Історія справи

Постанова КЦС ВП від 10.09.2025 року у справі №712/2145/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 712/2145/24

провадження № 61-7760св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач- ОСОБА_1 ;

відповідачі - Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Державна казначейська служба України;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду

м. Черкаси від 02 грудня 2024 року у складі судді Токової С. Є. та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 травня 2025 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Карпенко О. В., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Державна казначейська служба України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої органами державної виконавчої служби внаслідок довготривалого невиконання рішення суду.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Соснівського районного суду

м. Черкаси від 14 червня 2019 року його позов до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Переможець-32» та Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» задоволено частково. Зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Переможець-32» розглянути питання про перерахунок оплати житлово-комунальних послуг

на підставі акта від 11 жовтня 2016 року про відмову скосити траву

на прибудинковій території та акта від 10 листопада 2015 року про виконання ремонтних робіт. Зобов`язано Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» розглянути питання про укладення договору

та перерахунок оплати житлово-комунальних послуг на підставі претензії-вимоги від 09 листопада 2017 року (справа № 712/11708/17).

Постановами державних виконавців Соснівського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) від 13 березня 2020 року та від 19 березня 2020 року були відкриті виконавчі провадження № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчих листів № 712/11708/17, виданих Соснівським районним судом м. Черкаси.

Позивач зазначав, що державними виконавцями неодноразово приймалися постанови про закінчення виконавчих проваджень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 без проведення жодних виконавчих дій, які у подальшому були скасовані в судовому порядку.

Після поновлення виконавчих проваджень, державними виконавцями повторно прийняті постанови про закінчення виконавчих проваджень, які оскаржувались ним в суди різних інстанцій, однак у доступі до правосуддя апеляційною та касаційною інстанціями йому було відмовлено. Вказував, що рішення суду

у справі № 712/11708/17 ухвалено у 2019 році і до цього часу не виконано, державна виконавча служба довготривалий час чинила та чинить протиправні дії щодо невиконання судового рішення, внаслідок чого йому було завдано майнову та моральну шкоду.

Майнова шкода, на його думку, має причинний зв`язок з довготривалим невиконанням рішення суду, що послугувало утворенням у нього боргів за комунальні послуги у розмірі 47 392,20 грн, оскільки за час невиконання рішення суду він не мав можливості укласти договір реструктуризації або отримати субсидію.

Порушення його прав з боку державної виконавчої служби викликало у нього душевні страждання, що призвели до погіршення стану здоров`я, а тому є підставою для стягнення на його користь моральної шкоди, яку він оцінює

у розмірі 546 700 грн.

Посилаючись на викладене, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України на його користь

майнову шкоду у розмірі 47 392,20 грн та моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2024 року

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 у частині відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції дійшов виходив із недоведеності позивачем усіх складових делікту, тобто не надання належних доказів спричинення йому майнової шкоди саме діями чи бездіяльністю відповідачів, наявності умов для компенсації майнової шкоди, а саме протиправність поведінки особи, яка завдала майнової шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то судзазначив, що позивач не довів, що внаслідок тривалого невиконання рішення Соснівського районного суду

м. Черкаси від 14 червня 2019 року у справі № 712/11708/17 йому завдано моральну шкоду, яку він оцінював у розмірі 1 000 000 грн, а також причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою державних виконавців.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 14 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2024 року скасовано у частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди. Ухвалено у цій частині нове рішення, яким стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 000 грн моральної шкоди.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов ОСОБА_1 у частині відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції, встановивши, наявність тривалого невиконання рішення суду, що пов`язане із неналежним виконанням держаним виконавцем обов`язків, визначених Законом України «Про виконавче провадження», що встановлено судовими рішеннямиза скаргою ОСОБА_1 щодо протиправних дій органів державної виконавчої служби, дійшов висновку про те, що позивач має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди за рахунок держави у сумі 3 000 грн. Апеляційний суд зазначив, що вказаний розмір моральної шкоди відповідає засадам розумності та справедливості з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача, ступеня вини посадових осіб державної виконавчої служби у завданні моральної шкоди. Сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Щодо відшкодування майнової шкоди, то суд апеляційної інстанції вказав, що факт тривалого невиконання рішення суду внаслідок неправомірних дій посадових осіб державної виконавчої служби, на який посилається позивач, як на підставу позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між несвоєчасним виконанням рішення, яке набрало законної сили, та завданою шкодою, якою на його думку є доведеною.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій у частині відмови відшкодуванні майнової шкоди скасувати, а постанову апеляційного суду змінити та задовольнити його позов у повному обсязі.

Відповідачами судові рішення щодо компенсації моральної шкоди за рахунок державного бюджету у розмірі 3 000 грн в касаційному порядку

не оскаржувались, тому в касаційному порядку не переглядаються (стаття 400 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої

статті 389 ЦПК України у вищевказаній справі. Витребувано матеріали з суду першої інстанції.

У липні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2025 року справу за позовом

ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Державна казначейська служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої органами державної виконавчої служби внаслідок довготривалого невиконання рішення суду призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що майнова шкода у сумі

47 392,20 грн станом на 16 лютого 2025 року виникла з причин довготривалого невиконання судового рішення у справі № 712/11708/17, так як послугувало утворенням у нього боргів за комунальні послуги у вказаному розмірі, оскільки він не мав можливості укласти договір реструктуризації або отримати субсидію.

Визначений апеляційним судом розмір моральної шкоди у сумі 3 000 грн

є не об`єктивним, не відповідає тим душевним стражданням, яких він зазнав

у зв`язку з невиконанням рішення суду, тому просить стягнути на його користь

1 000 000 грн. Посилався на правову позицію Верховного Суду у справах про відшкодування майнової та моральної шкоди у зв`язку із тривалим невиконанням органами державної виконавчої служби судового рішення.

Доводи осіб, які подаливідзив на касаційну скаргу

У липні 2025 року Першим відділом державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)подано відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що доводи касаційної скарги

є необґрунтованими. Рішення суду першої інстанції у нескасованій частині

та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У липні 2025 року Державною казначейською службоюУкраїни подано відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що доводи касаційної скарги

є необґрунтованими. Рішення суду першої інстанції у нескасованій частині

та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У вересні 2025 року Другим відділом державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції

(м. Київ) подано відзив на касаційну скаргу поза межами строку, протягом якого можна було подати вказаний відзив, причини пропуску цього строку

не зазначено, тому їх належить залишити без розгляду (див.: постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц, провадження № 14-680цс19 (пункти 51-52); від 02 листопада 2021 року у справі

№ 917/1338/18, провадження № 12-86гс20 (пункти 25-33).

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2019 року позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Переможець-32» та Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» задоволено частково. Зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Переможець-32» розглянути питання про перерахунок ОСОБА_1 оплати житлово-комунальних послуг на підставі акта від 11 жовтня 2016 року про відмову скосити траву на прибудинковій території та акта від 10 листопада 2015 року про виконання ремонтних робіт. Зобов`язано Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» розглянути питання про укладення договору та перерахунок оплати житлово-комунальних послуг на підставі претензії-вимоги від 09 листопада 2017 року ОСОБА_1 (справа № 712/11708/17).

З 19 березня 2020 року у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ), на виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2

з примусового виконання виконавчого листа у справі № 712/11708/17, виданого 24 січня 2020 року Соснівським районним судом м. Черкаси, про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Переможець-32» розглянути питання про перерахунок оплати житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 на підставі акта від 11 жовтня 2016 року про відмову скосити траву на прибудинковій території та акта від 10 листопада 2015 року про виконання ремонтних робіт (том 1, а. с. 14).

28 жовтня 2020 року головним державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Онищенко Н. С. після отримання відповіді від голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Переможець-32» про проведення зборів мешканців та розгляду питання про перерахунок оплати житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 , прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2, яка була оскаржена ОСОБА_1 до Соснівського районного суду м. Черкаси (том 1, а. с. 15).

Ухвалою Соснівського районного суду від 23 листопада 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Н. С. щодо закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 відмовлено (справа № 712/10973/20)

(том 1, а. с. 16-20).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2020 року скасовано.

Визнано протиправними дії головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Н. С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2

від 28 жовтня 2020 року.

Скасовано постанову головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Н. С. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 28 жовтня 2020 року (справа

№ 712/10973/20) (том 1, а. с. 21-33).

Постановою головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Н. С. від 23 лютого 2021 року відновлено виконавче провадження за виконавчим листом № 712/11708/17, виданого

24 січня 2020 року Соснівським районним судом м. Черкаси (том 1, а. с. 34).

Постановою головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Н. С. від 31 січня 2023 року, закінчено виконавче провадження за виконавчим листом № 712/11708/17, виданого

24 січня 2020 року Соснівським районним судом м. Черкаси (том 1, а. с. 35).

Постановою начальника Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 06 березня 2023 року скасовано постанову головного державного виконавця від 31 березня 2023 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 712/11708/17, виданого 24 січня 2020 року Соснівським районним судом м. Черкаси (том 1, а. с. 36-38).

Постановою головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Н. С. від 06 березня 2023 року відновлено виконавче провадження за виконавчим листом № 712/11708/17, виданого

24 січня 2020 року Соснівським районним судом м. Черкаси (том 1, а. с. 38).

Постановою головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Н. С. від 22 березня 2023 року закінчено виконавче провадження № НОМЕР_2, знято арешт з грошових коштів за виконавчим листом № 712/11708/17, виданого 24 січня 2020 року Соснівським районним судом м. Черкаси (том 1, а. с. 39-41).

Ухвалою Соснівського районного суду від 26 травня 2023 року скаргу

ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову державного виконавця

від 22 березня 2023 року № НОМЕР_2 (справа № 712/11708/17) (том 1, а. с. 42-45).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року апеляційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишено без задоволення, а ухвалу Соснівського районного суду від 26 травня 2023 року - без змін (том 1, а. с. 46-50).

Постановою головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19 вересня 2023 року відновлено виконавче провадження за виконавчим листом № 712/11708/17, виданого 24 січня

2020 року Соснівським районним судом м. Черкаси (том 1, а. с. 51).

З 13 березня 2020 року на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 712/11708/17 від 24 січня 2020 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси про зобов`язання Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» розглянути питання про укладення договору та перерахунок оплати житлово-комунальних послуг ОСОБА_1

на підставі претензійно-позовної вимоги від 09 листопада 2017 року

(том 1, а. с. 54-55).

Постановою Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

від 06 квітня 2020 року закінчено виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси за виконавчим листом від 24 січня 2020 у справі № 712/11708/17 (том 1, а. с. 56-57).

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 квітня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнка М. В.

від 06 квітня 2020 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 скасовано та відновлено виконавче провадження (справі № 712/3442/20)

(том 1, а. с. 58-59).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) залишено без задоволення. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 квітня

2020 року залишено без змін (справа № 712/3442/20) (том 1, а. с. 60-63).

Постановою Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

від 24 жовтня 2022 року поновлено виконавче провадження № НОМЕР_1 та накладено штраф (том 1, а. с. 64-65).

Постановою Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

від 30 січня 2023 року зупинено виконавче провадження № НОМЕР_1

(том 1, а. с. 66-67).

Постановою Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

від 15 березня 2023 року поновлено виконавче провадження № НОМЕР_1

(том 1, а. с. 69-70).

01 березня 2023 року та 15 березня 2023 року на адресу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли листи з доказами виконання рішення суду. Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20 березня 2023 року закрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з підстав фактичного повного виконання рішення суду (том 1, а. с. 71-72).

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2023 року скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М. В. від 20 березня

2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, заінтересовані особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Переможець-32», Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради, залишено без задоволення (справа № 712/11708/17) (том 1, а. с. 76-81).

Зокрема, суд встановив, що доводи скаржника, викладені у скарзі, не містять доказів порушення старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М. В. вимог пункту 9

частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» при прийнятті оскарженої постанови від 20 березня 2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси 24 січня 2020 року у справі № 712/11708/17. Вказані доводи скаржника фактично є незгодою

з результатами розгляду боржником - Комунальним підприємством теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» претензії вимоги ОСОБА_1

від 09 листопада 2017 року про перерахунок оплати житлово-комунальних послуг та змістом договорів, надісланих останньому для підписання боржником за результатами розгляду питання про укладення договору з скаржником.

Суд зазначив, що незгода скаржника з результатами розгляду боржником питання про укладення договору та перерахунок оплати житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 на підставі претензії вимоги від 09 листопада 2017 року

не є підставою для скасування постанови старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М. В.

від 20 березня 2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, якою виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси 24 січня 2020 року у справі № 712/11708/17, закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним повним виконанням.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказана стаття регулює загальні підстави для відшкодування шкоди в межах позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно зі статею 1174 ЦК України обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби, його посадовими або службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про виконавче провадження».

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час виконавчого провадження, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.

Щодо позовних вимог про відшкодування майнової шкоди

Позивач просив відшкодувати завдану йому майнову шкоду, що має причинний зв`язок з довготривалим невиконанням рішення суду, що послугувало утворенням у нього боргів за комунальні послуги у розмірі 47 392,20 грн, оскільки за час невиконання рішення суду він не мав можливості укласти договір реструктуризації або отримати субсидію.

Суди відмовили у задоволенні цих позовних вимог із посиланням на недоведеність позову, зокрема не доведення позивачем обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності за шкоду, а саме протиправності дій державного виконавця та їх причинного зв`язку зі шкодою.

Верховний Суд погоджується з таким висновком.

У постанові Верхового Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/74887/17 (провадження № 61-11090св19) зазначено, що невиплачені позивачеві кошти на виконання судового рішення, не є майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню на підставі статей 1173 1174 ЦК України. Наслідком такого відшкодування буде подвійне стягнення коштів.

При цьому у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 405/500/18 (провадження № 61-14498св20) зазначено, що факт тривалого невиконання рішення суду внаслідок неправомірних дій посадових осіб державної виконавчої служби, на який у цій справі посилався позивач як на підставу позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між несвоєчасним виконанням рішення, що набрало законної сили, та завданою шкодою.

Невиконання рішення суду не може напряму ототожнюватися із завданою позивачеві майновою шкодою, оскільки остаточно не втрачена можливість виконання судового рішення.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах:

від 23 грудня 2019 року у справі № 752/4110/17 (провадження № 61-20325св18), від 12 березня 2020 року у справі № 757/74887/17-ц (провадження

№ 61-11090св19), від 03 червня 2020 року у справі № 642/3839/17 (провадження № 61-37856св18).

У постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 613/814/16 (провадження № 61-20218св19) зроблено висновок про те, сам факт тривалого невиконання судового рішення не може бути підставою для безспірного стягнення збитків у вигляді стягнення нестягнутої за рішенням суду суми.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 904/3667/19 вказано, що у справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості заявлених вимог покладається на позивача, який має надати докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинного зв`язку такої поведінки із заподіяною шкодою. Для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених умов, які необхідні для відшкодування шкоди за правилами статей 1173 1174 ЦК України, тоді як відсутність хоча б однієї з цих умов виключає настання відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду

від 02 вересня 2020 року у справі № 910/15758/19.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Указані висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову

у частині відшкодування майнової шкоди у контексті mutatis mutandis є подібними до обставин цієї справи, так як не втрачена можливість укладення договору реструктуризації і у жодному порядку зазначене сума не є у причинному зв`язку із виконанням судового рішення. Доводи касаційної скарги вказаних висновків

не спростовують та зводяться до їх переоцінки.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17(провадження № 12-199гс18) зроблений висновок про те, що, застосовуючи статті 1173 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування».

Згідно із статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині відшкодування моральної шкоди, й частково задовольняючи ці вимоги, суд апеляційної інстанції, встановивши, що при неодноразовому скасуванні постанов державних виконавців про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2,

з підстав невжиття державним виконавцем виконавчих дій щодо виконання рішення суду, передчасність постановлення постанов про закриття виконавчого провадження через відсутність фактичного виконання рішення суду, що

не враховано державним виконавцем, встановлення факту тривалого та безпідставного невиконання боржником приписів суду у добровільному порядку, а також те, що примусове повне виконання рішення суду не забезпечено органами державної виконавчої служби, дійшов правомірного висновку про відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди за рахунок держави

у розмірі 3 000 грн.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що визначений розмір моральної шкоди у сумі 3 000 грн відповідає засадам розумності та справедливості з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача, ступеня вини посадових осіб державної виконавчої служби у завданні моральної шкоди. Крім того, сам факт визнання порушеного права також є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 , не можуть бути підставами для скасування судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права, зводяться до незгоди з висновками судів і переоцінки доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та постанова суду апеляційної інстанції відповідають критерію обґрунтованості судового рішення, оскільки надано оцінку всім важливим аргументам сторін.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення суду першої у нескасованій частині та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2024 року

у нескасованій частині та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 травня 2025 року в оскаржених частинах залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,

є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

В. В. Шипович