Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.11.2020 року у справі №374/117/20

Постанова

Іменем України

03 березня 2021 року

м. Київ

справа № 374/117/20

провадження № 61-15614св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури,

відповідачі: Ржищівська міська рада, ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 18 травня 2020 року у складі судді Козіної С. М. та постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року у складі судді Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави в особі територіальної громади міста Ржищів до суду з позовом до Ржищівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Ржищівської міської ради від 11 червня 2010 року № 27110-61-05, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Позивач просив визнати недійсним рішення Ржищівської міської ради від 11 червня 2010 року № 27110-61-05 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж та передачі у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва ОСОБА_1, визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 422327 на право власності на земельну ділянку площею 0,0500 га з кадастровим номером 3211300000:69:029:0198, яка розташована по АДРЕСА_1.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 18 травня 2020 року позовну заяву заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до пункту 4 частини 4 статті 185 ЦПК Українизаява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Прокурором не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі територіальної громади м. Ржищів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року апеляційну скаргу керівника заступника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Ржищів залишено без задоволення.

Ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 18 травня 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що прокурор не дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та не підтвердив своє право на звернення до суду в інтересах держави в особі територіальної громади. Доказів звернення прокурора до Ржищівської міської ради з відповідною вимогою щодо скасування рішення про передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Крім того, суд апеляційної інстанції посилався на те, що до звернення до суду з позовом, прокурор не повідомив відповідних суб'єктів владних повноважень про те, що ним буде здійснюватися представництво інтересів держави в особі територіальної громади м. Ржищів, як це передбачено статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2020 року заступник керівника Київської обласної прокуратури, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом саме в інтересах держави в особі територіальної громади, яка є дійсним власником спірних земель, оскільки територіальна громада м. Ржищів не зареєстрована як юридична особа, у зв'язку з чим позбавлена права на самостійне звернення до суду за захистом порушених прав внаслідок прийняття Ржищівською міською радою незаконного рішення щодо передачі у приватну власність земель комунальної власності.

Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що 06 квітня 2020 року прокурор проінформував Ржищівську міську раду про незаконність спірного рішення від 11 червня 2010 року та запропоновано звернутися до суду для його скасування.

У відповідь на зазначений лист Ржищівська міська рада 16 квітня 2020 року звернулася до Кагарлицької місцевої прокуратури з проханням допомоги у вирішенні питання щодо скасування спірного рішення у судовому порядку.

Відзив на касаційну скаргу відповідач не подав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктів 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частини 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з частиною 4 статті 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга

статті 19 Конституції України).

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatismutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskayav. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Право прокурора на здійснення представництва в суді інтересів держави гарантовано статтею 131-1 Конституції України та Законом України "Про прокуратуру". Особливості участі та статусу прокурора в цивільному процесі, а також порядок та підстави звернення прокурора до суду визначено статтею 56 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами тощо. При цьому правові засади організації та порядку діяльності прокуратури визначаються Законом України "Про прокуратуру".

Згідно частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор набуває право на представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Водночас, згідно з частиною 5 статті 56 ЦПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави у зв'язку з відсутністю органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до статті 140 Конституції України, статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їх спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (стаття 142 Конституції України)".

Згідно зі статтею 143 Конституції України майном, що є в комунальній власності, управляють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, що кореспондується зі статтею 327 Цивільного кодексу України, статей 1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

При цьому порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, а також статутами територіальних громад (стаття 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до Цивільного кодексу України (статті 2,318,324,327) суб'єктами права власності є, зокрема, Український народ, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією.

Згідно зі статтями 80, 83 Земельного кодексу України самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Звертаючись до суду з позовом в інтересах територіальної громади міста у цій справі, прокурор не зазначав позивачем відповідний орган місцевого самоврядування - Ржищівську міську раду, оскільки цей орган одночасно є відповідачем у цій справі, адже саме його незаконне рішення і є предметом оскарження.

У касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури посилався на те, що прокурор 06 квітня 2020 року проінформував Ржищівську міську раду про незаконність спірного рішення від 11 червня 2010 року та запропонував звернутися до суду для його скасування.

У відповідь на зазначений лист, Ржищівська міська рада 16 квітня 2020 року звернулася до Кагарлицької місцевої прокуратури з проханням допомогти у вирішенні питання щодо скасування спірного рішення у судовому порядку.

Крім того, 13 травня 2020 року Кагарлицькою місцевою прокуратурою направлено на адресу Ржищівської міської ради для доведення до відома територіальної громади на виконання частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлення за № 36-1139вих-20 про вжиття заходів представницького характеру в інтересах територіальної громади м. Ржищів.

Суди попередніх інстанцій зазначених обставин не перевірили та доводам заступника керівника Київської обласної прокуратури належної оцінки не надали.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (стаття 57 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 18 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк