Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/1538/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя С.А. Примак) від 20.06.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - Л.А. Коваль, судді: В.Ф. Мороз, А.Є. Чередко) від 28.09.2023

за заявою Акціонерного товариства "Мегабанк"

до боржника фізичної особи ОСОБА_1

про визнання грошових вимог на суму 17 014 грн 99 коп. та 5 358 грн 00 коп. судового збору

у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Учасники справи:

представник кредитора (АТ "Мегабанк") - Бериндя О.О., адвокат,

представник боржника - не з`явився.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 01.11.2022 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Боржник), введення процедури реструктуризації боргів Боржника, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника; призначення керуючим реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Колошина Вадима Петровича тощо.

1.2. 06.04.2023 Акціонерне товариство "Мегабанк" (далі - Кредитор) подав заяву про визнання грошових вимог до Боржника в сумі 17 014 грн 99 коп. та 5 368 грн 00 коп. судового збору.

1.3. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника перед Кредитором на нараховану суму 9 995 грн 38 коп. грн, на яку заявником нараховано також відсотки за користування кредитом в сумі 7 019 грн 61 коп., оскільки Боржник неналежно виконав зобов`язання за укладеним між сторонами Додатком № 1 №.2021.0001.11537 від 27.04.2021 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі - Договір), за яким Боржнику було надано грошові кошти (кредит) на умовах сплати відсотків за користування кредитом.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1. 20.06.2023 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2023) про визнання грошових вимог Кредитора до Боржника в сумі 5 368 грн 00 коп. (судовий збір) - із задоволенням позачергово та в сумі 10 000 грн 00 коп. - із задоволенням у другу чергу задоволення вимог кредиторів.

2.2. Судові рішення мотивовані неналежним обґрунтуванням наданого Кредитором розрахунку щодо нарахування заборгованості за відсотками за користування кредитом, оскільки не зазначено розмір відсотків, що нараховувалися на тіло кредиту та підстави нарахування (посилання на відповідний пункт Договору), тоді як в матеріалах справи відсутні умови договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових осіб todobank, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість та правильність нарахованих процентів за користування кредитом.

3. Встановлені судами обставини

3.1. 02.05.2023 від керуючого реструктуризацією боргів Колошина В.П. за допомогою засобів електронного поштового зв`язку надійшло повідомлення №01-29/852 від 02.05.2023 про результати розгляду заяви Кредитора, відповідно до якої керуючий реструктуризацією боргів визнав грошові вимоги Кредитора в сумі 10 000 грн 00 коп. - 2 черга задоволення вимог кредиторів та 5 368 грн 00 коп. - позачергово.

3.2. 04.05.2023 від Боржника надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог Кредитора, відповідно до якого останній визнав ці грошові вимоги в сумі 10 000 грн 00 коп.

3.3. Ухвалою господарського суду від 09.05.2023 відкладено розгляд грошових вимог Кредитора на 20.06.2023, в якій суд зобов`язав Кредитора та Боржника надати до суду до 10.06.2023 належним чином засвідчену копію договору №TDB.2021.0001.11537 від 27.04.2021 з усіма змінами та доповненнями.

3.4. 26.05.2023 від Боржника надійшов лист (вх. суду №25754/23 від 26.05.2023), відповідно до якого останній зазначив, що разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надано суду наявну копію договору №TDB.2021.0001.11537 від 27.04.2021 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наявність копії вказаного договору, у зв`язку з чим копію вказаного договору з наявними додатками було долучено до матеріалів заяви Кредитора про визнання грошових вимог.

3.5. Заявник не зазначив розмір відсотків, що нараховувалися на тіло кредиту та підстави нарахування (посилання на відповідний пункт договору).

В матеріалах справи відсутні умови до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових осіб todobank.

3.6. Із копії Договору неможливо встановити умови договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових осіб todobank.

3.7. Із доданих до заяви з грошовими вимогами розрахунку заборгованості та виписки по рахунку неможливо встановити ані обґрунтований розмір відсотків, що нараховувалися на тіло кредиту, ані підстави нарахування (посилання на відповідний пункт договору), ані періоди нарахування таких відсотків.

3.8. Матеріали справи містять копію Додатку № 9 до Договору у вигляді Паспорту споживчого кредиту, проте такий додаток не містить підпису Боржника.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 23.10.2023 Кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області 20.06.2023 в частині невизнаної (незадоволеної) суми грошових вимог Кредитора до Боржника та ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги Кредитора до Боржника в сумі 7 014 грн 99 коп., включивши їх також в перелік кредиторів у відповідній черговості задоволення вимог кредиторів.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 (вбачається за змістом касаційної скарги) ГПК України, оскільки суди безпідставно відмовили у визнанні частини заявлених Кредитором грошових вимог (щодо відсотків за користування кредитом за Договором в сумі 7 036 грн 90 коп.), так як суди не дотримали вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства щодо обов`язку суду надати правовий аналіз поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, висновок про що викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21), які не були враховані судами у цій справі, що унеможливлює встановити факт виникнення грошового зобов`язання Боржника перед Кредитором в частині нарахованих відсотків за користування кредитом.

5.2. Також суди не дослідили та не врахували надані у справі докази і факти, а саме:

- копію Договору, згідно з якими погоджені всі істотні умови: суму максимального ліміту кредитної лінії 200 000,00 грн. (двісті тисяч грн. 00 коп.) зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі базової ставки 56,00 % (п`ятдесят шість цілих процентів) та ставки у пільговий період у розмірі 0,0001 % річних згідно умов договору; процентну ставку яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту - 80,0 % річних від простроченої суми за весь період прострочення.

- факт сплати Боржником відсотків за Договором, що підтверджує визнання Боржником факту укладення Договору та виконання його умов до 11.11.2021;

- розрахунок заборгованості та банківські виписки по рахункам та розрахункам заборгованості, які є належними та допустимими доказами у спірних правовідносинах, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про здійснені операції і є їх підтвердженням, висновки про що сформульовані в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц, однак які не були враховані судами у цій справі.

6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо зобов`язань у кредитних правовідносинах за договором приєднання

6.1. Предметом розгляду у цій справі стали заявлені Кредитором у справі про банкрутство грошові вимоги щодо заборгованості Боржника, яка виникла за укладеним між сторонами Договором - про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (щодо карткових осіб todoban).

6.2. Вимоги про надання у справі про банкрутство (додання до заяви кредитора) документів, що підтверджують грошові вимоги до боржника, визначені положеннями частин другої та третьої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

6.3. Предметом спору згідно з оскаржуваними рішеннями стали заявлені у складі кредиторських вимог проценти за користування кредитними коштами, нараховані Кредитором Боржнику за Договором, підставність та законність нарахування яких у спірних правовідносинах заперечується Боржником.

6.4. Суди встановили, що правовідносини між сторонами виникли за Договором, що укладений сторонами шляхом приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (пункт 3.4).

Отже у справі, яка переглядається, Кредитор ініціював спір про стягнення заборгованості за кредитним договором, який оформлений як договір №TDB.2021.0001.11537 від 27.04.2021 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank у вигляді Додатку № 1 до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.

А тому Суд звертається до визначених, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правил виникнення зобов`язань у договірних правовідносинах щодо комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що вчиняється шляхом укладення договору приєднання.

6.5. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови , визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

6.6. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).

6.7. Щодо наведених положень Суд, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 236 ГПК України).

6.8. У постанові від 23.12.2019 у справі № 572/1169/17 (провадження № 61-684св18) Верховний Суд зазначив, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у спірних правовідносинах Кредитор - банківська установа, банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому, з огляду на зміст статей 633 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 23.05.2022 у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) та Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду - в постанові від 18.09.2019 у справі № 522/24069/15-ц (провадження № 61-33335св18).

6.9. Між тим до спірних правовідносин неможливо застосувати наведені правила частини першої статті 634 ЦК України (за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому), оскільки умови та правила надання банківських послуг наведені в публічному договорі, до якого приєднався Боржник, а саме в договорі про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, примірник або копія якого у справі відсутня (пункти 3.5, 3.6), попри вимогу суду про його витребування у Кредитора ухвалою від 09.05.2023 (пункт 3.3). А тому і суди попередніх інстанцій, і суд касаційної інстанції позбавлені можливості встановити, дослідити та оцінити конкретні запропоновані Боржнику умови та правила надання Кредитором банківських послуг.

У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 23.05.2022 у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

6.10. Суд, з посиланням на правову позицію, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі 342/180/17, вважає за необхідне також додати, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику умови і правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

6.11. Крім цього Суд зазначає, що у договорі № TDB.2021.0001.11537 від 27.04.2021 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (у вигляді Додатку № 1 до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank) зазначені процентні ставки (фіксована), що застосовуються: базова в 56 %, у пільговий період - 0,0001 %, та орієнтовна реальна річна процентна ставка - 87,30 % річних.

Між тим, суди встановили та з матеріалів справи вбачається, що у наданому Кредитором розрахунку кредитної заборгованості не зазначено розмір процентної ставки, за якою було нарахована заборгованість за процентами за користування кредитом (пункт 3.7), тому і суди попередніх інстанцій, і суд касаційної інстанції позбавлені можливості перевірити відповідність порядку їх нарахування умовам кредитного договору (Договору).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у подібних правовідносинах в постанові від 18.09.2019 у справі № 522/24069/15-ц (провадження № 61-33335св18).

6.12. У зв`язку із викладеним Суд погоджується із висновком про відхилення кредитором грошових вимог до Боржника на суму відсотків за користування кредитом, заявлених у складі грошових вимог, через неможливість встановити із доданих до заяви з грошовими вимогами розрахунку заборгованості та виписок по рахунку ані обґрунтованого розміру відсотків, що нараховувалися на тіло кредиту, ані підстав їх нарахування (посилання на відповідний пункт договору), ані періодів нарахування відповідного розміру відсотків.

6.13. Аргументи скаржника (пункти 5.1, 5.2), зокрема щодо недослідження та неврахування наданих у справі доказів і фактів (копії Договору, факту сплати Боржником відсотків за Договором, розрахунку заборгованості та банківських виписок по рахункам та розрахункам заборгованості) наведеного висновку не спростовують, а тому Суд відхиляє ці аргументи.

Крім цього наведені аргументи апелюють до необхідності дослідження та оцінки касаційним судом доказів у справі та встановлення цим судом обставин у справі, що не відповідає межам повноважень Суду при розгляді справи судом касаційної інстанції, визначеним частиною другою статті 300 ГПК України, згідно з якою суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.14. Водночас, враховуючи обставини визнання і Боржником, і керуючим реструктуризацією заявлених Кредитором у спірних правовідносинах грошових вимог в сумі 10 000 грн 00 коп. (пункти 3.1, 3.2), Суд погоджується з рішенням судів в частині визнання грошових вимог Кредитора до Боржника на вказану суму, а також в сумі 5 368 грн 00 коп. судового збору.

6.15. Таким чином доводи скаржника про наявність підстав для визнання грошових вимог на суму відсотків за користування кредитом, заявлених Кредитором у складі грошових вимог до Боржника, не знайшли свого правового та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

6.16. Отже, висновки суду в оскаржуваних ухвалі місцевого суду та постанові апеляційного суду, з урахуванням доповнення мотивів, наведених в цій постанові, зроблені цими судами відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.

У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані ухвала місцевого суду та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

6.17. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 у справі № 904/1538/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.І. Картере

В.Я. Погребняк