Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.08.2019 року у справі №916/52/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/52/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,

за участю представників:

позивача - не з'явилися,

відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Одесміськелектротранс"

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2019 (суддя Петров В.

С. )

і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 (головуючий суддя Принцевська Н. М., судді Савицький Я. Ф., Ярош А. І.)

у справі № 916/52/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашрам"

до Комунального підприємства "Одесміськелектротранс"

про стягнення 2 361 072,40 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашрам" (далі - позивач, ТОВ "Ашрам") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" (далі - відповідач) про стягнення 2 361
072,40 грн, у т. ч. :

- 157 589,80 грн за користування в період з 01.09.2015 по 31.12.2015 майном, а саме: приміщенням адміністративної будівлі літ. "Ж" площею 379,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А;

- 280 481,60 грн за користування в період з 01.09.2015 по 31.12.2015 майном, а саме: приміщенням адміністративної будівлі літ. "И" площею 690 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А/3;

- 678 103,00 грн за користування в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 майном, а саме: приміщенням адміністративної будівлі літ. "Ж" площею 379,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А;

- 1 244 898,00 грн за користування в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 майном, а саме: приміщенням адміністративної будівлі літ. "И" площею 690 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А /3.

2. Позов обґрунтований тим, що позивачу на праві власності належить нерухоме майно, а саме: приміщення адміністративної будівлі літ. "Ж" площею 379,6 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А, та приміщення літ. "И" площею 690 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна 1-А/3, які відповідач займав самовільно, незаконно та без будь-якого дозволу позивача, а також використовував їх для здійснення своєї комерційної діяльності, з огляду на що з посиланням на статтю 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач просив стягнути з відповідача 2 361 072,40 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від
01.07.2019, позов задоволено частково.

Стягнуто з КП "Одесміськелектротранс" на користь ТОВ "Ашрам" грошові кошти в сумі 5 083,54 грн за користування у період з 28.12.2015 по 31.12.2015 майном, а саме: приміщенням адміністративної будівлі літ. "Ж", площею 379,6 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А.

Стягнуто з КП "Одесміськелектротранс" на користь ТОВ "Ашрам" грошові кошти в сумі 9 047,79 грн за користування у період з 28.12.2015 по 31.12.2015 майном, а саме: приміщенням адміністративної будівлі літ. "И", площею 690 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А/3.

Стягнуто з КП "Одесміськелектротранс" на користь ТОВ "Ашрам" грошові кошти в сумі 678 103,00 грн за користування у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 майном, а саме: приміщенням адміністративної будівлі літ. "Ж", площею 379,6 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А.

Стягнуто з КП "Одесміськелектротранс" на користь ТОВ "Ашрам" грошові кошти в сумі 1 244 898,00 грн за користування у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 майном, а саме: приміщенням адміністративної будівлі літ. "И", площею 690 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А/3.

Стягнуто з КП "Одесміськелектротранс" на користь ТОВ "Ашрам" витрати по сплаті судового збору в розмірі 29 056,99 грн. В задоволенні решти частини позовних вимог ТОВ "Ашрам" до КП "Одесміськелектротранс" відмовлено.

4. При ухваленні рішень зі справи суди попередніх інстанцій виходили з того, що право власності позивача на спірні об'єкти нерухомості оформлено належним чином та підтверджується наданими доказами, а відповідач безперервно користується нерухомим майном у заявлений період з 01.09.2015 по 31.12.2016, тому позовні вимоги про стягнення є правомірними та обґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. КП "Одесміськелектротранс", не погоджуючись з ухваленими рішеннями, звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і зазначає, що суди не у повному обсязі дослідили докази по справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення.

7. За твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій помилково визнали звіти про оцінку майна допустимими доказами по справі.

8. Скаржник вважає, що, вирішуючи питання обґрунтованості заявленої до стягнення суми, суди попередніх інстанцій свої висновки аргументували на неналежних доказах та прийшли до помилкового висновку про наявність у відповідача прибутку у вигляді несплачених платежів за користування майном.

Доводи інших учасників справи

9. ТОВ "Ашрам" не надало відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Судами встановлено, що на підставі наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 28.02.1994 № 25 та наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 30.12.1998 № 1670 Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" зареєстровано нежитлові будівлі та споруди загальною площею 12 151,7 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул.

Водопровідна, 1.

11.29.03.2004 Відкритому акціонерному товариству "Одесаремелектротранспорт" (далі ВАТ "Одесаремелектротранспорт") видане реєстраційне посвідчення на домоволодіння, яке належить державним корпоративним підприємствам та організаціям.

12.11.09.2006 між ОСОБА_1 та ВАТ "Одесаремелектротранспорт" було укладено договір купівлі-продажу № 2-неж нежилих будівель, розташованих за адресою:

м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А. 13. Рішенням Приморського районного суду м.

Одеси від 09.10.2006 визнано дійсним договір купівлі-продажу від 11.09.2006 № 2-неж, укладений у простій письмовій формі між ОСОБА_1 та ВАТ "Одесаремелектротранспорт". Зазначене рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.11.2013 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від
14.05.2014.

14. ОСОБА_1 вніс належне йому на праві власності нерухоме майно у якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Ашрам".

15. Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.03.2014 САК № 200740 ТОВ "Ашрам" є власником нежилих приміщень загальною площею 4678,4 кв. м, розташованих за адресою:

м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А. 16. Відповідач не спростував, що використовував у своїй господарській діяльності спірні приміщення у період з 01.09.2015 по
31.12.2016. Будь-які правові підстави для використання КП "Одесміськелектротранс" спірних приміщень, у тому числі договори про користування приміщеннями, відсутні.

17. Відповідач користується спірними об'єктами нерухомості без правовстановлюючих документів або інших правомірних підстав, що встановлено, зокрема рішеннями судів цивільної і господарської юрисдикції.

18. Під час розгляду справи № 916/2153/17 були встановлені обставини щодо існування у відповідача обов'язку сплачувати позивачу в порядку частини 1 статті 1214 ЦК України відшкодування за користування тими же самими приміщеннями за попередній період до 01.09.2015, а тому дані обставини є встановленими та не потребують доказуванню згідно статті 75 ГПК України.

19. Відповідно до Звіту про оцінку майна № 20072017_944 станом на 01.01.2015, ринкова вартість нежитлового приміщення літ. "Ж", площею 379,6 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, б. 1-А, становить за порівняльним підходом 3 151 796,00 грн, вартість оренди об'єкту оцінки складає 472 769,40 грн (15% від ринкової вартості).

20. Відповідно до Звіту про оцінку майна № 17102018_078 станом на 01.01.2016, ринкова вартість нежитлового приміщення літ. "Ж", площею 379,6 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, б. 1-А, становить за порівняльним підходом 4 520 687,00 грн, вартість оренди об'єкту оцінки складає 678 103,00 грн (15% від ринкової вартості).

21. Відповідно до Звіту про оцінку майна № 20072017_973 станом на 01.01.2015, ринкова вартість нежитлового приміщення літ. "И", площею 690 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, б.1-А/3, становить за порівняльним підходом 5 609 632,00 грн, вартість оренди об'єкту оцінки складає 841 444,80 грн (15% від ринкової вартості).

22. Відповідно до Звіту про оцінку майна № 17102018_079 станом на 01.01.2016, ринкова вартість нежитлового приміщення літ. "И", площею 690 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, б. 1-А/3, становить за порівняльним підходом 8 299 322,00 грн, вартість оренди об'єкту оцінки складає 1 244 898,00 грн (15% від ринкової вартості).

23. Позивач при здійсненні розрахунку можливого доходу керувався даними звітів про оцінку майна № 20072017_944, № 17102018_078, № 20072017_973 та № 17102018_079, виходячи з ринкової вартості об'єктів нерухомого майна, які використовувались без оформлення орендних правовідносин, відповідно до яких визначено, що вартість оренди об'єкту оцінки 15 % від ринкової вартості.

24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що звіти про оцінку майна застосовувалися щодо періодів, коли дані звіти були діючими.

25. Суди установили, що пред'явлений позивачем позов вважається поданим до господарського суду 28.12.2018 відповідно до поштового штемпеля підприємства зв'язку на конверті, в якому направлявся позов, отже суди дійшли до висновку про сплив позовної давності по заявленим вимогам щодо стягнення грошових коштів за період з 01.09.2015 по 27.12.2015.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

26. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. За приписами частини 4 статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

28. Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

29. За приписами частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

30. У відповідності до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

31. Пунктом 1 частини 1 статті 1214 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Із цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

32. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.

33. Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

34. Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, у тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.

35. Таким чином, можна дійти висновку, що кондикція - це позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

36. Відтак, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Така правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від
25.10.2017 зі справи № 3-905гс17.

37. Доводи скаржника, викладені у пунктах 6-8 цієї постанови, спростовуються таким.

38. За приписами частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 73 ГПК України).

39. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

40. Суди попередніх інстанцій, з урахуванням обставин, викладених у пунктах 16-18 цієї постанови, дійшли обґрунтованого висновку щодо того, що відповідач у заявлений у позові період з 01.09.2015 по 31.12.2016 користувався спірним майном, яке належить на праві власності позивачу, однак не сплачував вартість такого користування.

41. Розрахунок заявленої до стягнення суми обчислено, виходячи з ринкової вартості об'єктів нерухомого майна, які використовувались без оформлення орендних правовідносин, відповідно до звітів про оцінку майна, наданих позивачем.

42. Враховуючи те, що касаційна скарга не містить аргументів на спростування того, що відповідачем окрім заперечень щодо вказаних звітів надавався альтернативний розрахунок для оплати за користування майном (як то докази щодо необхідності застосування іншого процентного співвідношення до ринкової вартості майна при визначенні вартості орендної плати щодо аналогічних об'єктів оренди, невідповідності названим сумам дійсній ринковій вартості вказаних об'єктів нерухомості, або ж невідповідності кваліфікації суб'єкта оціночної діяльності тощо), у Верховного Суду відсутні підстави вважати, що суди попередніх інстанцій прийняли до уваги неналежні докази щодо обрахунку заявленої до стягнення суми, або що судами неповно досліджено докази у справі.

43. При цьому частина 1 статті 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

44. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для часткового задоволення позову ТОВ "Ашрам" про стягнення коштів з КП "Одесміськелектротранс" на підставі статті 1214 ЦК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Звертаючись з касаційною скаргою, Комунальне підприємство "Одесміськелектротранс" не спростувало наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих зі справи судових рішень.

46. У касаційній скарзі відсутні аргументи щодо неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, що призвели до ухвалення незаконних рішень, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

47. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Розподіл судових витрат

48. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 у справі № 916/52/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил