Історія справи

Постанова КЦС ВП від 17.04.2024 року у справі №933/411/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 933/411/22

провадження № 61-13296св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Комунальний заклад «Олександрівська мистецька школа» Олександрівської селищної ради Донецької області, Олександрівська селищна рада Краматорського району Донецької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 21 березня 2023 року у складі судді Попович І. А.та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року у складі колегії суддів: Хейло Я. В.,Мірути О. А., Тимченко О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального закладу «Олександрівська мистецька школа» Олександрівської селищної ради Донецької області (далі - КЗ «Олександрівська мистецька школа»), Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області про визнання протиправним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору та зобов`язання нарахування і виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що починаючи з 27 серпня 2003 року вона перебуває з відповідачем у трудових правовідносинах, працює на посаді викладача спеціального фортепіано.

Відповідач є комунальним закладом, відповідно до Закону України «Про комунальну власність» є некомерційною організацією, що фінансується з місцевого бюджету, а саме з бюджету Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області.

Відповідно до наказу КЗ «Олександрівська мистецька школа» № 22К від 10 серпня 2022 року було призупинено дію трудових договорів з викладачами цього закладу, зокрема і з позивачкою. В обґрунтування вказаного наказу відповідач по справі зазначив, що призупинення дії трудових договорів здійснено з метою збереження життя і здоров`я учнів, педагогічних та інших працівників закладу та неможливістю організувати навчальний процес в умовах відсутності доступу до початкової мистецької освіти.

Позивачка вважає, що наказ № 22К від 10 серпня 2022 року є таким, що суперечить діючому законодавству України та грубо порушує права викладачів та дітей, здобувачів позашкільної освіти. Цей наказ не відповідає вимогам Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набув чинності 24 березня 2022 року з подальшими змінами, частині першій статті 57-1 Закону України «Про освіту», листу Міністерства економіки України від 09 травня 2022 року № 4712-06/22838-09. Головною умовою призупинення трудового договору з працівником є абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її. Тому за умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.

Позивачка також вказує, що мистецький заклад не пошкоджено. Незважаючи на те, що деякі діти та викладачі виїхали з території Олександрівської ОТГ, яка знаходиться під контролем України, починаючи з моменту агресії, викладачі проводили навчання дистанційно та завершили навчальний процес у 2021-2022 роках, що підтверджується наказом відповідача № 11-од від 29 березня 2022 року, звітом вокального відділення за 2 семестр та 2021-2022 навчальний рік, а також протоколом педагогічної ради Олександрівської мистецької школи № 6 від 10 червня 2022 року.

Вважає, що і в подальшому під час воєнного стану педагогічні працівники можуть виконувати роботу дистанційно, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, що передбачено законодавством про працю.

Разом із тим, відповідачем було видано наказ № 22К від 10 серпня 2022 року про призупинення дії трудових договорів, який є протиправним.

На думку позивачки, внаслідок видання незаконного наказу про призупинення дії трудового договору фактично створена ситуація вимушеного прогулу, викликана протиправними діями відповідача. Тому, відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України, керуючись принципами верховенства права, з метою відновлення порушених трудових прав працівника, вважає за необхідне застосувати аналогію закону, відповідно частини дев`ятої статті 10 ЦПК України, та застосувати положення статті 235 КЗпПУкраїни, якою передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З урахуванням уточненої позовної заяви від 09 січня 2023 року ОСОБА_1 просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ КЗ «Олександрівська школа мистецтв» № 22К від 10 серпня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Олександрівську селищну раду Краматорського району Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 серпня 2022 року по день ухвалення судом рішення у справі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 21 березня 2023 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на введення в України з 24 лютого 2022 року воєнного стану та проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області, з метою збереження життя і здоров`я учнів та педагогів, приймаючи до уваги відсутність можливості в подальшому здійснювати роботу по навчанню здобувачів позашкільної освіти у дистанційному режимі, відповідач мав законні підстави для призупинення дії трудового договору.

Крім того, суд зазначив, що ОСОБА_1 не оскаржує наказ в.о. директора комунального закладу № 16-од від 10 серпня 2022 року «Про призупинення освітнього процесу мистецької школи», зокрема в частині щодо визнання неможливим організувати навчальний процес в дистанційному режимі навчання. Вказаний наказ не скасований та є дійсним.

Не погодившись із цим рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 21 березня 2023 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

05 вересня 2023 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 21 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року.

В касаційній скарзі заявник просила суд скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

При цьому, заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 14 листопада 2023 року Олександрівська селищна рада Краматорського району Донецької області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

У відзиві на касаційну скаргу від 20 листопада 2023 року КЗ «Олександрівська школа мистецтв» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

06 листопада 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що згідно наказу від 26 серпня 2003 року ОСОБА_1 прийнята на роботу викладачем спеціального фортепіано Олександрівської дитячої школи мистецтв (в подальшому, згідно рішення Олександрівської селищної ради № 8/17-1134 від 23 грудня 2021 року, перейменовано в Комунальний заклад «Олександрівська мистецька школа» Олександрівської селищної ради Донецької області).

Згідно наказу директора КЗ «Олександрівська мистецька школа» № 11-од від 29 березня 2022 року «Про організацію роботи мистецької школи в період військового стану», з 01 квітня 2022 року оголошено простій не з вини працівників на період військового стану. Працівників закладу переведено в період військового стану під час простою на оплату праці у розмірі 2/3 посадового окладу.

Згідно акту оцінки об`єкта будівлі (споруд, приміщень) КЗ «Олександрівська мистецька школа» для визначення можливості її використання як найпростішого укриття для здобувачів мистецької освіти і працівників від 25 липня 2022 року, приміщень, які можливо використання як найпростіше укриття для здобувачів мистецької освіти і працівників, у тому числі з особливими потребами, не було виявлено.

Листом відділу фінансів Олександрівської селищної ради № 88/01-19 від 10 серпня 2022 року керівництво КЗ «Олександрівська мистецька школа» було повідомлено про те, що у зв`язку з невиконанням дохідної частини бюджету громади на 60 % до планових показників, в умовах воєнного стану, було проведено зменшення планових показників дохідної частини в сумі 5 900 000,00 грн, а також буде відповідно зменшені планові асигнування по видатках КЗ «Олександрівська мистецька школа» з 10 серпня 2022 року до закінчення воєнних дій.

Наказом в. о. директора КЗ «Олександрівська мистецька школа» від 10 серпня 2022 року за № 16-од «Про призупинення освітнього процесу» тимчасово призупинено освітній процес в КЗ «Олександрівська мистецька школа» з 10 серпня 2022 року до припинення або скасування правового режиму воєнного стану та визнано неможливим організувати навчальний процес в дистанційному режимі навчання та організації простою закладу і працівників, у зв`язку з неможливістю фінансування селищною радою та зменшення планових асигнувань по КЗ «Олександрівська мистецька школа».

Відповідно до наказу директора КЗ «Олександрівська мистецька школа» від 10 серпня 2022 року № 22К «Про призупинення дії трудових договорів», трудовий договір з викладачем КЗ «Олександрівська мистецька школа» ОСОБА_1 призупинено з 10 серпня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану. Зазначено, що наказ видано відповідно до статті 13Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX; Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022; акту оцінки об`єкта будівлі (споруд, приміщень) Комунального закладу «Олександрівська мистецька школа» для визначення можливості її використання як найпростішого укриття для здобувачів мистецької освіти і працівників, у тому числі з особливими потребами від 25 липня 2022 року; розпорядження Кабінету Міністрів від 02 серпня 2022 року № 678-р «Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області» у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, враховуючи лист начальника відділу фінансів Олександрівської селищної ради «Про зменшення планових асигнувань по закладу «Олександрівська мистецька школа» від 08 серпня 2022 року № 88/01-19 та з метою збереження життя і здоров`я учнів, педагогічних та інших працівників Олександрівської мистецької школи за неможливості організувати навчальний процес в умовах відсутнього доступу до початкової мистецької освіти.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.

Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34 38 39 41-44 53 Конституції України.

Розпорядженням від 2 серпня 2022 року № 679-р

Кабінетом Міністрів України вирішено провести обов`язкову евакуацію населення Донецької області у безпечні райони Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2136-ІХ), яким визначені особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частинами другою та третьою статті 1 Закону № 2136-ІХ встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2136-ІХ, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Разомі із тим, абзацем першим частини другої статті 13 Закону № 2136-ІХ встановлено, що призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Отже, роботодавцю надано право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою. Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 01 червня 2023 року у справі № 149/1089/22 (провадження № 61-292св23), від 14 вересня 2023 року у справі № 754/5488/22 (провадження № 61-6588св23), від 14 лютого 2024 року у справі № 201/791/23 (провадження № 61-11881св23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами доказування, визначеними статтями 12 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки наказ директора КЗ «Олександрівська мистецька школа» від 10 серпня 2022 року № 22К «Про призупинення дії трудових договорів», за яким трудовий договір з викладачем КЗ «Олександрівська мистецька школа» ОСОБА_1 призупинено з 10 серпня 2022 року, за своєю формою і змістом відповідає вимогам статті 13 Закону України № 2136-ІХ.

При цьому слід зазначити, що на час призупинення дії трудового договору, за позивачкою зберігається робоче місце, сам трудовий договір не припинений, а, відповідно до положень частини четвертої статті 13 Закону № 2136-ІХ, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Крім того, судами попередніх інстанцій обґрунтовано враховано, що наказ КЗ «Олександрівська мистецька школа» від 10 серпня 2022 року за № 16-од «Про призупинення освітнього процесу», яким тимчасово призупинено освітній процес в КЗ «Олександрівська мистецька школа» з 10 серпня 2022 року до припинення або скасування правового режиму воєнного стану та визнано неможливим організувати навчальний процес в дистанційному режимі навчання та організації простою закладу і працівників, є дійсним, позивачка вимог щодо його оскарження в межах цієї справи не заявляла.

Разом із тим, вказаним наказом фактично визнано неможливість для педагогічних працівників закладу, враховуючи його специфіку, виконувати в дистанційному режимі трудові обов`язки в обсязі, визначеному освітніми програмами, а для роботодавця - створити умови педагогічним працівникам для виконання трудових обов`язків, приймаючи до уваги необхідність збереження життя і здоров`я учнів, педагогічних та інших працівників та відсутність в приміщенні закладу укриття для здобувачів мистецької освіти і працівників.

Доказів на спростування таких висновків позивачкою не надано.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору.

При цьому, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання нарахування і виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу,оскільки вказана вимога є похідною від основної вимоги.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Вказані доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 21 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов