Історія справи

Постанова ВССУ від 18.02.2026 року у справі №524/12898/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 524/12898/24

провадження № 61-14411св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого- Луспеника Д. Д.,

суддів:Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 лютого 2025 року, ухвалене у складі судді Андрієць Д. Д., та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Лобова О. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») про зобов`язання вчинити певні дії.

ПозовОСОБА_1 обґрунтовано тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

У грудні 2022 року позивач отримав розрахунок вартості житлово-комунальних послуг за листопад 2022 року та дізнався про зміну надавача послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, яким наразі є ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». До листопада 2022 року надавачем постачання теплової енергії та постачання гарячої води у м. Кременчуці було ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».

З початку опалювального періоду 2022-2023 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює нарахування плати за постачання теплової енергії та постачання гарячої води за тарифами, розмір яких значно перевищує рівень тарифів, який діяв у м. Кременчуці станом на 24 лютого 2022 року. Вважає, що це є порушенням статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», яким запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання.

Позивач стверджував, що при застосуванні відповідачем двоставкового тарифу було порушено процедуру його встановлення. Зокрема, згідно з пунктом 6 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01 червня 2011 року (далі - Порядок № 869), у разі коли ліцензіат (в даному випадку відповідач) провадить (має намір провадити) діяльність у межах кількох територіальних громад, формування та встановлення тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється окремо для кожної територіальної громади. При цьому витрати формуються за кожним видом ліцензованої діяльності у межах відповідної територіальної громади.

Однак, після прийняття рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20жовтня 2022 року № 1508 «Про визначення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» виконавцем теплопостачання для споживачів м. Кременчука» відповідач не звертався до Полтавської обласної ради для встановлення тарифів споживачам у м. Кременчуці, а за замовчуванням застосував той тариф, який діяв для споживачів м. Полтави.

ОСОБА_1 вважав, що тарифи на послугу з постачання теплової енергії ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для споживачів м. Кременчука не можуть перевищувати рівень тарифів, які застосовувались для цих споживачів до 24 лютого 2022 року, навіть якщо постачання до вказаної дати здійснювалося іншим суб`єктом господарювання.

Враховуючи викладене та посилаючись на положення Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», ОСОБА_1 просив суд зобов`язати відповідача здійснити йому перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за опалювальний період з листопада 2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня тарифів, що діяли станом на 24 лютого 2022 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 лютого 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює постачання теплової енергії та постачання гарячої води до квартир споживачів лівобережжя м. Кременчука з 01 листопада 2022 року. Розмір тарифів, які використовує для розрахунку ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», визначено рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30 вересня 2022 року. Визначення відповідачем у рахунках-квитанціях на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води, які були встановлені додатком 2 та додатком 3 до рішення Полтавської обласної ради № 477 для потреб населення, відповідало вимогам чинного законодавства України. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області. Відповідач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам, в тому числі позивачу, а отже, і не може самостійно їх змінити.

Щодо правомірності застосування відповідачем при обрахунку наданих позивачу послуг саме двохставкового тарифу, судом першої інстанції взято до уваги, що рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання «Про надання дозволу на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» від 19 жовтня 2018 року № 917, відповідачу було надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Таким чином, тарифи для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», які встановлено рішенням Полтавської обласної ради рішенням № 477 від 30 вересня 2022 року, відповідають розміру тарифів, що були встановлені рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2021 року № 286 зі змінами, внесеними рішенням обласної ради від 09 грудня 2021 року № 326, тобто відповідають розміру тарифів, встановлених до введення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року.

Діючі тарифи сформовані ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в єдиному розмірі та застосовуються до усіх споживачів підприємства у м. Полтава та Полтавської області, у тому числі і для споживачів на лівобережній частині м. Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ. Таким чином, судом встановлено, що дійсно, вартість спожитої позивачем з листопада 2022 року теплової енергії фактично була обрахована відповідачем за тарифами, які є більшими, ніж тарифи, за якими позивачу постачалася теплова енергія ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» станом на 24 лютого 2022 року.

Разом з тим, підвищення для позивача вартості споживання теплової енергії, в першу чергу, знаходиться у прямому причинному зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та неможливістю здійснювати постачання теплової енергії ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ». Таке підвищення не є наслідком протиправних дій чи бездіяльності відповідача внаслідок порушення ним вимог законодавства України. При цьому обов`язки щодо постачання теплової енергії позивачу були покладені на відповідача рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20 жовтня 2022 року № 1508 «Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води». На момент прийняття вказаного вище рішення Кременчуцька міська рада вірогідно та достовірно була обізнана про тарифи, які були затверджені уповноваженим органом для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», оскільки рішення про їх затвердження було оприлюднено Полтавською обласною радою, відповідна інформація є загальнодоступною.

Одночасно, судом першої інстанції звернуто увагу, що визначення правомірності рішень Полтавської обласної ради від 19 жовтня 2018 року № 917, від 21 жовтня 2021 року № 286 зі змінами, внесеними рішенням обласної ради від 09 грудня 2021 року № 326 та від 30 вересня 2022 року № 477, не відноситься до юрисдикції загальних судів та не є предметом розгляду даної справи. З урахуванням усіх зазначених обставин, суд визнав, що позивачем не доведено, що саме відповідач є особою, якою порушено права та інтереси позивача у спірних правовідносинах.

Судом першої інстанції застосовано норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 лютого 2025 року залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у цій справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Вимоги позивача про застосування до спірних правовідносин тарифів, які були встановлені рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та що діяли станом на 24 лютого 2022 року, є безпідставними, оскільки зазначені тарифи було встановлено не ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», а іншому, попередньому теплопостачальному підприємству, а саме: ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».

У даному випадку тариф ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є єдиним для всіх споживачів Полтавської області, і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м. Кременчука за окремим тарифом у відповідача відсутні.

З урахуванням всіх зазначених обставин, суд першої інстанції визнав, що позивачем не доведено, що саме відповідач є особою, яка порушила права та інтереси позивача у спірних правовідносинах.

Належним способом забезпечення і гарантування позивачу відновлення його порушеного права є визнання недійсним пункту рішення Полтавської обласної ради, яким визначено розміри тарифів для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Залишаючи без змін заочне рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 лютого 2025 року, апеляційний суд застосував норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» та судову практику Верховного Суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

12 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 лютого 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано із суду першої інстанції матеріали цивільної справи № 524/12898/24. Зазначено, що касаційну скаргу подано у малозначній справі (справі незначної складності), однак колегія суддів дійшла висновку про наявність випадку, передбаченого підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке може мати фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

30 січня 2026 року матеріали цивільної справи № 524/12898/24 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2026 року справу призначено до судового розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 лютого 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2024 року у справі № 917/730/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій було неправильно застосовано норми, що визначають зміст і мету Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», зокрема статтю 1 цього Закону.

Зміна постачальника відповідних послуг у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» у господарське відання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів м. Кременчука порівняно з тим розміром, що діяв станом на 24 лютого 2022 року.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до Верховного Суду 09 грудня 2025 року, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», заперечує проти доводівОСОБА_1 , просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Вказує, що чинні тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», запроваджені рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30 вересня 2022 року, відповідають розміру тарифів, які були встановлені обласною радою до ведення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року.

Застосування ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» чинних двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії, встановлених рішенням Полтавської ради № 477 від 30 вересня 2022 року, що є аналогічними розміру тарифів встановлених рішенням Полтавської обласної ради № 286 від 21 жовтня 2021 року, зі змінами внесеними рішенням Полтавської обласної ради № 326 від 09 грудня 2021 року, є правомірним.

Положення статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 січня 2014 року.

Особовий рахунок на комунальні послуги № НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_1 .

Постачання теплової енергії та гарячої води на лівобережній частині м. Кременчука до листопада 2022 року здійснювало ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».

Рішенням Кременчуцької міської ради від 30 грудня 2021 року № 1867 скориговано для ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01 січня 2022 року. Згідно з пунктом 4 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 25 жовтня 2021 року № 1421 «Про встановлення ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів» розмір тарифів становив 1796,40 грн/Гкал з ПДВ або 1497,00 грн/Гкал без ПДВ та застосовувався для споживачів лівобережної частини м. Кременчука на момент введення воєнного стану на території України 24 лютого 2022 року.

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який було неодноразово продовжено і він діє станом на день розгляду справи.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, в результаті неодноразових ракетних ударів по м. Кременчуку обладнання ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» зруйновано, а тому товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам.

29 квітня 2022 року Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову № 502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану», пунктом 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

Рішенням Полтавської обласної ради № 473 від 22 вересня 2022 року «Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» було надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 894-Р «Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад Полтавської області» Полтавською обласною радою прийнято рішення від 14 жовтня 2022 року № 481 «Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області», відповідно до пункту 4 якого вирішено після затвердження акта приймання-передачі передати на баланс, як внесок до статутного капіталу відповідача по справі, майно, зазначене у додатку до цього рішення (цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ»).

Виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води», виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно із законодавством України визначено відповідача (рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 20 жовтня 2022 року № 1508 «Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»).

Опалювальний період 2022-2023 років для споживачів на території Кременчуцької міської територіальної громади розпочався 01 листопада 2022 року (рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 31 жовтня 2022 року №1574), як наслідок, відповідач здійснює постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам лівобережної частини м. Кременчука з 01 листопада 2022 року.

Розмір тарифів, які відповідач використовує для розрахунку, визначено рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30 вересня 2022 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Зокрема, цим рішенням, яке є чинним та не скасовано, встановлено для відповідача:

- тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій відповідно до додатку 1; двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії за категоріями споживачів відповідно до додатку 2; тарифи на послугу з постачання гарячої води за категоріями споживачів відповідно до додатку 3 (пункт 1 рішення);

- тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води введено в дію з 01 жовтня 2022 року (пункт 6 рішення).

У пункті 7 цього рішення визнано таким, що втратило чинність, рішення обласної ради від 21 жовтня 2021 року №286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Під час опалювального періоду 2021-2022 років постачання теплової енергії та постачання гарячої води здійснювало ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», яке застосовувало тарифи, визначені рішенням Кременчуцької міської ради від 30 грудня 2021 року №1867.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).

Тлумачення статті 714 ЦК України свідчить, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання енергетичних ресурсів споживачу, є видом договору купівлі-продажу (див. подібний висновок у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 529/613/17-ц (провадження № 61-1716сво17), у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 511/1915/20 (провадження № 61-4527сво23)).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (частина перша статті 632 ЦК України).

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина друга статті 632 ЦК України).

Тлумачення частини другої статті 632 ЦК України свідчить, що в цій нормі закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору (стаття 629 ЦК України). У частині другій статті 632 ЦК України допускається наявність винятків, які можуть бути встановлені договором або законом. При цьому в законі або ж договорі обов`язково мають бути визначені як випадки зміни ціни, так і умови такої зміни (див. постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2019 року у справі № 395/499/16-ц (провадження № 61-15404св18)).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва (пункт 2 частини першої статті 512 ЦК України).

Верховний Суд зауважує, що внаслідок непередбачуваних обставин відбулася зміна постачальника тепла та гарячої води у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» (попередній постачальник) у господарське відання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (новий постачальник). Тому саме за таких обставин зміна постачальника у договорі зі споживачем не повинна мати наслідком зміну тарифів на теплову енергію та гарячу воду для споживача порівняно з тим розміром, який був при попередньому постачальнику, до встановлення органом місцевого самоврядування іншого тарифу.

Аналогічний висновок по суті викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 квітня 2024 року у справі № 917/730/23. Касаційний господарський суд зазначив: «згідно із статтею 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29 липня 2022 року № 2479-IX (набрання чинності 19 серпня 2022 року) протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Також судом апеляційної інстанції враховано наявні в матеріалах справи докази, а саме, роз`яснення Міністерства розвитку громад та територій України від 25.08.2022, листи зазначеного Міністерства від 18.11.2022, від 16.02.2023, адресовані виконавчому комітету Кременчуцької міської ради, відповідно до яких рівень тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що застосовуються виконавцем цих послуг до споживачів, не може перевищувати рівня тарифів на теплову енергію, відповідні комунальні послуги, що застосовувалися до споживачів станом на 24.02.2022 - незалежно від того, яким підприємством (виконавцем) надавалися ці послуги споживачеві раніше. З урахуванням викладеного, суди дійшли висновку, що зміна постачальника відповідних послуг у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» у господарське відання позивача не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів м. Кременчука порівняно з тим розміром, що існував станом на 24.02.2022. Тобто судами попередніх інстанцій встановлено, що, у свою чергу, не спростовано доводами Господарства під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій так і касаційної скарги, що частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-ІХ (зі змінами) встановлено заборону підвищення тарифів на: послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. Таким чином, вказаною нормою права встановлено заборону підвищення тарифів, яка підлягає до застосування суб`єктами господарювання, на яких така заборона розповсюджується, і суди попередніх інстанцій встановили, що вказана норма права застосовується до спірних правовідносин, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази».

Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19 (пункт 6.20)). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Відповідно до звичаїв ділового обороту у кредитних правовідносинах саме банк або інша фінансова установа розраховує заборгованість, маючи для цього необхідні технічні та професійні ресурси. Хоча такі дії кредитор вчиняє на власну користь, їх невчинення зумовлює стан юридичної невизначеності, неможливість припинення боржником зобов`язання виконанням, проведеним належним чином, за відсутності інформації про дійсну суму його заборгованості. Тому боржник може вимагати належного розрахунку заборгованості, а кредитор повинен виконати такий обов`язок (пункт 5 частини першої статті 16 ЦК України) задля задоволення інтересу боржника у юридичній визначеності (див. пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21)).

Задоволення вимоги боржника зобов`язати кредитора перерахувати заборгованість за договором (аналогічно, як і списати якусь її частину, якої стосується спір) може бути способом захисту права боржника на мирне володіння майном. Якщо він не має наміру сплачувати борг, бо не згоден із визначеним кредитором розміром, а кредитор на вимогу боржника суму заборгованості не перераховує та не звертається до суду за її стягненням, то боржник надалі одержуватиме від кредитора вимоги про сплату боргу у розмірі, визначеному кредитором, із яким боржник не погоджується. Це може провокувати останнього помилково, всупереч волі сплатити суму боргу (див. пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21)).

У справі, що переглядається суди не звернули увагу, що фактично для споживача збільшилася вартість постачання тепла та гарячої води, оскільки відповідач застосовує тарифи, встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 477 від

30 вересня 2022 року.

Поза увагою судів залишилось те, що внаслідок непередбачуваних обставин відбулася зміна постачальника тепла та гарячої води у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» (попередній постачальник) у господарське відання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (новий постачальник). Тому саме за таких обставин зміна постачальника у договорі зі споживачем не повинна мати наслідком зміну тарифів на теплову енергію та гарячу воду для споживача порівняно з тим розміром, який був при попередньому постачальнику, до встановлення органом місцевого самоврядування іншого тарифу.

Тому застосування тарифів на теплопостачання та гарячу воду у розмірі більшому, ніж ті, що діяли для споживача ОСОБА_1 станом на 24 лютого 2022 року, є порушенням прав споживача.

За таких обставин суди зробили помилковий висновок про відсутність підстав для перерахунку вартості постачання теплової енергії та гарячої води.

Аналогічного висновку щодо застосування положень ЦК України (статей 512, 629, 632, 714) та Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» до подібних спірних правовідносин Верховний Суд дійшов у постанові від 28 січня 2026 року у справі № 524/2748/24 (провадження № 61-7744св25).

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення у цій справі ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити, оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок вартості постачання теплової енергії та постачання гарячої води за опалювальний період з листопада 2022, відповідно до рівня тарифів, що діяли станом на 24 лютого 2022 року.

Щодо клопотання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

У лютому 2026 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» подалодо Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 лютого 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у цій цивільній справі.

Клопотання мотивовано тим, що підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі визначено пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2025 року у справі № 917/730/23. Проте, правовідносини, викладені у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2024 року у справі № 917/730/23, не є подібними з правовідносинами у справі № 524/12898/24, що є підставою для закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.

Відповідно до положень указаної норми суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені у наведеній в касаційній скарзі постанові Верховного Суду (від 04 квітня 2024 року у справі № 917/730/23), по суті враховані під час перегляду цієї справи, тому підстави для застосування пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України - відсутні.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права (частина перша статті 412 ЦПК України).

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 400 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 лютого 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 лютого 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» здійснити перерахунок вартості постачання теплової енергії та постачання гарячої води за опалювальний період з листопада 2022, відповідно до рівня тарифів, що діяли станом на 24 лютого 2022 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк