Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.03.2018 року у справі №910/6690/17
Постанова КГС ВП від 31.03.2019 року у справі №910/6690/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/6690/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП «Батуринське»,

представник позивача - Ковалюх В.М.,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛД-Лізинг»,

представники відповідача - Безвершенко О.О., Бельський Р.А. та Літвінов Є.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД-Лізинг»

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017

у складі колегії суддів: Зеленіна В.О. (головуючий), Ткаченка Б.О., Смірнової Л.Г.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017

у складі судді Сівакової В.В.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП «Батуринське»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД-Лізинг»

про розірвання договору від 10.07.2014 № ФЛ-2014/07-02 та стягнення 305 354, 29 грн,

В С Т А Н О В И В:

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 10.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛД-Лізинг» (далі - лізингодавець, відповідач, ТОВ «ЛД-Лізинг») та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП «Батуринське» (далі - лізингоодержувач, позивач, ТОВ «АТП «Батуринське») був укладений договір фінансового лізингу № ФЛ-2014/07-02 (далі - Договір).

Відповідно до п. 3. Договору лізингодавець набуває у власність предмет лізингу та надає його лізингоодержувачу за плату у володіння та користування на умовах цього договору та Правил фінансового лізингу (додаток № 1 до Договору). Найменування предмету лізингу, його ціна та технічні характеристики вказані в специфікації (додаток № 2 до Договору). Сторони визначають статус цього Договору як договір фінансового лізингу відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 8.1. Договору загальна сума договору складає 571 863, 92 грн, у тому числі ПДВ - 76 106, 67 грн.

Пунктом 9 Договору визначено, що авансовий платіж (перша частина) в розмірі 78 641, 67 грн має бути сплаченим до 15.07.2014. Авансовий платіж (друга частина) в розмірі 114 160 грн - протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання повідомлення про перебування предмету лізингу на митній території України.

2. Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру від 11.07.2014 № СФ-0000325 на суму 78 641, 67 грн.

3. Платіжним дорученням від 15.07.2014 № 163 позивач перерахував на рахунок відповідача першу частину авансового платежу в сумі 78 641, 67 грн.

4. Додатковою угодою від 21.08.2014 № 1 внесено зміни до Договору, а саме визначено наступне: загальна сума договору становить 618 440, 68 грн, ціна предмету лізингу - 483 640 грн; сума лізингових відсотків - 134 800, 68 грн; авансовий платіж (друга частина) - 125 439, 49 грн, який сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання рахунку від лізингодавця.

5. Відповідачем виставлено позивачу наступний рахунок-фактуру від 21.08.2014 № СФ-0000377 на суму 125 439, 49 грн.

6. Позивач 21.08.2014 платіжним дорученням № 198 перерахував на рахунок відповідача другу частину авансового платежу в сумі 125 439, 49 грн.

7. Відповідно до специфікації № 1 предметом лізингу є напівпричіп «Montenegro SCHF-3S/3G», номер шасі VST0030548M002564, рік випуску 2012, вартістю 483 640 грн.

8. Відповідно до п. 5.2. Договору строк передачі предмету лізингу - 20 (двадцять) банківських днів із дати отримання всієї суми авансового платежу, що наведений в п. 9 та додатку № 3 до цього Договору, і надання всіх необхідних документів з встановленого лізингодавцем переліку.

9. Згідно з п. 9.4.1 Додатку № 1 до Договору «Правила фінансового лізингу» лізингодавець зобов'язаний передати лізингоодержувачу на умовах лізингу предмет лізингу у номенклатурі та кількості, визначених в додатку № 2 до Договору (специфікація).

10. З огляду на те, що позивачем здійснено оплату авансового платежу повністю 21.08.2014, то відповідач з урахуванням умов Договору мав здійснити передачу предмету лізингу позивачу до 19.09.2014.

11. Незважаючи на виконання з боку позивача взятих на себе зобов'язань (сплата у визначений строк авансового платежу в повному обсязі), відповідач в обумовлені Договором строки предмет лізингу не передав.

Обґрунтування позову (позиції позивача у суді першої інстанції)

12. 24.04.2017 ТОВ «АТП «Батуринське» подало до Господарського суду міста Києва позов до ТОВ «ЛД-Лізинг» про розірвання договору фінансового лізингу № ФЛ-2014/07-02 та стягнення попередньої оплати і відсотків за користування чужими коштами. Заява мотивована непередачею в обумовлені Договором строки предмету лізингу, незважаючи на проведену позивачем передплату.

Розгляд справи судами

13. 15.06.2017 рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено. Розірвано договір фінансового лізингу від 10.07.2014 № ФЛ-2014/07-02, укладений між ТОВ «ЛД-Лізинг» та ТОВ «АТП «Батуринське». Стягнуто з відповідача на користь позивача 204 081, 16 грн попередньої оплати (авансового платежу), 101 273, 13 грн процентів за користування грошовими коштами, 4 580, 32 грн витрат по сплаті судового збору та 7 000 грн витрат на правову допомогу адвоката.

14. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 рішення суду першої інстанції змінено. Позов задоволено частково. Розірвано договір фінансового лізингу від 10.07.2014 № ФЛ-2014/07-02, укладений між ТОВ «ЛД-Лізинг» та ТОВ «АТП «Батуринське». Стягнуто з відповідача на користь позивача 204 081, 16 грн попередньої оплати (авансового платежу), 5 336, 72 грн процентів за користування грошовими коштами, 4 741, 27 грн витрат по сплаті судового збору та 4 800, 73 грн витрат на правову допомогу адвоката. У задоволенні вимог про стягнення 95 936, 41 грн процентів за користування грошовими коштами відмовлено.

15. Тобто змінено рішення в частині розміру процентів за користування грошовими коштами.

16. Судові рішення мотивовані положеннями статей 526, 530, 629, 651, 693 ЦК України та тим, що, відповідач не передав в обумовлені Договором строки предмет лізингу, незважаючи на виконання позивачем взятих на себе зобов'язань. Стосовно суми процентів за користування грошовими коштами, то розмір коштів, на які повинні нараховуватись штрафні санкції, становить 10 625, 16 грн (різниця між сумою попередньої оплати 204 081, 16 грн, здійсненої позивачем, і сумою авансу 193 456 грн, сплаченого відповідачем продавцю - ТОВ «Техномагнат»).

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача по справі)

17. 01.12.2017 відповідачем подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скаржник посилається на неправильне застосування положень статей 526, 614, 806, 808 ЦК України через невизнання судами правової природи Договору як договору непрямого лізингу.

Також ТОВ «ЛД-Лізинг» вказує на невідповідність оскаржених судових рішень положенням Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг від 28.05.1998.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 6 Право на справедливий суд

1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру …

19. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції від 06.11.1991)

Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом...

20. Цивільний кодекс України.

Стаття 806. Договір лізингу

1. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

2. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

3. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Стаття 808 частина перша. Відповідальність продавця (постачальника) предмета договору лізингу

Якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

21. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

22. Верховний Суд вважає, що ті доводи, що їх наводив позивач при розгляді справи в судах першої і апеляційної інстанцій, не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від суду першої та апеляційної інстанцій їх повного дослідження, надання їм оцінки і відображення у судових рішеннях.

23. Однак, твердження відповідача про покладення відповідальності за невчасну поставку предмета лізингу на продавця, а не на лізингодавця, не було досліджено судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції надав поверхневу оцінку цим доводам.

24. Так, частиною першою статті 806 ЦК України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

25. Умови Договору свідчать, що він має ознаки непрямого лізингу, оскільки в ньому (Договорі) визначено марку причепа - предмета договору, набуття причепа лізингодавцем у конкретного, вказаного в Договорі, продавця спеціально для передачі предмета лізингу лізингоодержувачеві.

26. Згідно з частиною першою статті 808 ЦК України якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо.

27. У матеріалах справи міститься замовлення на придбання лізингового майна, підписане керівником позивача і завірене печаткою підприємства, в якому наведено прохання ТОВ «АТП «Батуринське» про придбання для передачі в лізинг майна саме у ТОВ «Техномагнат», тобто вибір продавця був здійснений саме лізингоодержувачем (т. 1, а.с. 75).

28. На зазначені вище обставини і вимоги закону суд першої інстанції уваги не звернув, а суд апеляційної інстанції не надав їм належної оцінки.

29. Доводи ТОВ «ЛД-Лізинг» про невідповідність оскаржених судових рішень положенням Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг від 28.05.1998 не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до частини першої статті 3 цієї Конвенції вона (ця Конвенція) застосовується у тому випадку, коли місця здійснення підприємницької діяльності лізингодавця і лізингоодержувача знаходяться в різних державах, чого не має місця у даних правовідносинах.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції було порушено принцип повноти оцінки доказів та їх відображення у прийнятих судових рішеннях, якими вирішувався спір по суті, що вимагає направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

31. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, встановити правову природу Договору та вирішити спір відповідно до вимог закону.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтями 310, 315, 316 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД-Лізинг» задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/6690/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк