Історія справи

Постанова

Іменем України

15 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 497/1831/17

провадження № 61-46075св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., ШтеликС.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідачі: Новотроянівська сільська рада Болградського району Одеської області, голова Новотроянівської сільської ради Болградського району Одеської області Неруца Іван Іванович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року в складі судді Кравцової А. В. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 05 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Цюри Т. В., Сегеди С. М., Драгомерецького М. М.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Новотроянівської сільської ради Болградського району Одеської області та її голови Неруци І. І. про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що він був незаконно звільнений в результаті неправомірних дій голови Новотроянівської сільської ради, який не допускав тривалий час ОСОБА_4 до роботи, а потім незаконно звільнив його, вимагаючи виконання обов'язків, які перевищували обов'язки охоронця сільської ради.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено порушення його прав на працю та не підтверджено порушення вимог чинного законодавства при його звільненні.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 05 вересня 2018 року рішення Болградського районного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з'ясували обставини справи, неправильно застосували норми чинного законодавства.

Неруца І. І. в своїх інтересах та в інтересах Новотроянівської сільської ради Болградського району Одеської області надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відхилити, ухвалені в справі судові рішення залишити без змін.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд установив, що ОСОБА_4 згідно з розпорядженням Новотроянівської сільської ради від 01 серпня 2014 року № 19-к прийнятий на посаду сторожа сільської ради та будинку культури в с. Нові Трояни Болградського району Одеської області.

Розпорядженням Новотроянівської сільської ради від 31 грудня 2015 року № 1-к ОСОБА_7 переведений з посади охоронця на посаду бійця ПСО на підставі його заяви.

Розпорядженням Новотроянівської сільської ради від 22 грудня 2016 року встановлено графік роботи ОСОБА_7 - з 08:30 год. до 17:15 год., з яким позивач був ознайомлений під підпис.

На засіданні профспілкової організації Новотроянівської сільської ради розглянуто питання щодо звільнення ОСОБА_4 з посади бійця ПСО у зв'язку з прогулами та надано згоду на його звільнення (протокол від 18 жовтня 2017 року № 2).

Розпорядженням Новотроянівської сільської ради від 01 листопада 2017 року № 16-к ОСОБА_4 звільнений з 01 листопада 2017 року на підставі пункту 4 статті 40 КЗПП України за прогул без поважної причини на підставі актів про відсутність на робочому місті.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Передбаченим цією нормою закону прогулом є відсутність працівника на роботі, як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (частина перша статті 43 КЗпП України).

Як встановлено судом та відомо із матеріалів справи, відповідачу стали відомі факти порушення трудової дисципліни позивачем, а саме позивач почав висловлювати незадоволення роботою в денний час і вимагати від роботодавця роботу саме в нічний час, відмовився підписати посадові обов'язки бійця ПСО, виходити на роботу вдень. Відповідач неодноразово пояснював позивачу, що відповідно до розпорядження від 22 грудня 2016 року йому встановлений робочий час з 08:30 год. до 17:15 год. Позивач зовсім перестав з'являтися на робочому місці, що підтверджено актами про відсутність ОСОБА_4 на робочому місці.

ОСОБА_4 неодноразово передавалися усні запрошення з'явитися до сільської ради й пояснити, чи має він намір надалі працювати, його навідували вдома, направляли письмове запрошення, проте відповіді не отримали.

Оскільки у жовтні ОСОБА_4 жодного разу не з'явився на робочому місці, що оформлено відповідними актами, ніяких заяв від нього не надходило, це стало підставою для його звільнення.

На засіданні профспілкової організації Новотроянівської сільської ради розглянуто питання щодо звільнення ОСОБА_4 з посади бійця ПСО у зв'язку з прогулами та надано згоду на його звільнення (протокол від 18 жовтня 2017 року № 2).

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач застосував до позивача крайню міру впливу, а саме звільнення, не застосував інше дисциплінарне стягнення - догану є безпідставними, оскільки позивач неодноразово запрошувався до сільської ради для надання відомостей щодо своєї відсутності на робочому місці, однак ніяких пояснень з цього приводу роботодавцю не надавав.

При обранні виду дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Також безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що з розпорядженням від 22 грудня 2016 року про встановлення робочого часу з 08:30 год. до 17:15 год. позивач не був ознайомлений, а підпис, який міститься в розпорядженні, йому не належить, оскільки таке твердження нічим не доведено. Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи ОСОБА_4 не заявляв.

Як відомо з матеріалів справи, за скаргами позивача проводилися перевірки працівниками поліції та інспектором з охорони праці, але були виявлені лише дрібні недоліки в роботі сільської ради, щодо звільнення позивача з посади порушень його прав не встановлено.

Щодо посилань касаційної скарги про те, що за всі роки праці ОСОБА_4, крім своїх посадових обов'язків виконував за дорученням голови Новотроянівської сільської ради Болградського району Одеської області Неруци І. І. ще й іншу роботу, яка не входила до його обов'язків, чим на його думку відповідач порушив вимоги статті 31 КЗпП України, суд зазначив наступне.

Відповідач не заперечував, що його працівники виконували іноді й іншу роботу з благоустрою села і приміщення сільської ради, виходячи з потреб громади, однак відповідач до цього нікого не примушував, уся робота виконувалася за домовленістю, за проханням, в межах повноважень і потреб села. Щодо викошування трави, позивач, будучи бійцем ПСО (протипожежної охорони), мав доглядати за пожежним краном, викошувати навколо нього траву, утримувати під'їзди до нього у належному стані.

Суд касаційної інстанції вважає, що такі висновки відповідають та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судами правильно застосовано закон, який підлягав до застосування, тому підстав для скасування судових рішень немає.

Доводи касаційної скарги про незаконність переведення з посади охоронця на посаду бійця ПСО є безпідставними, оскільки таке переведення відбулося на підставі заяви ОСОБА_7

Доводи заявника про відсутність на роботі з поважних причин не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Інші доводи касаційної скарги на законність судових рішень не впливають та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 05 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

А.О. Лесько

С.П. Штелик