуванням укладених додаткових угод визначений та узгоджений сторонами у національній валюті, як наслідок розрахунок заборгованості боржника перед кредитором необхідно проводити у національній валюті (гривнях), а тому визначення заявником розміру заборгованості у доларах США станом на дату звернення до суду з відповідною заявою є помилковим.

Таким чином, загальна заборгованість боржника перед ОСОБА_3 становить 378 000,00 грн.

За звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, ОСОБА_3 був сплачений судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд підтримав висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_3 кредитором ТОВ "Зернова Сумщина" у загальному розмірі 384 056,00 грн., з яких: 6 056,00 грн судовий збір - перша черга, 378 000,00 грн заборгованість - четверта черга, з огляду на доведеність таких вимог належними та допустимими доказами.

25.4. Заява ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника, з урахуванням уточнень до заяви, на суму 1 830 304,35 грн надійшла до господарського суду Сумської області 03.12.2024 року, тобто в межах тридцяти денного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що грошові вимоги виникли на підставі Договорів оренди земельних ділянок (26 договорів), з урахуванням додаткових угод до них.

На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_4 надано суду: копію паспорта і довідки про місце реєстрації ОСОБА_4 ; Договори оренди з відповідними актами приймання-передачі земельної ділянки, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та додатковими угодами до договорів.

Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу про часткове визнання вимог ОСОБА_4 на загальну суму 1 410 056,00 грн, дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог у вказаному розмірі належними та допустимими доказами по справі.

Досліджуючи заяву ОСОБА_4 та додані до неї докази, судом встановлено, що відповідно до укладених сторонами договорів оренди земельної ділянки, Орендодавець передав, а Орендар (ТОВ "Зернова Сумщина") прийняв в строкове платне користування земельні ділянки.

Пунктом 4.3. договорів визначено, що орендар вносить плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей Договір, пропорційно фактичній кількості календарних днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року.

Відповідно до пункту 9.4 договорів "Обов`язки орендаря" серед інших обов`язків передбачено своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Також сторонами підписано акти приймання-передачі земельної ділянки.

При цьому, право оренди земельних ділянок зареєстровано належним чином, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Відповідно до укладених Додаткових угод до договорів оренди (всі однотипні) п. 4.1 договорів викладений у наступній редакції - розмір орендної плати за земельну ділянку у рік становить 18 000,00 грн, у валютному еквіваленті складає 600,00 доларів США без врахування податків.

Як стверджує кредитор, орендна плата боржником ТОВ "Зернова Сумщина" не сплачена, а тому загальна сума заборгованості за правочинами за 2022, 2023 та 2024 роки складає 1 830 304,35 грн. з урахуванням курсу долара США до гривні станом на дату звернення до суду з відповідною заявою.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, розмір орендної плати з урахуванням укладених додаткових угод визначений та узгоджений сторонами у національній валюті, як наслідок розрахунок заборгованості боржника перед кредитором необхідно проводити у національній валюті (гривнях), а тому визначення заявником розміру заборгованості у доларах США станом на дату звернення до суду з відповідною заявою є помилковим.

Таким чином, загальна заборгованість боржника перед ОСОБА_4 становить 1 404 000,00 грн.

За звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, ОСОБА_4 був сплачений судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, апеляційним господарським судом визнано правомірним висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_4 кредитором ТОВ "Зернова Сумщина" у загальному розмірі 1 410 056,00 грн, з яких: 6 056,00 грн судовий збір - перша черга, 1 404 000,00 грн заборгованість - четверта черга, з огляду на доведеність таких вимог належними та допустимими доказами.

25.5. Заява ОСОБА_5 на суму 298 825,20 грн надійшла до господарського суду Сумської області 03.12.2024 року, тобто в межах тридцятиденного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що грошові вимоги виникли на підставі Договорів оренди земельних ділянок (5 договорів), з урахуванням додаткових угод до них.

На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_5 надано суду: копію паспорта і ідентифікаційного коду ОСОБА_5 ; Договори оренди з відповідними актами приймання-передачі земельної ділянки, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та додатковими угодами до договорів.

Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу про часткове визнання вимог ОСОБА_5 на загальну суму 276 056,00 грн, дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог у вказаному розмірі належними та допустимими доказами по справі.

Досліджуючи заяву ОСОБА_5 та додані до неї докази, судом встановлено, що відповідно до укладених сторонами договорів оренди земельної ділянки, Орендодавець ( ОСОБА_5 ) передав, а Орендар (ТОВ "Зернова Сумщина") прийняв в строкове платне користування земельні ділянки.

Пунктом 4.3. договорів визначено, що орендар вносить плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей Договір, пропорційно фактичній кількості календарних днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року.

Відповідно до пункту 9.4 договорів "Обов`язки орендаря" серед інших обов`язків передбачено своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Також сторонами підписано акти приймання-передачі земельної ділянки.

При цьому, право оренди земельних ділянок зареєстровано належним чином, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Відповідно до укладених Додаткових угод до договорів оренди (всі однотипні) п. 4.1 договорів викладений у наступній редакції - розмір орендної плати за земельну ділянку у рік становить 18 000,00 грн, у валютному еквіваленті складає 600,00 доларів США без врахування податків.

Як стверджує кредитор, орендна плата боржником ТОВ "Зернова Сумщина" не сплачена, а тому загальна сума заборгованості за правочинами за 2022, 2023 та 2024 роки складає 298 825,20 грн з урахуванням курсу долара США до гривні станом на дату звернення до суду з відповідною заявою.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, розмір орендної плати з урахуванням укладених додаткових угод визначений та узгоджений сторонами у національній валюті, як наслідок розрахунок заборгованості боржника перед кредитором необхідно проводити у національній валюті (гривнях), а тому визначення заявником розміру заборгованості у доларах США станом на дату звернення до суду з відповідною заявою є помилковим.

Таким чином, загальна заборгованість боржника перед ОСОБА_5 становить 270 000,00 грн.

За звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, ОСОБА_5 був сплачений судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд підтримав висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_5 кредитором ТОВ "Зернова Сумщина" у загальному розмірі 276 056,00 грн з яких: 6 056,00 грн судовий збір - перша черга, 270 000,00 грн заборгованість - четверта черга, з огляду на доведеність таких вимог належними та допустимими доказами.

26. З огляду на викладене, доводи скаржника у цій частині підлягають відхиленню, оскільки, здійснивши правовий аналіз підстав виникнення грошових вимог наведених кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, суди дійшли до обґрунтованого висновку про те, що в цьому випадку, відсутні сумніви щодо обґрунтованості та дійсності кредиторських вимог, оскільки, наявні в матеріалах справи докази дозволяють дійти висновку стосовно наявності зобов`язання боржника перед ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

27. Крім того, слід відзначити, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

28. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності. Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду.

29. При цьому, за своєю правовою природою, такий предмет спору не є тотожним спору про право, який розглядається у позовному провадженні.

30. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, у постанові від 12.01.2021 у справі № 01/1494(14-01/1494).

31. Особливістю провадження у справах про банкрутство є те, що в межах цього провадження суди розглядають багато різних спорів, щодо яких законодавцем визначено окремі процедури та особливості їх розгляду в межах єдиної процедури банкрутства.

32. Одним з різновидів таких спорів є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який оспорюється боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді вимог кредиторів та їх розміру суди повинні керуватися спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов`язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують.

33. Системний аналіз положень статей 73 99 ГПК України та КУзПБ дозволяє дійти висновку про те, що при розгляді спірних грошових вимог кредитора суд не вправі призначати експертизу, предметом якої є дослідження документів на обґрунтування чи спростування грошових вимог кредитора, оскільки такі повноваження щодо дослідження повноти та належності документальних доказів, наданих конкурсним кредитором на обґрунтування своїх кредиторських вимог, законодавцем покладено на суд, який розглядає спірні вимоги кредитора у конкурсній процедурі. Суд не вправі перекладати свої повноваження щодо дослідження документальних доказів обґрунтованості спірних вимог на іншу особу (судового експерта). (Подібна правова позиція викладена у Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 28.07.2020 року у справі №904/2104/19 та від 27.08.2020 року у справі 911/2498/18, від 09.12.2021 у справі №905/857/19).

34. Тобто, повноваження щодо оцінки вказаних доказів в силу ст. 86 ГПК України покладені саме на суд і не можуть бути делеговані судовому експерту шляхом призначення відповідної судової експертизи, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові.

35. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про наявність підстав для призначення у справі судової експертизи додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, укладених за участю Боржника, в межах цієї справи про банкрутство.

36. При цьому, слід звернути увагу, що здебільшого аргументи скаржника зводяться до намагання встановити нові обставини, здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

37. Водночас, на висновки у наведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у справі № 920/604/24 доказів та встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин.

38. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

39. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

40. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

42. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

43. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

44. Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

45. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

46. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення ухвали Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 (в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 у цій справі без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

47. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 (в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 у справі № 920/604/24 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік