Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.04.2020 року у справі №910/23556/17
Ухвала КГС ВП від 18.02.2019 року у справі №910/23556/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/23556/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представника АТ "ОТП Банк" - адвоката Ігнатенко М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мусієнка Ю.М. та Фізичної особи-підприємця Потикевича В.І.

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018

та ухвалу господарського суду м. Києва від 27.09.2018 в частині визнання грошових вимог АТ "ОТП Банк"

у справі № 910/23556/17

за заявою ФОП Мусієнка Ю.М., ФОП Потикевича В.І., Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ КОМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнекс"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 03.04.2018 відкрито провадження у справі №910/23556/17 про банкрутство ТОВ "Юнекс", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тущенко С.В.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 27.09.2018 у справі №910/23556/17 (суддя Пасько М.В.) визнано кредиторами ТОВ "Юнекс": ФОП Мусієнка Ю.М. на суму 386 464 грн., з яких: 380 256 грн. - вимоги четвертої черги, 6 208 грн. - вимоги першої черги; ФОП Потикевича В.І. на суму 500 142, 80 грн., з яких: 498 486, 80 грн. - вимоги четвертої черги, 1 656 грн. - вимоги першої черги; ТОВ "ЛТ КОМ" на суму 109 636 грн., з яких: 101 500 грн. - вимоги четвертої черги, 8 136 грн. - вимоги першої черги; АТ "ОТП БАНК" на суму 9 022 271, 57 грн., з яких: 3 524 грн. - вимоги першої черги, 8 988 515,60 грн. - вимоги четвертої черги, 30 231, 97 грн. - вимоги шостої черги. Затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 10 018 514, 37 грн. Відмовлено Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві у визнанні кредитором ТОВ "Юнекс" на суму 138,03 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 у справі № 910/23556/17 ухвалу господарського суду м. Києва від 27.09.2018 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями ФОП Мусієнко Ю.М. та ФОП Потикевич В.І. звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять:

- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та ухвалу господарського суду м. Києва від 27.09.2018 у справі № 910/23556/17 в частині визнання вимог АТ "ОТП Банк" на суму 9 022 271,57 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів;

- направити справу частково на новий розгляд в частині включення вимог до реєстру вимог кредиторів.

Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, заявники касаційної скарги зазначають порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ФОП Мусієнко Ю.М. та ФОП Потикевич В.І. посилаються на те, що вимоги АТ "ОТП Банк" на суму 9 022 271,57 грн. мають спірний характер, оскільки не підтверджені належними документами.

При цьому, заявники касаційної скарги наголошують на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій було не повністю досліджено обставини справи та не надано належної оцінки доказам, що подані АТ "ОТП Банк" на підтвердження кредиторських вимог, що в результаті призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.

Крім того, ФОП Мусієнко Ю.М. та ФОП Потикевич В.І. зазначають, що судами не було досліджено правомірність нарахування Банком відсотків як по Договору про надання овердрафту № ОУ 08-353/28-2 від 03.07.2008 так і по Договору про надання кредитної лінії № СЯ-07-294/28-2 від 11.06.2007 після ухвалення судових рішень про стягнення заборгованостей та не враховано практику Верховного Суду (постанова від 14.02.2018 у справі № 564/2199/15-ц) про те, що кредитор втрачає можливість нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором у тому числі після ухвалення судом рішення про повне дострокове стягнення заборгованості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31.01.2019 для розгляду справи №910/23556/17 за касаційною скаргою ФОП Мусієнко Ю.М. та ФОП Потикевича В.І. визначено склад колегії суддів: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), судді: Жуков С.В., Білоус В.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2019 у справі № 910/23556/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Мусієнка Ю.М. та ФОП Потикевича В.І. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та ухвалу господарського суду м. Києва від 27.09.2018 у справі № 910/23556/17в частині визнання грошових вимог АТ "ОТП Банк"; розгляд справи за касаційною скаргою Мусієнка Ю.М. та ФОП Потикевича В.І. призначено на 20.03.2019 на 10 год. 00 хв.

АТ "ОТП Банк" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, в якому просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та ухвалу господарського суду м. Києва від 27.09.2018 у справі № 910/23556/17 в частині визнання грошових вимог АТ "ОТП Банк" залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що судом першої інстанції правомірно були визнані вимоги АТ "ОТП Банк" по Договору про надання овердрафту № ОУ 08-353/28-2 від 03.07.2008 у розмірі 385 209,88 грн. за період з 01.12.2015 по 03.04.2018 та по Договору про надання кредитної лінії № СЯ-07-294/28-2 від 11.06.2007 у розмірі 2 224 160,72 грн. за період з 01.12.2015 по 03.04.2018.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника АТ "ОТП Банк", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провадження по даній справі про банкрутство ТОВ "Юнекс" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Частиною 2 ст. 25 Закону про банкрутство передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того чи визнавались ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами, оскільки відповідно до ст. 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують, а саме первинні документи, визначені законодавством про бухгалтерський облік, виконавчі документи або рішення суду, яке набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/23556/17 про банкрутство ТОВ "Юнекс".

Оголошення про порушення справи про банкрутство було оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 04.04.2018 №50421.

Як встановлено судами, 26.04.2018 від ПАТ "ОТП Банк" до господарського суду надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 9 022 271,57 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 23.05.2018 АТ "ОТП Банк" місцевому суду була подана заява про заміну найменування.

Ухвалюючи рішення про визнання грошових вимог АТ "ОТП Банк" на загальну суму 9 022 271,57 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги в зазначеному розмірі підтверджуються розрахунком заборгованості за Договором про надання овердрафту № ОУ 08-353/28-2 від 03.07.08 станом на 03.04.18, розрахунком заборгованості за Договором про надання кредитної лінії № СЯ-07-294/28-2 від 11.06.07 станом на 03.04.18, випискою по рахунку № 206360000030 по Договору про надання кредитної лінії № СЯ-07-294/28-2 від 11.06.07 станом на 03.04.18, на якому обліковується заборгованість по тілу овердрафту, випискою по рахунку №206850000045 по Договору про надання овердрафту № ОУ 08-353/28-2 від 03.07.08, на якому обліковуються відсотки, нараховані на тіло овердрафту, випискою по рахунку № 206350000024 по Договору про надання кредитної лінії № СЯ-07-294/28-2 від 11.06.07 станом на 03.04.18, на якому обліковується заборгованість по тілу кредитної лінії, випискою по рахунку № 2068800000 по Договору про надання кредитної лінії № СЯ-07-294/28-2 від 11.06.07, на якому обліковуються відсотки, нараховані на тіло кредитної лінії, Договором про надання овердрафту № ОУ 08-353/28-2 від 03.07.08, Договором про надання кредитної лінії № СЯ-07-294/28-2 від 11.06.07, договором № 1 про зміну договору про надання кредитної лінії № СЯ-07-294/28-2 від 11.06.07 та договором № 2 про зміну договору про надання кредитної лінії № СЯ 07-294/28-2 від 11.06.07, копіями кредитних заявок (відповідно до Договору про надання кредитної лінії № СЯ-07-294/28-2 від 11.06.07), рішенням господарського суду м. Києва від 09.07.09 у справі № 25/129, постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.09 у справі № 25/129, наказами господарського суду м. Києва від 21.12.09 у справі № 25/129, а також наявними матеріалами справи.

Апеляційний суд підтримав зазначені висновки суду першої інстанції в повному обсязі.

Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.

Так, як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з заявою про визнання грошових вимог на суму 9 022 271,57 грн., АТ "ОТП Банк" послалося на наявність заборгованості ТОВ "Юнекс" за Договором про надання овердрафту № ОУ 08-353/28-2 від 03.07.2008 та Договором про надання кредитної лінії № СЯ-07-294/28-2 від 11.06.2007.

При цьому, на підтвердження своїх грошових вимог АТ "ОТП Банк" суду було надано, зокрема, судові рішення та виконавчі документи у справі господарського суду м. Києва № 25/129 та у справі Обухівського районного суду Київської області № 2-315/10, виписки по рахункам по Договору про надання овердрафту № ОУ 08-353/28-2 від 03.07.2008, на яких обліковуються заборгованість по тілу овердрафту та відсотки, нараховані на тіло овердрафту, виписки по рахункам по Договору про надання кредитної лінії № СЯ-07-294/28-2 від 11.06.2007, на яких обліковуються заборгованість по тілу кредитної лінії та відсотки, нараховані на тіло кредитної лінії, а також розрахунки заборгованості за вказаними договорами.

Ухвалюючи рішення про визнання грошових вимог Банку на суму 9 022 271,57 грн. місцевий господарський суд дійшов висновку, що заборгованість ТОВ "Юнекс" перед АТ "ОТП Банк" в зазначеному розмірі підтверджується наявними у справі доказами.

Однак, зі змісту судового рішення не вбачається надання судом належної оцінки наявним у справі доказам.

За приписами процесуального законодавства судове рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом, які підлягають оцінці у їх сукупності, адже жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно норм ч. ч. 2, 3 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при розгляді справи господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження та оцінки судом.

Однак, при розгляді даної справи суд першої інстанції не надав належної правової оцінки всім обставинам справи, чим порушив приписи наведених вище норм та, зокрема, ст. 86 ГПК України щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.

У даному випадку, як вбачається зі змісту прийнятого рішення, дійшовши висновку про доведеність кредиторських вимог Банку в розмірі 9 022 271,57 грн. суд першої інстанції взагалі не досліджував додані до заяви про визнання грошових вимог АТ "ОТП Банк" докази; не надавав жодної оцінки правомірності нарахувань сум заборгованості по тілу кредиту, відсоткам та пені за Договором про надання овердрафту № ОУ 08-353/28-2 від 03.07.2008 і за Договором про надання кредитної лінії № СЯ-07-294/28-2 від 11.06.2007 після ухвалення судових рішень про стягнення заборгованостей за вказаними договорами; не перевірив правильність здійсненого Банком розрахунку суми боргу.

На вказані недоліки рішення суду першої інстанції апеляційний суд уваги не звернув та їх не усунув. При цьому, суд апеляційної інстанції припустився аналогічних порушень, не звернув уваги на приписи наведених вище норм, не дослідив всі обставини, які входять до предмету доказування у даній справі, що є порушенням вимог ст. 269 ГПК України, на яку між тим, апеляційний суд послався в оскаржуваній постанові.

Згідно з ч. 1 ст. 282 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Таким чином, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Суд апеляційної інстанції в порушення приписів ч. 1 ст. 282 ГПК України, підтримавши висновки місцевого суду, залишив без належної правової оцінки, зокрема, доводи і заперечення ФОП Мусієнка Ю.М. та ФОП Потикевича В.І., викладені в апеляційній скарзі, відтак, прийняв постанову при неповному з'ясуванні обставин, на які посилаються учасники провадження у справі.

Згідно зі ст. ст. 7, 13 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх фізичних та юридичних осіб перед законом і судом, змагальності сторін та відповідно до принципу пропорційності.

У порушення наведених норм процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції не звернув уваги та не надав жодної оцінки аргументам заявників апеляційної скарги про те, що АТ "ОТП Банк" до заяви були подані неналежні докази; не подані документи, які достеменно підтверджують відсутність хоча б часткового списання коштів з рахунків боржника; судом не встановлено правомірність розрахунку заборгованості по кредитним договорам, не досліджено банківські виписки щодо руху коштів; нарахування відсотків за кредитними договорами є спірними і не підтверджуються судовими рішеннями.

Суд апеляційної інстанції, як і місцевий господарський суд, не досліджував докази, які АТ "ОТП Банк" надав на підтвердження своїх грошових вимог, та фактично виклав зміст ухвали суду першої інстанції.

При цьому, апеляційним судом були залишені поза увагою доводи ФОП Мусієнка Ю.М. та ФОП Потикевича В.І., зокрема, про те, що вимоги Банку по Договору про надання овердрафту № ОУ 08-353/28-2 від 03.07.2008 у сумі 802 378,83 грн. є спірними та мають бути виключені з реєстру вимог кредиторів, оскільки нарахування відсотків по договору не підтверджуються судовим рішення, подані Банком документи на підтвердження вимог у сумі 421 456,46 грн. є простроченими та такими, що не відповідають вимогам ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство.

До того ж, суд апеляційної інстанції не надав оцінки запереченням ФОП Мусієнка Ю.М. та ФОП Потикевича В.І. стосовного вимог АТ "ОТП Банк" на суму 5 987 525,70 грн. за Договором про надання кредитної лінії № СЯ-07-294/28-2 від 11.06.2007, а також аргументам про те, що вимога Банку по донарахованим відсоткам за період 01.12.2015 по 03.04.2018 у сумі 2 224 160,72 грн. має спірний характер, оскільки не підтверджується судовим рішенням.

Водночас, на думку колегії суддів, дослідження та надання оцінки всім наявним у справі доказам та доводам всіх учасників справи в їх сукупності є обов'язковим при розгляді заявлених кредитором, в даному випадку АТ "ОТП Банк", грошових вимог до боржника.

Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Крім того, колегія суддів зазначає, що право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на обґрунтоване рішення. У справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 ЄСПЛ зазначив, що лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя.

У Рішенні ЄСПЛ "Мала проти України" від 17.11.2014 суд погодився з доводами заявниці про наявність порушення статті 6 Конвенції у випадку ненадання судом оцінок аргументові заявниці, що мав ключове значення для результатів провадження.

Аналогічно, у даній справі, ненадання судом належної оцінки всім обставинам справи, колегія суддів вважає таким процесуальним порушенням, яке виключає справедливість постановленого судового рішення в розумінні статті 6 Конвенції.

У зв'язку з зазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що недоліки у вирішенні спору, яких припустилися місцевий та апеляційний господарські суди, свідчать про передчасність здійснених висновків у даній справі про визнання АТ "ОТП Банк" кредитором ТОВ "Юнекс" на суму 9 022 271, 57 грн.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).

Встановивши зазначені порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та ухвала господарського суду м. Києва від 27.09.2018 у справі № 910/23556/17 в частині визнання грошових вимог АТ "ОТП Банк" підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий судовий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення у справі № 910/23556/17 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст.129 ГПК України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мусієнка Ю.М. та Фізичної особи-підприємця Потикевича В.І. задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та ухвалу господарського суду м. Києва від 27.09.2018 у справі № 910/23556/17 в частині визнання грошових вимог АТ "ОТП Банк" скасувати.

Справу № 910/23556/17 в частині грошових вимог АТ "ОТП Банк" направити на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.

Судді - Білоус В.В.

Жуков С.В.