Історія справи

Постанова

Іменем України

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 334/8145/17

провадження № 61-38426св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С. (суддя - доповідач), Ступак О.В., УсикаГ. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - Правобережне об'єднання управління Пенсійного Фонду України м. Запоріжжя

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 січня 2018 року у складі судді Добрєва М. В. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 27 квітня 2018 року у складі суддів: Полякова О. З., Онищенка Е. А., Кухаря С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Запоріжжя про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009 визнано його право на поновлення призначеної у 2000 році йому пенсії. Проте відповідач відмовився поновити ці виплати у добровільному порядку з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення.

Він звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання протиправними дії та бездіяльність відповідача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2017 року ОСОБА_3 відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. Отже, він звернувся з позовом до суду в порядку цивільного судочинства. Просив визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача та стягнути з відповідача матеріальну та моральної шкоду у розмірі 1 032 601,97 гривень.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 січня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 13 грудня 2017 року про залишення позовної заяви без руху.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 27 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу суду Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 січня 2018 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про повернення позовної заяви з підстав, визначених частиною третьою статті 185 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду та ухвалу суду першої інстанції, у якій просив скасувати судові рішення та задовольнити його позов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

08 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3

26 грудня 2018 ухвалою Верховного Суду вказану справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що під час звернення до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства він як позивач не сплачував судовий збір відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Судом апеляційної інстанції не спростовано його посилання, що судовий збір не сплачується з позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Із матеріалів справи встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху і надано строк для усунення її недоліків з тих підстав, що її подано з порушенням вимог статті 119 ЦПК України2004 року, а саме: позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Відповідно до частини п'ятої статті 119 ЦПК України 2004 року до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Позивачу визначено сплатити судовий збір у розмірі 9 640,00 грн, а також запропоновано усунути інші недоліки позовної заяви.

На виконання ухвали суду першої інстанції позивачем надано нову позовну заяву, уточнено позовні вимоги. Позивачем зазначено, що з позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду судовий збір не справляється, а його вимога є саме такою.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 січня 2018 року позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу у зв'язку з тим, що він не усунув недоліків позовної заяви, а саме не сплатив судовий збір у розмірі 8 640,00грн.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 27 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 січня 2018 року залишено без змін.

Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Звертаючись до суду, як на підставу позову ОСОБА_3 посилався на рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009, яким відновлено сплату пенсій з 07 жовтня 2009 року особам, які виїхали за кордон на постійне місце проживання.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить відшкодувати шкоду незаконним рішенням органу державної влади.

Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Пунктом 13 частини другої статті 3 Закону визначено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги позивача, судом апеляційної інстанції встановлено невиконання заявником вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху в частині сплати судового збору у розмірі 8 640,00 грн. Однак судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки предмету спору та доводам позивача щодо звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону.

Отже, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про необхідність сплати ОСОБА_3 судового збору за подання позовної заяви не відповідає вимогам Закону.

Прохання ОСОБА_3 до суду касаційної інстанції про задоволення позову підлягає відхиленню, оскільки повноваження Верховного Суду визначені у статті 409 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З урахуванням установлених обставин, ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416, 419, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 27 квітня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

О. В. Ступак

Г. І. Усик