Історія справи

Постанова

Іменем України

14 червня 2023 року

м. Київ

справа № 646/6239/18

провадження № 61-984св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

відповідач за зустрічним позовом - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 06 квітня 2021 року в складі судді Янцовської Т. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Бурлака І. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив стягнути матеріальні збитки, спричинені дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 55 102,35 грн та моральну шкоду в сумі 100 000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що12 листопада 2017 року на перехресті провулку Подольського з вулицею Корпоративною в місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля LEXUS GS 200Т, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував відповідач, та автомобіля CHEVROLET EVANDA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував він.

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася у зв`язку з порушенням ОСОБА_2 пункту 16.5 Правил дорожнього руху, про що на місці події працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення від 12 листопада 2017 року. Свідків на місці події не було.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль отримав механічні пошкодження. Вартість завданих йому матеріальних збитківстановить 52 986,71 грн. Також він поніс витрати на оплату експертного дослідження у сумі 2 019,60 грн.

Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача йому завдано моральну шкоду, розмір якої оцінений ним у 100 000,00 грн.

Короткий зміст зустрічних позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (далі - ПрАТ «СК «Арсенал страхування»), у якому просив визнатидорожньо-транспортну пригоду 12 листопада 2017 року з його участю та участю ОСОБА_1 страховим випадком;стягнути з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» 100 000,00 грн страхового відшкодування, 21 545,20 грн пені за прострочення виплати страхового відшкодування, 1 858, 00 грн 3% річних за прострочення виплати страхового відшкодування, 3 118,15 грн інфляційних витрат за прострочення виплати страхового відшкодування; стягнутиз ОСОБА_1 152 027, 85 грн матеріальних збитків, 2000,00 грн витрат на оплату експертних послуг та 5 148,00 грнвитрат на оплату судової експертизи.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з проведеним на його замовлення висновком судової автотехнічної експертизи винними особами у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є він та ОСОБА_1 . Відповідно вони обоє в рівних частках є відповідальними за заподіяну шкоду.

Вартість завданого йому матеріального збитку складає 504 055,71 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал страхування».

26 грудня 2017 року він звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування, але отримав відмову в його виплаті, посилаючись на те, що не визнано вини ані його, ані ОСОБА_1 . Вважав таку відмову протиправною.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 06 квітня 2021 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог ні за первісним, ні за зустрічним позовами.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 06 квітня 2021 року в оскаржуваній частині залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 не довів обставини, на які він посилався як на підставу свої вимог, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2022 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 06 квітня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 328/2750/18; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи, не надали належної оцінки всім доказам, не встановили ступінь вини кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема не врахували висновки судових автотехнічних експертиз та показання свідка ОСОБА_4 , якими підтверджено наявність вини обох водіїв.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволення первісного позову ОСОБА_1 не є предметом касаційного оскарження та відповідно в цій частині не переглядається.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

08 серпня 2022 року справа № 646/6239/18 надійшла до Верховного Суду.

ПрАТ «СК «Арсенал страхування» надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 201026, 12 листопада 2017 року о 20:45 год на перехресті провулку Подольського та вулиці Кооперативної в місті Харкові водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем LEXUS GS 200Т, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при включенні дозволеного сигналу світлофора не надав переваги автомобілю CHEVROLET EVANDA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та не надав змоги завершити маневр через перехрестя, скоїв з ним зіткнення. При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали технічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.

Відповідно до відомостей, що зазначені в протоколі та доданій до нього схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, пасажирів, свідків на місці пригоди не було.

Разом з тим 30 листопада 2017 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 124488, згідно з яким 12 листопада 2017 року о 20:45 год на перехресті провулку Подольського та вулиці Кооперативної в місті Харкові, зі слів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , водій автомобіля CHEVROLET EVANDA ОСОБА_1 здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора та допустив зіткнення з автомобілем LEXUS GS 200Т, внаслідок чого транспортні засоби отримали технічні пошкодження.

На момент дорожньо-транспортної пригоди власником автомобіля CHEVROLET EVANDA, яким керував ОСОБА_1 , був ОСОБА_7 . Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 була забезпечена у ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7629822. З 08 грудня 2017 року власником цього автомобіля є ОСОБА_1 .

Власником автомобіля LEXUS GS 200Т є ОСОБА_2 . Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 не застрахована.

Постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2018 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2018 року постанову Червонозаводського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2018 року скасовано, матеріали справи про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто управлінню патрульною поліції для належного оформлення.

Постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23 травня 2018 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (справа № 646/8666/17). Питання про доведеність вини осіб суд не вирішував.

31 жовтня 2018 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса за заявою представника ОСОБА_2 складено висновок судової автотехнічної експертизи № 23308, у якому запропоновано два варіанти дорожньо-транспортної пригоди.

Перший варіант. Відповідно до пояснень ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_8 , автомобіль CHEVROLET EVANDA рухався на сигнал світлофора, що забороняє рух, а автомобіль LEXUS GS 200Т рухався на сигнал світлофора, що дозволяє рух.

У даному варіанті дорожньо-транспортної ситуації ОСОБА_2 не мав технічної можливості попередити зіткнення транспортних засобів. Технічна можливість попередити зіткнення зі сторони ОСОБА_1 визначалась виконанням вимог пункту 8.7.3 е) та пункту 8.10 Правил дорожнього руху України та його дії не відповідали цим вимогам і знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Другий варіант. Відповідно до пояснення ОСОБА_1 автомобіль CHEVROLET EVANDA рухався на сигнал світлофора, що дозволяє рух, а автомобіль «LEXUS GS 200Т» рухався на сигнал світлофора, що забороняє рух.

У даному варіанті дорожньо-транспортної пригоди технічна можливість попередити зіткнення транспортних засобів зі сторони ОСОБА_2 визначалась виконанням вимог пункту 8.7.3 е) та пункту 8.10 Правил дорожнього руху України та його дії не відповідали цим вимогам і знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Вирішити питання, чи мав ОСОБА_1 можливість попередити зіткнення неможливо.

02 квітня 2019 року на підставі заяви ОСОБА_1 . Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром складено висновок експерта № 7/231СЕ-19, у якому зроблені такі висновки.

За вихідними даними з заяви ОСОБА_1 . У даній дорожній обстановці ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти зіткненню виконанням вимог пунктів 8.7.3е, 8.10 Правил дорожнього руху України. У діях водія ОСОБА_2 є невідповідності вимогам пунктів 8.7.3е, 8.10 Правил дорожнього руху України, які перебували, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. У даній дорожній обстановці ОСОБА_1 , з моменту виникнення небезпеки для руху, не мав технічної можливості запобігти зіткненню.

За вихідними даними з пояснення ОСОБА_2 від 12 листопада 2017 року та за вихідними даними з пояснення ОСОБА_8 . У даній дорожній обстановці ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти зіткненню виконанням вимог пунктів 8.7.3е, 8.10 Правил дорожнього руху України. У діях водія ОСОБА_1 є невідповідності вимогам пунктів 8.7.3е, 8.10 Правил дорожнього руху України, які перебували, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Вирішити питання, чи мав ОСОБА_2 можливість запобігти зіткненню в даній дорожній обстановці немає можливості з причин відсутності вихідних даних.

Листом від 04 червня 2018 року ПрАТ «СК «Арсенал страхування» повідомило ОСОБА_2 про відмову у виплаті страхового відшкодування, оскільки не встановлена вина ОСОБА_1 у вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями частини першої статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (пункт 3 частини першої статті 1188 ЦК України).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

При цьому згідно з положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У цій справі встановлено, що 12 листопада 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля LEXUS GS 200Т, яким керував ОСОБА_2 , та автомобіля CHEVROLET EVANDA, яким керував ОСОБА_1 .

Відносно обох водіїв були складені протоколи про адміністративне правопорушення. До адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху ніхто з них не притягнутий.

Звертаючись до суду з зустрічною позовною заявою, ОСОБА_2 зазначав, що винними особами у вчиненні спірної дорожньо-транспортної пригоди є він та ОСОБА_1 .

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні зустрічного позову у зв`язку з недоведеністю, апеляційний суд виходив з того, що ні судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення, ні висновками експертів від 31 жовтня 2018 року та від 02 квітня 2019 року не встановлено винних дій ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 . Суперечності в ході розгляду справи не спростовані.

Проте такі висновки суду апеляційної інстанції є передчасними, недостатньо мотивованими та зроблені на підставі неповного з`ясування обставин справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною другою статті 367 ЦПК України на суд апеляційної інстанції покладено обов`язок досліджувати докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Статтею 111 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції не виконав свій обов`язок, встановлений статтею 367 ЦПК України, не дослідив висновки судових автотехнічних експертиз разом з іншими доказами в справі, на які посилалися сторони (зокрема матеріали справи містять схему місця дорожньо-транспортної пригоди, пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, пояснення інспектора поліції тощо), належної оцінки ні окремо, ні в сукупності ним не надав.

Тобто фактично апеляційний суд самоусунувся від розгляду справи та встановлення винної особи (винних осіб) у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, залишивши спір між сторонами невирішеним, що не відповідає завданню цивільного судочинства.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права унеможливили ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення по суті розгляду спору, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду та передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого суду належить урахувати вищевикладене й ухвалити судове рішення відповідно до вимог закону.

Щодо судових витрат

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов