Історія справи

Постанова ВП ВС від 09.02.2022 року у справі №9901/65/20
Ухвала ВП ВС від 15.07.2021 року у справі №9901/65/20
Ухвала КАС ВП від 19.03.2020 року у справі №9901/65/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року

м. Київ

Справа № 9901/65/20

Провадження № 11-258заі21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Авіакомпанія «ЮТейр» (далі - ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр») на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 червня 2021 року (судді Білоус О. В., Гімон М. М., Желтобрюх І. Л., Усенко Є. А., Ханова Р. Ф.) у справі № 9901/65/20 за позовом ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Служба безпеки України (далі - СБУ), Рада національної безпеки і оборони України (далі - РНБО), про визнання частково протиправним і скасування в частині Указу Президента України та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду попередньої інстанції

1. 16 березня 2020 року ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 21 червня 2018 року № 176/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - Указ № 176/2018) у частині введення в дію пункту 157 додатку 2 до рішення РНБО від 21 червня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо застосування до ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

2. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 березня 2020 року позовну заяву ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» залишив без руху на підставі частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та установив позивачу строк для подання до суду заяви про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду.

3. На виконання вимог цієї ухвали ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» подало заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначило, що про порушення своїх прав воно дізналося з листа СБУ від 16 вересня 2019 року, а тому шестимісячний строк звернення до суду не порушено. Також ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» просило поновити строк звернення до суду.

4. Ухвалою від 21 травня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду, зокрема, відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» до Президента України про визнання частково протиправним та скасування в частині Указу № 176/2018.

5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10 червня 2021 року: відмовив у задоволенні клопотання представника ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» про поновлення строку звернення до суду; залишив без розгляду позовну заяву ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» на підставі частини третьої статті 123 КАС України.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

6. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» подало апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначило, що суд першої інстанції порушив порядок розгляду справи та вимоги статті 122, частин п`ятої, дев`ятої статті 160, статей 180 204 КАС України.

7. На думку скаржника, обізнаність про видання Указу № 176/2018 не свідчить про те, що позивачу стало відомо про порушення його прав саме з дати прийняття такого рішення. Про обмеження його прав за цим Указом йому дійсно стало відомо з дати публікації Указу, яким такі обмеження були запроваджені. Однак відлік строку звернення до суду починається з моменту обізнаності особи про порушення її прав, а не про обмеження.

8. Скаржник також зазначив, що позивач не міг звернутися до суду із обґрунтуванням вимог у цій справі раніше, ніж дізнався про причини застосування санкцій.

9. На переконання ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр», обізнаність з підставами запровадження щодо позивача санкцій дозволяє виконати вимоги процесуального закону щодо належного обґрунтування своїх позовних вимог про скасування Указу № 176/2018.

10. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції.

Рух апеляційної скарги

11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 липня 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року, а ухвалою від 07 вересня 2021 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 КАС України, зважаючи на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі при її апеляційному перегляді не вимагають участі сторін.

Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги

12. У відзиві на апеляційну скаргу представник Президента України зазначив, що доводи позивача стосовно вчинення ним активних дій задля з`ясування підстав застосування до нього санкцій, тоді як КАС України визначає механізм захисту прав позивача у разі неможливості отримання ним інформації, необхідної для звернення до суду (витребування доказів, порядок подання доказів та можливість поновлення строку для подання доказів), не свідчать на користь поважності причин пропуску строку звернення до суду.

13. Представник Президента Українитакож зауважив, що підстави для застосування санкцій до позивача прямо визначені статтею 3 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» та не потребують додаткового звернення до уповноважених органів про отримання додаткових роз`яснень, необхідних для звернення особи до суду. Отже, позивач мав право в межах визначених процесуальним законодавством строків звернутися до суду.

14. У зв`язку з викладеним представник Президента України просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр», а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

15. Аналогічні наведеним доводам надала пояснення третя особа у справі - СБУ.

Обставини, встановлені матеріалами справи

16. Указом Президента України № 176/2018 введено в дію рішення РНБО від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

17. Не погодившись з Указом № 176/2018 у частині введення в дію пункту 157 додатку 2 до рішення РНБО від 21 червня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо застосування до ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), позивач 16 березня 2020 року звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

18. Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

19. З матеріалів провадження вбачається, що Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 березня 2020 року позовну заяву ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр»залишив без руху на підставі частини першої статті 123 КАС України та установив позивачу строк для подання до суду заяви про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду.

20. На усунення недоліків позовної заяви ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» подало заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначило, що про порушення своїх прав воно дізналося з листа СБУ від 16 вересня 2019 року.

21. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21 травня 2020 року, зокрема, відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ПАТ«Авіакомпанія «ЮТейр» до Президента України про визнання частково протиправним і скасування в частині Указу № 176/2018.

22. Згідно із частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

23. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10 червня 2021 року позовну заяву залишив без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.

24. Залишаючи без розгляду позовну заяву ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр», Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що оскільки Указ № 176/2018 оприлюднено в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник Президента України» від 21 червня 2018 року № 16, то початок перебігу строку на звернення до суду для його оскарження, за загальним правилом, розпочався з 22 червня 2018 року.

Суд першої інстанції указав, що шестимісячний строк, перебіг якого розпочався з 21 червня 2018 року, закінчився 21 грудня 2018 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду також зазначив, що ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» звернулося до суду 16 березня 2020 року, тобто з пропуском установленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що Указ № 176/2018 є індивідуально-правовим актом і положення частини третьої статті 264 КАС України щодо можливості оскарження нормативно-правового акта протягом усього строку його дії застосуванню не підлягають.

25. Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим указаний висновок суду першої інстанції з таких міркувань.

26. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

27. Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до ВРУ законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

28. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України визначено у статті 266 КАС України, відповідно до частини другої якої адміністративні справи щодо законності (крім конституційності) указів і розпоряджень Президента України розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів.

29. На підставі частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

30. Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

31. ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

32. Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду саме по собі не є порушенням права на доступ до суду. Щодо цієї конкретної справи Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що суддя-доповідач 19 березня 2020 року залишив позовну заяву без руху, критично поставився до доводів позивача про те, що той не пропустив строку звернення до суду. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суддя-доповідач указав: «Вперіод з 21 червня 2018 року по 07 травня 2019 року позивач не проявляв інтерес стосовно свого порушеного права. Позивачем не наведено належних та допустимих доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на оскарження Указу Президента України від 21 червня 2018 року №176/2018 у строк, передбачений нормами КАС України». Тому суддя-доповідач установив для позивача строк для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Але коли отримав таку заяву, 21 травня 2020 року вирішив відкрити провадження у справі, вказавши, що позивач строку на звернення до суду не пропустив і нема необхідності вирішувати питання про поновлення цього строку. Тобто суддя-доповідач, отримавши пояснення щодо причин пропуску відповідного строку, сформував враження, що позивач його не пропустив, тому не розглянув заяву про поновлення цього строку.

33. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що адміністративні справи, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше трьох суддів (частина шоста статті 33 КАС України).

34. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів у обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач (частина друга статті 31 КАС України).

35. Усі питання, що виникають під час колегіального розгляду адміністративної справи, вирішуються більшістю голосів суддів (частина перша статті 34 КАС України).

36. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що колегія суддів, яка розглядає справу, має повноваження виправити процесуальні помилки, допущені на момент відкриття провадження у справі суддею одноособово, саме з огляду на гарантії справедливого суду. Вказане повноваження стосується не лише вирішення питання про наявність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, але й, наприклад, можливості закрити провадження у справі в разі встановлення під час її розгляду того, що вона не належить до юрисдикції адміністративного суду (пункт 1 частини першої статті 238 КАС України).

37. Більше того, колегія суддів не може ігнорувати наявність клопотання сторони відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду, яке в обов`язковому порядку підлягає вирішенню. У цій справі розгляд такого клопотання був пов`язаний із вирішенням заяви позивача про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, яку вирішив не розглядати суддя-доповідач, відкриваючи провадження у справі.

38. Вищевказана мета гарантування справедливого судочинства є легітимною, а процесуальні дії колегії суддів - пропорційними цій меті. Зважаючи на наведені вище приписи КАС України, суддя-доповідач не має права вирішального голосу в колегії суддів, яка розглядає справу. З огляду на колегіальний розгляд справ, підсудних Верховному Суду, члени колегії суддів не обмежені думкою судді-доповідача. Його власне бачення того, чи пропустив позивач строк звернення до адміністративного суду на момент відкриття провадження у справі, не є визначальним для колегії суддів, яка розглядає справу після такого відкриття (особливо, беручи до уваги те, що на час вирішення питання про залишення позовної заяви без руху та на час відкриття провадження у справі думка судді-доповідача щодо того, чи дотримався позивач визначеного законом строку звернення до суду, відрізнялася).

39. Більше того, дотримання гарантій справедливого судочинства в цій справі забезпечується сторонам переглядом ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року теж колегіальним складом суду, а саме Великою Палатою Верховного Суду у складі 21 судді. При цьому Велика Палата має повноваження розглянути скарги позивача на ймовірне порушення процесуальних норм судом першої інстанції під час вирішення питань про поновлення строку на звернення до адміністративного суду та про залишення позову без розгляду.

40. Оцінюючи обставини звернення ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» з позовом до суду з урахуванням наведених вище висновків ЄСПЛ, а також положень частини другої статті 122 КАС України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що нормою вказаної статті КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до суду, який не ставить під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідує легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.

41. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

42. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

43. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

44. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

45. Згідно з пунктом 3 Указу № 176/2018 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

46. Як правильно встановив суд першої інстанції, Указ № 176/2018 оприлюднено в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник Президента України» від 21 червня 2018 року № 16.

47. До того ж суд першої інстанції встановив, що представник позивача у судовому засіданні 10 червня 2021 року уточнив, що про наявність оскаржуваного Указу позивач знав з моменту його опублікування, тобто з 21 червня 2018 року.

48. З огляду на встановлені обставини Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що звернення ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» із цим позовом 16 березня 2020 року відбулось зі значним пропуском установленого процесуальним законом шестимісячного строку. При цьому звернення до суду з позовом напряму залежало від волевиявлення позивача, а тому наведені скаржником обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску цього строку, що унеможливлює його поновлення.

49. Не є слушними посилання ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» в апеляційній скарзі на те, що позивач не міг звернутися до суду з обґрунтуванням вимог у цій справі раніше, ніж дізнався про причини застосування санкцій, оскільки строки звернення до суду, визначені статтею 122 КАС України, не пов`язуютьпочаток перебігу строку на звернення до суду з обізнаністю з підставами прийняття оскаржуваного рішення. Наведені норми процесуального закону були відомі позивачу, а тому він повинен був розуміти юридичні наслідки суттєвого зволікання з поданням позову.

50. Інші доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

51. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

52. На підставі статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

53. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга ПАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 266 308 311 315 316 322 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Авіакомпанія «ЮТейр»залишити без задоволення.

2. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Гриців

Судді: Т. О. Анцупова Г. Р. Крет

В. В. Британчук Л. М. Лобойко

Ю. Л. Власов К. М. Пільков

І. В. Григор`єва О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима В. В. Пророк

Ж. М. Єленіна Л. І. Рогач

І. В. Желєзний О. М. Ситнік

О. С. Золотніков В. М. Сімоненко

Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач

В. С. Князєв С. П. Штелик

На підставі частини третьої статті 321 Кодексу адміністративного судочинства України постанову оформлено суддями Гудимою Д. А. та Золотніковим О. С.