Постанова

Іменем України

11 червня 2020 року

м. Київ

справа № 686/29646/18

провадження № 61-12499св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-1»,

відповідачі: головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , фермерське господарство «Левада-2012»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-1» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 червня 2019 року у складі колегії суддів: П'єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-1» (далі - «Агропартнер-1») звернулось до суду з позовом до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), ОСОБА_1 , фермерського господарства «Левада-2012» (далі - ФГ «Левада-2012») про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що 01 серпня 2008 року між дочірнім сільськогосподарським підприємством «Агропартнер», правонаступником якого є ТОВ «Агропартнер-1», та Хмельницькою районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельних ділянок № 344, згідно якого позивач прийняв у строкове платне користування земельні ділянки площами 40 та 30 га із земель державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, загальною площею 70 га, строком на 10 років.

Вказаний договір зареєстровано у Хмельницькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 06 серпня 2008 року, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04087430002.

Зазначало, що з моменту укладення вказаного договору та на даний час воно користується земельною ділянкою та використовує її для товарного сільськогосподарського виробництва.

12 березня 2016 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ № 22-5380-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», відповідно до якого ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 1,9850 га, кадастровий номер 6825084800:03:007:0013, для ведення особистого селянського господарства шляхом приватизації за рахунок безоплатного права, яка знаходиться в межах ділянки орендованої ТОВ «Агропартнер-1»відповідно до договору оренди земельних ділянок від 01 серпня 2008 року № 344. ОСОБА_1 провела реєстрацію речового права у державному реєстрі на підставі правовстановлюючого документа.

01 листопада 2016 року ОСОБА_1 та ФГ «Левада-2012» уклали договір оренди землі, відповідно до якого земельна ділянка, площею 1,9850 га, кадастровий номер 6825084800:03:007:0013 передана ФГ «Левада-2012» в оренду строком на 49 років. 20 січня 2017 року вказаний договір оренди зареєстровано в реєстрі речових прав.

Вказувало, що 09 квітня 2017 року з відомостей, розміщених у публічній кадастровій карті України, стало відомо про порушене право, оскільки ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області розпорядилось земельною ділянкою на свій розсуд без відома орендаря та його згоди.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ТОВ «Агропартнер-1» просило суд: визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12 березня 2016 року № 22-5380-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 січня 2017 року, індексний номер 33546129 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6825084800:03:007:0013.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2019 року у складі судді Чевилюк З. А. позов ТОВ «Агропартнер-1» задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12 березня 2016 року № 22-5380-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час видачі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області наказу від 12 березня 2016 року № 22-5380-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» були порушені права ТОВ «Агропартнер-1» як орендаря земельної ділянки за договором оренди земельних ділянок від 01 серпня 2008 року № 344, загальною площею 70 га, оскільки на неї накладається земельна ділянка, площею 1,9850 га, кадастровий номер 6825084800:03:007:0013, відносно якої було затверджено спірний проект землеустрою, а тому такий підлягає скасуванню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 січня 2017 року, індексний номер 33546129 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6825084800:03:007:0013, суд першої інстанції виходив із того, що право або інтерес позивача, який вважає себе орендарем земельної ділянки, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди іншої особи. Разом із тим, рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права. Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, судом першої інстанції враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18).

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 червня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області задоволено.

Апеляційну скаргу ТОВ «Агропартнер-1» залишено без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2019 року в частині задоволених позовних вимог про визнання незаконним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12 березня 2016 року № 22-5380-сг та в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цих частинах нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ТОВ «Агропартнер-1» про визнання незаконним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12 березня 2016 року № 22-5380-сг відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановлені судом обставини дають підстави дійти висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права та не буде ефективним інструментом для його відновлення, оскільки на день подання позову будь-яке речове право позивача на спірну земельну ділянку відсутнє, а тому у разі визнання незаконним та скасування рішення ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12 березня 2016 року № 22-5380-сг, ТОВ «Агропартнер-1» не поновить своє право на оренду земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Агропартнер-1», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 15 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року зупинено касаційне провадження у вказаній справі.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 червня 2020 року відновлено касаційне провадження у вказаній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. ТОВ «Агропартнер-1» звернулось до суду за захистом свого порушеного права орендаря земельної ділянки площею 30 га, яка ним використовується на підставі договору оренди та яку у 2016 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області розділено на 15 ділянок і передано у власність шляхом приватизації фізичним особам, однією з яких є ОСОБА_1 . Зазначає, що захищає своє порушене право з 20 вересня 2017 року, оскільки саме в цей день було подано до Господарського суду Хмельницької області позовну заяву про визнання незаконними наказів ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, проте, у зв'язку з правовим висновком, зробленим Великою Палатою Верховного Суду, товариство змушено було подати новий позов до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у зв'язку з суб'єктним складом сторони спору - наявністю у спорі фізичної особи.

Вказує, що судом невірно застосовано норми матеріального права, оскільки, встановивши факт порушення прав товариства, яке полягало у відчуженні земельної ділянки зі складу орендованих земель у період дії договору без згоди орендаря, мав би застосувати статтю 19 Конституції України, статті 13, 21 ЦК України, частину четверту статті 9 Закону України «Про оренду землі», тому що орендар у свою чергу в законний спосіб мав право на поновлення договору оренди на новий строк.

ТОВ «Агропартнер-1» продовжує користуватись земельною ділянкою і досі, намірів припинити землекористування у зв`язку з порушенням його прав органом державної влади немає.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновків про порушення прав товариства, натомість, не маючи на меті застосування вищевказаних норм матеріального права, поклав в основу судового рішення власне припущення про те, що у випадку задоволення позовних вимог товариство не поновить свого права.

Як вбачається зі змісту договору, укладеного між дочірнім сільськогосподарським підприємством «Агропартнер», правонаступником якого є ТОВ «Агропартнер-1», та Хмельницькою районною державною адміністрацією, товариство має право на поновлення дії договору оренди земельних ділянок, що є можливим лише за умови скасування наказу, оскільки лише у такому випадку орендар зможе звернутись до орендодавця з відповідною пропозицією. Вказує, що сам факт закінчення дії договору оренди не свідчить про фактичне припинення дії права користування земельною ділянкою, яка обробляється товариством та за яку сплачується орендна плата. Також відсутній факт приймання передачі земельної ділянки з оренди, земля знаходиться у фактичному користуванні ТОВ «Агропатрнер-1», що відомо усім сторонам справи.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У серпні 2019 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 подали відзиви на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

01 серпня 2008 року між Хмельницькою районною державною адміністрацією та Дочірнім підприємством «Агропартнер», правонаступником якого є ТОВ «Агропартнер-1», укладено договір оренди земельних ділянок, площею 70 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років, починаючи з дати реєстрації. Договір зареєстровано в Хмельницькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №040874300002 від 6 серпня 2008 року.

Відповідно до пункту 3.2 договору оренди землі від 01 серпня 2008 року після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження строку дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. При зміні орендаря договір оренди не зберігає чинності.

12 березня 2016 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ № 22-5380-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», згідно якого ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку, площею 1,9850 га, кадастровий номер 6825084800:03:007:0013, для ведення особистого селянського господарства шляхом приватизації за рахунок безоплатного права.

01 липня 2016 року ОСОБА_1 провела реєстрацію речового права у державному реєстрі на підставі правовстановлюючого документу.

01 листопада 2016 року ОСОБА_1 та ФГ «Левада-2012» уклали договір оренди землі, у відповідності до якого земельна ділянка, площею 1,9850 га, кадастровий номер 6825084800:03:007:0013, передана в оренду строком на 49 років.

24 січня 2017 року здійснено запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33546129 та зареєстровано право оренди земельної ділянки строком 49 років орендаря ФГ «Левада-2012»; орендодавець ОСОБА_1 ; оренда земельної ділянки площею 1,985 га.

За результатами проведення земельно-технічної експертизи, відповідно до висновку експерта від 25 червня 2018 року, поданого суду як доказ у відповідності до частини третьої статті 102 ЦПК, констатовано накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6825084800:03:007:0013, площею 1,9850 га, на земельну ділянку, площею 70,00 га, за договором оренди № 344 від 01 серпня 2008 року, що передана Хмельницькою РДА ДП «Агропартнер».

ТОВ «Агропартнер-1» звернувся до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, як розпорядника земельних ділянок, що знаходяться за межами населених пунктів, в червні 2018 року, повідомивши про намір скористатись своїм наміром на поновлення договору оренди земельних ділянок від 01 серпня 2008 року № 344; додав проект додаткової угоди, що підтверджується листом від 18 червня 2018 року.

ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 16 липня 2018 року повідомили про відсутність наміру на продовження договору оренди з ТОВ «Агропартнер-1», оскільки останній пропустив двомісячний строк звернення щодо поновлення договору, не надав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, витяг з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та агрохімічні паспорта земельних ділянок. Зауважено про намір включити орендовану земельну ділянку до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які пропонуються до продажу на земельних торгах.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ «Агропартнер-1» здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ «Агропартнер-1» підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідають.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що обраний ТОВ «Агропартнер-1» спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права та не буде ефективним інструментом для його відновлення.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком з огляду на наступне.

За змістом статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13, підстав відступити від зазначеного висновку Верховним Судом не встановлено.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного закономінтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного закономінтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до частини дев`ятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Аналогічні положення містяться у частині першій статті 33 Закону України «Про оренду землі», у редакції, чинній на час звернення ТОВ «Агропартнер-1» до суду.

Відповідно до пункту 3.2 договору оренди землі від 01 серпня 2008 року після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення договору на новий термін.

Водночас, як встановили суди першої та апеляційної інстанцій та як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, земельні ділянки, які були предметом договору оренди, на підставі наказів ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для передачі у приватну власність передані: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ін., шляхом здійснення поділу раніше сформованих земельних ділянок, кадастрові номери: 6825084800:03:002:0010 та 6825084800:03:008:0010, що перебували в оренді ТОВ «Агропартнер-1», за наслідкам чого створено нові земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери.

Таким чином, станом на час розгляду справи земельні ділянки, які були предметом договору оренди, поділені, внаслідок чого сформовано інші земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери та які надано у власність зазначеним фізичним особам. Тобто земельні ділянки не існують як об`єкти цивільних прав, оскільки в їх межах шляхом поділу утворені інші земельні ділянки.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ТОВ «Агропартнер-1» просило, серед іншого, визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадасту у Хмельницькій області від 12 березня 2016 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» № 22-5380-сг, внаслідок якого відбувся поділ земельної ділянки. переданої в оренду, задля захисту свого переважного права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 жовтня 2017 року у справі № 914/1128/16.

Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Водночас, враховуючи, що заходи щодо поділу земельних ділянок із кадастровими номерами 6825084800:03:002:0010 та 6825084800:03:008:0010 є чинними, висновок апеляційного суду про те, що позивач обрав неефективний спосіб захисту своїх порушених прав, є помилковим, оскільки, не скасувавши розпорядження, на підставі якого ОСОБА_1 отримала земельну ділянку у власність, ТОВ «Агропартнер-1» не зможе скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Разом із тим, встановивши, що позивачем обрано належний спосіб захисту свого права, колегія суддів не може погодитись із доводами заявника у касаційній скарзі про те, що товариство має право на поновлення дії договору оренди землі, оскільки ТОВ «Агропартнер-1» продовжує користуватися земельною ділянкою.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на невідповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Крім того, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, для продовження договірних орендних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди на поновлення договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах,(частина перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі) або пасивна згодасторін договору на продовження договору на тих самих умовах на той самий строк - пролонгація договору (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою - п'ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, у тому числі зі зміненими умовами договору; орендодавець протягом місяця погодив умови додаткової угоди або не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

У цьому випадку договір оренди земельної ділянки продовжується на той самий строк та на тих самих умовах.

Отже, основними відмінностями у застосуванні положень частини другої - п`ятої та положень частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх, або ті самі чи тотожні (частина друга - п`ята статті 33 цього Закону) або ті самі (частина 6 статті 33 цього Закону)) та строк, у який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати договір оренди (в місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки (частина друга - п`ята статті 33 цього Закону) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина шоста статті 33 цього Закону).

Судами установлено, що договір оренди земельної ділянки, укладений між «Агропартнер-1» та Хмельницькою районною державною адміністрацією, діяв до 06 серпня 2018 року. Разом з тим повідомлення «Агропартнер-1» про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк надіслало орендодавцю з порушенням строку, встановленого у договорі, а саме - 18 червня 2018 року, тоді як повідомлення повинно було бути надіслано не пізніше 06 червня 2018 року.

Таким чином, позивач у встановлений договором двомісячний строк не надіслав орендодавцю повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, тим самим не реалізував механізм поновлення договору оренди землі, що передбачений умовами укладеного між сторонами договору, а тому відсутнє порушення його переважного права на поновлення договору оренди.

При цьому ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області після отримання від «Агропартнер-1» листа від 18 червня 2018 року у визначений законом строк повідомив позивача про відсутність наміру продовжувати дію договору та про відмову від укладення нового договору оренди землі, а отже, прийняття відповідачем оскаржуваних позивачем наказів не призвело до порушення прав «Агропартнер-1».

Таким чином, враховуючи те, що ТОВ «Агропартнер-1» здійснило повідомлення орендодавця про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк несвоєчасно, а орендодавець надіслав у встановлений законом строк відмову у поновленні такого договору на новий строк, відсутні підстави для задоволення позову на підставі частин першої-п'ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі». В той же час продовження користування земельною ділянкою по закінченню строку дії договору оренди землі не створює підстав для поновлення вказаного договору на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки орендодавець заперечував щодо продовження правовідносин.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням вказаного Верховний Суд дійшов висновку про зміну оскаржуваного рішення апеляційного суду в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агропартнер-1».

Підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат немає, оскільки судом касаційної інстанції змінено лише мотиви відмови у позові.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-1» задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 червня 2019 року змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович