Як тигреня розважало людей на території торгового центру (постанова Харківського апеляційного суду у справі № 953/13848/25 від 27 березня 2025 року)

Фабула судового акта: маленьке тигреня привезли до торгового центру у Харкові для показу на благодійній акції. Звичайно, що багато відвідувачів акції фотографували його або фотографуватися на його фоні, оскільки не кожен день побачиш таку дику тварину. Відповідно вказані фото швидко почалися з'являтися у соціальних мережах.

Тигрення належало регіональному ландшафтному парку, а благодійна акція, що проводилась цією організацією, в тому числі, мала розважальну мету.

Посадову особу РЛП було притягнуто до адміністративної відповідальності за за жорстоке поводження з твариною.

Суд першої і апеляційної інстанцій свої рішення аргументував наступним, що для надання фотопослуг неважливо хто саме здійснює фотографування тварини її власник, відповідальна особа чи інші особи; визначальним є сам факт процесу фотографування дикої тварини у місці де такі дії заборонені Законом. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, відсутність відомостей у матеріалах справи, що відповідальною особою РЛП ОСОБА_1 вживались запобіжні дії щодо фотографування дитинча дикої тварини у забороненому законом місці, а саме на території ТЦ.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» забороняється жебракувати з тваринами, а також надавати фотопослуги з дикими тваринами, крім зоопарків, цирків та дельфінаріїв.

Заборону надавати фотопослуги поза межами зоопарків, цирків і дельфінаріїв законодавець пов`язує саме з тим, що такі місця не є постійним місцем проживання тварин, а отже, саме в таких місця тварини зазнають надмірного стресу, пов`язаного із сторонніми запахами, звуками та іншими чинниками, що шкодить їхньому здоров'ю.

Аналізуйте судовий акт: Обережно фазан на дорозі (Тарутинський районний суд Одеської області № 514/1789/25 від 19.01.2026 р.)

Шкода, заподіяна безпритульною собакою підлягає відшкодуванню органом місцевого самоврядування, на території якої їх виловлено (ВС КЦС справа № 490/5919/19 від 10.02.2022 р.)

Діяльність з утриманням службових собак та собак бійцівських порід є джерелом підвищеної небезпеки, тому відшкодування спричиненої ними шкоди може бути покладено на власника (ВС/КЦС, справа № 641/5063/16-ц,30.05.19)

Нарешті, - заборона добування лося, яка є наслідком внесення його до Червоної книги, відповідає закону і прав на полювання не порушує (ВС/КАС, справа №826/9432/17, 02.10.19)

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/13848/25 Головуючий суддя І інстанції Муратова С. О.

Провадження № 33/818/857/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

Категорія: Жорстоке поводження з тваринами

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,

за участю секретаря - Вакули Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 89 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. 00 коп. (три тисячі чотириста гривень) в дохід держави без конфіскації тварини.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Постановою встановлено, що 04.10.2025 о 13.00 год. ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Амурська, буд. 1, ТЦ Барабашова, в рамках Благодійної Акції перевезено тигреня на прізвисько «Декстер», відносно котрого в соціальних мережах було зафіксовано жорстке поводження с тваринами, а саме, фотопослуги, що заборонено ст. 25 Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження».

Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 на постанову суду першої інстанції було подано апеляційну скаргу.

В своїй апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 89 КУпАП.

Свої апеляційні вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин справи, а також порушив норми матеріального та процесуального права. Зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на порушення працівниками поліції вимог КУпАП щодо часу складання протоколу про адміністративне правопорушення, що, на думку, ОСОБА_1 , є грубим порушенням вимог закону. Разом з тим, апелянт вважає, що у зв`язку з тим, що працівниками поліції до матеріалів справи не було долучено його первинних пояснень, то суд першої інстанції був позбавлений можливості з`ясувати всі обставини цієї справи. Крім того, апелянт вважає, що послуги із фотографування тварини взагалі не надавались, оскільки відвідувачі самостійно здійснювали фотографування дитинчати тигра.

В судове засідання для розгляду поданої апеляційної скарги ОСОБА_1 не з`явився. До початку апеляційного розгляду апелянт подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, враховуючи відомості заяви особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд апеляційної скарги за відсутності апелянта, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провадити апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_1 . Апеляційний розгляд належить провадити в межах поданої апеляційної скарги з урахуванням відомостей матеріалів справи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відомості, що є наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 245 251 252 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні ст. 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 89 КУпАП.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 89 КУпАП.

Натомість, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП підтверджуються наявними у справі відомостями, а саме: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД№702609 від 22.12.2025 в якому зазначено факт надання послуг з фотографування 04.10.2025 о 13 год 00 хв на території ТЦ «Барабашова» за адресою: вул. Амурська 1 дитинчати тигра на прізвисько « ОСОБА_2 ». Фотографії було розміщено у соціальних мережах. Зазначені дії заборонені ст. 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі ст. 63 Конституції України відмовився надавати пояснення по суті правопорушення.

Про те, що інша особа є відповідальним суб`єктом господарювання з утримання на території РЛП «Фельдман-Екопарк» ОСОБА_1 у протоколі не зазначав.

З відомостей копії звернення ГО «ЮАЕнімалс» від 06.10.2025 вбачається, що 04.10.2025 в соціальних мережах (зокрема, в Instagram-акаунті https://www.instagram.com/reel/DPWeDJ3DcG8) поширено відео, на якому зафіксовано, як у ТРЦ «Барабашово» на Дитячому ринку «Веселка» проводився захід за участю дитинчати тигра, якого відвідувачі гладять, тягнуть і фотографуються з ним. За повідомленнями очевидців, зазначене тигреня було вивезене з території «Фельдман-Екопарку», де перебуває на утриманні. …Використання дикої тварини для фотопослуг суперечить статті 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», згідно з якою забороняється надання фотопослуг з дикими тваринами, крім зоопарків, цирків та дельфінаріїв, які мають відповідний статус і дозволи. Регіональний ландшафтний парк «Фельдман-Екопарк» не має статусу зоологічного парку у розумінні Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а тому не може здійснювати подібну діяльність. Для здійснення незаконних фотопослуг «Фельдман-Екопарк» також реалізує незаконну діяльність пересувного звіринцю. В Україні заборонена діяльність пересувних звіринців. Згідно 3акону України «Про захист тварин від жорсткого поводження» пересувний звіринець - спеціально обладнані некапітальні споруди, тимчасові приміщення, транспорт, мобільні клітки, огорожі, інші пересувні конструкції, що використовуються закладами культури, цирками, пересувними цирками, гастрольними центрами та іншими особами для тримання і транспортування диких тварин з метою їх використання у цирковій, естрадній, розважальній діяльності (публічного і приватного характеру), а також для їх публічної демонстрації, залучення до показів, виставок, що не мають наукового значення. Відповідно до статті 25 Закону забороняється використання тварини у кориді, створення та діяльність пересувних звіринців, пересувних зоопарків та пересувних виставок диких тварин, а також діяльність дельфінаріїв, що не мають природної морської води (а.с. 5-7).

З відомостей листа в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області В. Бучнєва вбачається, що інспекцією на адресу РЛП «Фельдман-Екопарк» направлявся лист щодо з`ясування осіб, які здійснюють господарську діяльність з утримання тварин парку (а.с.10-11), який залишився без відповіді відповідно до відомостей листа, адресованого в.о. начальника інспекції В. Бучнєва ГУ НП в Харківській області.

З відомостей первинних пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який працює в.о. заст. Директора «Фельдман-Екопарк», вбачається, що тигреня було доставлено до м. Харкова вул. Амурська 1, ТЦ «Барабашова» в межах благодійної акції, метою якого було створення позитивної атмосфери та емоцій щоб підтримати відвідувачів, а також підтримання інтересу до питань охорони природи та захисту тварин. Під час транспортування та тимчасового утримання тварин було дотримано усіх необхідних ветеринарних норм, тварини перебували під постійним наглядом фахівців Еко-парку, у безпеці та без шкоди їхнього здоров`я (а.с. 25-27).

Від надання повторних пояснень ОСОБА_1 відмовився на підставі ст. 63 Конституції України (а.с.2-4), що узгоджується з відомостями оспорюваного протоколу.

Таким чином, враховуючи відомості листів в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з утримання тварин на території РЛП «Фельдман-Екопарк», а також відсутність конкретної відповіді від посадових осіб Парку, суд апеляційної інстанції вважає відомості неспростованих пояснень ОСОБА_1 в частині займаної ним посади таким, що відповідають дійсності та який, з урахуванням ст.14 КУпАП, підлягає адміністративної відповідальності.

Отже, сукупністю вказаних вище доказів та інших доказів, які містяться у матеріалах справи, яким надана судом повна і всебічна оцінка в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджується винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.89 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення працівниками поліції строків складання протоколу про адміністративне правопорушення у цій справі є суб`єктивними з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, згідно приписів ч. 2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, які оцінюють їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, що передбачено ст. 252 цього Кодексу.

При цьому суд апеляційної інстанції, враховує і правові висновки Великої Палата Верховного Суду у постанові від 22.01.2025 року у справі № 335/6977/22 про те, що протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкту владних повноважень. На поліцейського під час складення протоколу про адміністративне правопорушення покладено відмінну функцію ніж та, яку має виконати суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Фактично на уповноважену особу підрозділу поліції покладена обмежена функція, а саме збирання та фіксація усіх доказів стосовно обставин події, що відбулася, зокрема і щодо встановлення особи, яка відповідно до вимог КУпАП підлягає адміністративній відповідальності.

Таким чином, відповідно до правового аналізу вищезазначених норм права, а також правових висновків Великої Палати Верховного Суду, суд апеляційної інстанції вважає, що обов`язок особи, яка має право скласти протокол про адміністративне правопорушення виникає з моменту з`ясування всіх обставин справи, зокрема після встановлення особи, яка підлягає адміністративному стягненню з можливістю надати такій особі пояснення по суті справи.

З відомостей матеріалів цієї справи вбачається, що Державна екологічна інспекція у Харківській області неодноразово направляла листи до РЛП «Фельдман-Екопарк» з метою встановити відповідальних суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з утримання тварин на території Парку. Однак, згідно відомостей листа в.о. начальника інспекції листи повертались не врученими з поміткою «адресат відсутній». Про ці обставини в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області В. Бучнєва повідомила ГУНП в Харківській області шляхом направлення відповідного листа 05.11.2025. Однак, матеріали справи містять, викладені у поясненнях ОСОБА_3 , відомості, які надають змогу встановити його причетність в організації благодійного заходу із залученням тигреня. У зв`язку з чим працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в його присутності, про що свідчать підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в оспорюваному протоколі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції враховує, що для отримання усіх матеріалів справи, зокрема і зазначеного листа працівниками ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, а також встановлення особи, яка підлягає адміністративній відповідальності за вчинене правопорушення був необхідний час. При цьому, суд апеляційної інстанції не пов`язує отримання працівниками поліції первинних пояснень ОСОБА_1 , з моментом отримання ними усіх доказів у справі. Натомість, отримання усіх доказів, зокрема і відомостей листа Державної екологічної інспекції у Харківській області, зобов`язувало працівників поліції повторно викликати особу, яка притягається до адміністративної відповідальності для ознайомлення із всіма доказами у цій справі та надання цією особою повторних пояснень, які враховують зібрані докази. Не виконання зазначених дій працівниками поліції, пов`язаних із наданням повторних пояснень особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на думку суду апеляційної інстанції, призвела б до порушення взаємопов`язаних вимог, передбачених ст. 268 КУпАП, а також п. 13 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України №1376 від 06.11.2015, згідно яких особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення, яке підписується зазначеною особою.

З матеріалів справи вбачається, що працівники поліції змогли отримати процесуальну можливість для складання протоколу про адміністративне правопорушення у цій справі, попередньо зібравши усі докази відповідно до вимог, передбачених ч. 2 ст. 251 КУпАП, а також надати їм необхідну оцінку, в частині причетності ОСОБА_3 до вчиненого правопорушення згідно ст. 252 КУпАП. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що матеріали справи, не містять відомостей щодо інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення зазначеного в оспорюваному протоколі правопорушення.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що працівниками поліції було дотримано вимог, встановлених ст. 254 КУпАП, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що послуги з фотографування тварин взагалі не надавались суд апеляційної інстанції вважає також суб`єктивними у зв`язку із наступним.

Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення, а також Закон України «Про захист тварин від жорсткого поводження» не містить визначення про те, які саме дії можуть вважатися послугами.

Однак, відповідно до вимог ч. 3 ст. 65 Закону України «Про правотворчу діяльність», суд для подолання правової прогалини може застосовувати у випадках, передбачених законом, зокрема, аналогію закону - шляхом застосування до неврегульованих суспільних відносин положень закону, який регулює подібні суспільні відносини, а також аналогію права - шляхом застосування до суспільних відносин, не врегульованих нормативно-правовими актами, загальних принципів права.

Оскільки з фактичних обставин цієї справи, вбачається, що до місця проведення благодійного заходу допускалось невизначене коло сторонніх осіб, яким була надана безперешкодна можливість фотографувати дитинча дикої тварини то, на думку суду апеляційної інстанції, у цій справі належить вважати послугою певне нематеріальне благо, яке надається однією особою (виконавцем) і споживається іншою особою або невизначеним колом осіб у процесі вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності.

З відомостей первинних пояснень в.о. заступника директора «Фельдман Екопарк» ОСОБА_1 зокрема вбачається, що тигреня було доставлено до м. Харкова вул. Амурська 1, ТЦ «Барабашова» в межах благодійної акції, метою якого було створення позитивної атмосфери та емоцій щоб підтримати відвідувачів, а також підтримання інтересу до питань охорони природи та захисту тварин.

У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає, що тигреня на прізвисько « ОСОБА_4 » належить РЛП «Фельдман Екопарк», а благодійна акція, що проводилась цією організацією, в тому числі, мала розважальну мету. При цьому співробітники ОСОБА_5 , саме під керівництвом в.о. заступника директора ОСОБА_6 , в межах цієї благодійної акції фактично надавали, зокрема фотопослуги. З огляду на фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що для надання фотопослуг неважливо хто саме здійснює фотографування тварини її власник, відповідальна особа чи інші особи; визначальним є сам факт процесу фотографування дикої тварини у місці де такі дії заборонені Законом. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, відсутність відомостей у матеріалах справи, що відповідальною особою «Фельдман Екопарк» ОСОБА_1 вживались запобіжні дії щодо фотографування дитинча дикої тварини у забороненому законом місці, а саме на території ТЦ «Барабашова».

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» забороняється жебракувати з тваринами, а також надавати фотопослуги з дикими тваринами, крім зоопарків, цирків та дельфінаріїв.

Заборону надавати фотопослуги поза межами зоопарків, цирків і дельфінаріїв законодавець пов`язує саме з тим, що такі місця не є постійним місцем проживання тварин, а отже, саме в таких місця тварини зазнають надмірного стресу, пов`язаного із сторонніми запахами, звуками та іншими чинниками, що шкодить їхньому здоров`ю.

Суд апеляційної інстанції враховує, що місце здійснення правопорушення знаходиться на території торгівельного центру, тобто поза межами РЛП «Фельдман Екопарк», яке є спеціально обладнаним для проживання диких тварин без шкоди їхньому здоров`ю, яке, в силу певних обставин, є фактичним місцем їх постійного проживання, де вони почуваються безпечно, оскільки контакт з твариною є обмеженим для великого кола осіб. При цьому, очевидно, що місце тимчасового утримання тварин на території ТЦ «Барабашова» не було оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідний простір, температурновологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природнім для них середовищем, оскільки заклад призначений для надання торговельно-розважальних послуг. Суд апеляційної інстанції враховує, що утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається.

Натомість ОСОБА_1 , будучи в.о. директора РЛП «Фельдман-Екопарк» про особливості утримання диких тварин не знати не міг, оскільки діяльність цього парку пов`язана саме з утриманням диких тварин.

Суд апеляційної інстанції вважає правильним визнання його відповідальним за транспортування та утримання дитинчати тигра на прізвисько Декстер на території ТЦ «Барабашова», оскільки, відомостей, які б вказували на іншу відповідальну особу господарювання з утримання тварини матеріали цієї справи не містять. Не надано таких відомостей і суду апеляційної інстанції. Натомість відомості первинних пояснень ОСОБА_7 свідчать про його причетність до організації благодійної акції на території ТЦ «Барабашова» за участі дитинчати тигра.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги в цій частині суб`єктивними, необґрунтованими та розцінює їх, як обраний спосіб захисту ОСОБА_1 .

Оцінюючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП, а саме: надавати фотопослуги з дикими тваринами, крім зоопарків, цирків та дельфінаріїв (ч. 5 ст. 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»).

Так, згідно з вимогами п. ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Вимогами ст. 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» встановлено, що поводження з тваринами зокрема ґрунтується на таких принципах: забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; заборона жорстоких методів умертвіння тварин; відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.

Приписами ст. 8 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачено, що утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається. Утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, суттєвих порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які обумовлюють необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 вимог ст. 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та притягнуто за ч.1 ст.89 КУпАП до відповідальності, а тому посилання сторони захисту на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков