Історія справи

Постанова КЦС ВП від 21.05.2025 року у справі №755/6076/24
Постанова КЦС ВП від 25.06.2025 року у справі №755/6076/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

25 червня 2025 року

м. Київ

справа № 755/6076/24

провадження № 61-4002св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів:Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник -ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єзерська Анастасія Михайлівна,

заінтересована особа(боржник) -Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гончарука Михайла Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Єзерської Анастасії Михайлівни, боржник - Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м.Києва зі скаргою на дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Єзерської А. М., у якій просила:

- витребувати у Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 за судовим наказом від 08 червня 2018 року по справі № 755/8644/18 Дніпровського районного суду м.Києва;

- визнати незаконними дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єзерської А. М. в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 за судовим наказом від 08 червня 2018 року по справі № 755/8644/18 Дніпровського районного суду м.Києва;

- скасувати постанову головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єзерської А. М. про закінчення виконавчого провадження від 28 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 за судовим наказом від 08 червня 2018 року по справі № 755/8644/18 Дніпровського районного суду м. Києва;

- зобов`язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу від 08 червня 2018 року по справі № 755/8644/18 Дніпровського районного суду м. Києва;

- зобов`язати керівника (начальника) Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомити суд і скаржника про виконання даної ухвали суду не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання;

- вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року апеляційну скаргу адвоката Гончарука М. П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконними дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єзерської А. М. в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 квітня 2021 року у виконавчому провадження № НОМЕР_1 за судовим наказом від 08 червня 2018 року по справі № 755/8644/18 Дніпровського районного суду м. Києва.

Скасовано постанову головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єзерської А. М. про закінчення виконавчого провадження від 28 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 за судовим наказом від 08 червня 2018 року по справі № 755/8644/18 Дніпровського районного суду м. Києва.

У задоволенні інших вимог скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції, у розмірі 3 000,00 грн.

27 березня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гончарук М. П., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині, якою їй було відмовлено в стягненні судових витрат на правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції, у розмірі 23 000,00 грн, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відшкодувати вказані витрати у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 21 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Гончарук М. П., задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року змінено в частині розподілу судових витрат, збільшено розмір стягнутих з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої та апеляційної інстанції, з 3 000,00 грн до 13 000,00 грн.

30 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гончарук М. П. звернувся до Верховного Суду через систему «Електронний Суд» із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просив стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 16 000,00 грн витрат на правничу допомогу, понесених в суді касаційної інстанції.

У підпункті «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України зазначено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідності до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону № 5076-VI, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».

Процесуальний кодекс побудовано за принципом універсальності процесуальних норм, відповідно подання доказів у підтвердження понесення сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу на стадії касаційного перегляду справи, (якщо сторона бажає отримати за результатами розгляду справи у суді касаційної інстанції відшкодування таких витрат) повинно відбуватися з урахуванням положень частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, в поданій 27 березня 2025 року касаційній скарзі ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гончарука М. П. зазначила про те, що у зв`язку з необхідністю підготовки касаційної скарги у заявника виникла необхідність в отримання правової допомоги. Попередній (орієнтовний) розмір таких витрат складає 16 000,00 грн. Докази розміру судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку із розглядом касаційної скарги, будуть надані стороною заявника протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення поданій справі.

Постанову Верховного Суду від 21 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гончарук М. П. отримав 26 травня 2025 року, а 30 травня 2025 року звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі.

До поданої заяви про ухвалення додаткової постанови адвокат заявника на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу додав договір про надання правничої допомоги від 02 квітня 2024 року № 01.04/24, ордер від 27 березня 2025 року про надання правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 02 квітня 2024 року № 01.04/24, звіт від 30 травня 2025 року про виконання договору про надання правничої допомоги від 02 квітня 2024 року № 01.04/24.

Згідно звіту від 30 травня 2025 року про виконання договору про надання правничої допомоги від 02 квітня 2024 року № 01.04/24 на виконання умов договору та з метою захисту прав клієнта у справі № 755/6076/24 адвокатом в межах представництва та захисту інтересів клієнта в суді касаційної інстанції та виключно за його дорученням надавалася та професійна правнича допомога: вивчення та аналіз постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 755/6076/24, вивчення судової практики, в тому числі Верховного Суду - 6 годин; консультування клієнта щодо правових підстав оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 755/6076/24 до суду касаційної інстанції - 1 година, підготовка касаційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 755/6076/24 - 8 годин, підготовка та подача скарги до суду через Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЕСІТС - 1 година.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до суду касаційної інстанції від Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не надходило.

З огляду на те, що касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Гончарук М. П., було задоволено частково (на 50 %), Верховний Суд вважає за необхідне заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гончарука М. П. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених заявником в суді касаційної інстанції (пропорційно розміру задоволених вимог).

Керуючись статтями 141 270 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гончарука Михайла Петровича задовольнити частково.

Ухвалити у справі додаткове судове рішення.

Стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 8 000,00 (вісім тисяч) грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених заявником в суді касаційної інстанції.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов