Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 902/245/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нова справа",

ініціюючий кредитор - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь",

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Правекс-Банк",

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк",

кредитор - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер",

кредитор - Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області,

ліквідатор - арбітражний керуючий Терещук Олександр Володимирович

розглянув заяву Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 27.11.2017

у складі колегії суддів: Білошкап О.В. (головуючий), Коваленко В.М., Куровський С.В.

у справі №902/245/16

за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нова справа"

ПРОЦЕДУРА ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 11.12.2017 поштовим відправленням Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 27.11.2017 у справі №902/245/16.

2. 12.01.2018, на підставі підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд ухвали Вищого господарського суду України від 27.11.2017 у справі №902/245/16 передано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №902/245/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2018; 15.02.2018 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. на лікарняному, склад колегії змінено на: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.

4. Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2018 допущено справу №902/245/16 до провадження Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, відкрито провадження за заявою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд ухвали Вищого господарського суду України від 27.11.2017 у справі №902/245/16.

5. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2018 справу №902/245/16 за заявою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нова справа" призначено до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду на 19.04.2018 о 12 год. 45 хв. без повідомлення та виклику учасників справи.

6. В обґрунтування підстав для перегляду ухвали суду касаційної інстанції відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 111-16 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 заявник зазначив про неоднакове застосування Вищим господарським судом України положень частини 3 статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 на стадії вирішення питання про можливість прийняття до провадження касаційної скарги, поданої на судові рішення, прийняті за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого та клопотання про його усунення від виконання обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ, АПЕЛЯЦІЙНОЇ ТА КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та прийняте ним рішення

7. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.08.2016 порушено справу №902/245/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нова справа" (далі - ТОВ "Торгівельна фірма "Нова справа", боржник) за заявою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ініціюючий кредитор) за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011, чинній з 19.01.2013.

8. Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Вінницької області від 08.02.2017, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Терещука О.В.

9. 19.04.2017 до місцевого господарського суду надійшла скарга ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" №140/5/5/150 від 14.04.2017 на дії (бездіяльність) ліквідатора Терещука О.В. у справі №902/245/16; 07.06.2017 ініціюючий кредитор подав уточнення до поданої ним скарги за №140/5/5/278 від 02.06.2017.

10. 25.04.2017 до місцевого господарського суду надійшло клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за №140/5/5/166 від 24.04.2017 з вимогою про зобов'язання ліквідатора ТОВ "Торгівельна фірма "Нова справа" Терещука О.В. усунути бездіяльність щодо несвоєчасного одержання поштової кореспонденції у справі №902/245/16 за офіційною поштовою адресою: 10002, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 112, а також заява за №140/5/5/165 від 24.04.2017, в якій ініціюючий кредитор просить, поряд з іншим, визнати незаконними дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ "Торгівельна фірма "Нова справа" Терещука О.В. щодо систематичного нехтування (невиконання) рішеннями комітету кредиторів, зволікання з укладенням погоджених комітетом кредиторів банкрута договору оренди нерухомого майна ТОВ "Торгівельна фірма "Нова справа", переданого в іпотеку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та договору безкоштовного відповідального зберігання рухомого та нерухомого майна боржника.

11. 22.05.2017 до місцевого господарського суду надійшло клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за №140/5/5/231 від 17.05.2017 про усунення арбітражного керуючого Терещука О.В. від виконання обов'язків ліквідатора у справі №902/245/16.

12. 26.06.2017 ухвалою Господарського суду Вінницької області у складі судді Тісецького С.С., поряд з іншим, відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" №140/5/5/150 від 14.04.2017 на дії (бездіяльність) ліквідатора Терещука О.В. з урахуванням уточнень №140/5/5/278 від 02.06.2017 до скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії (бездіяльність) ліквідатора Терещука О.В.; відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" №140/5/5/166 від 24.04.2017; відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" №140/5/5/165 від 24.04.2017 (стосовно п. 2 та п. 3 прохальної частини); відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" №140/5/5/231 від 17.05.2017 про усунення арбітражного керуючого Терещука О.В. від виконання обов'язків ліквідатора у справі №902/245/16 та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Надлонка А.І., кандидатуру якого погоджено комітетом кредиторів боржника.

12.1. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні скарги ініціюючого кредитора на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Терещука О.В. та його вимоги про усунення арбітражного керуючого Терещука О.В. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Торгівельна фірма "Нова справа", суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено належними та достатніми доказами факту заінтересованості ліквідатора Терещука О.В. при укладенні з ПП "Триада-Захід" договору відповідального зберігання майна підприємства-банкрута на час здійснення ліквідаційної процедури, а судом не встановлено обставин неналежного виконання арбітражним керуючим Терещуком О.В. повноважень ліквідатора ТОВ "Торгівельна фірма "Нова справа" як підстави для його усунення від участі у справі про банкрутство №902/245/16.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування його рішення

13. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ініціюючий кредитор подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.06.2017, в якій просив її скасувати як таку, що прийнята з порушенням положень статей 26, 41, 42, 115 Закону про банкрутство та за умов неповноти дослідження обставин справи на предмет належного виконання арбітражним керуючим Терещуком О.В. повноважень ліквідатора ТОВ "Торгівельна фірма "Нова справа", та задовольнити скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії (бездіяльність) ліквідатора у справі №902/245/16.

14. 22.08.2017 Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Демидюк О.О. - головуючий, Павлюк І.Ю., Огороднік К.М. апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.06.2017 у справі №902/245/16 залишив без змін.

14.1. Апеляційний суд, переглянувши справу в повному обсязі, погодився з правильністю оцінки та повнотою встановлення обставин справи судом першої інстанції, з його висновками про належне виконання арбітражним керуючим Терещуком О.В. обов'язків ліквідатора ТОВ "Торгівельна фірма "Нова справа", про необґрунтованість вимог скарги ініціюючого кредитора на його дії (бездіяльність) та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування ухвали суду від 26.06.2017.

Ухвала Вищого господарського суду України та її обґрунтування

15. 27.11.2017 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Білошкап О.В. - головуючий, Коваленко В.М., Куровський С.В. відмовив ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в прийнятті касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.06.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 у справі №902/245/16.

15.1. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" є постанова апеляційного суду у справі №902/245/16, прийнята за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про розгляд скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора, відмову у задоволенні клопотання ініціюючого кредитора про усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство, що виключає можливість оскарження таких судових рішень в касаційному порядку, виходячи з приписів частини 3 статті 8 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи заявника (ініціюючого кредитора)

16. Звертаючись із заявою про перегляд судового рішення у справі №902/245/16, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" доводило неоднакове застосування Вищим господарським судом України положень частини 3 статті 8 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 у подібних правовідносинах як підстави для перегляду ухвали суду касаційної інстанції від 27.11.2017 відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 111-16 ГПК України. На думку заявника, положення зазначеної норми матеріального права неоднаково застосовні судом касаційної інстанції при вирішенні питання про можливість прийняття до провадження касаційної скарги, поданої на судові рішення, прийняті за результатами розгляду скарги кредитора на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого та вимоги про його усунення від виконання обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство.

17. Заявник доводить неоднакове застосування приписів частини 3 статті 8 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 при прийнятті ухвали Вищого господарського суду України від 27.11.2017 у справі №902/245/16, про перегляд якої подано заяву, ухвал Вищого господарського суду України від 08.04.2016 у справі №905/5359/13, від 29.02.2016 у справі №01/5026/1159/2011, від 27.10.2015 у справі №904/8028/14, а також постанов Вищого господарського суду України від 11.05.2016 у справі №905/5359/13, від 16.03.2016 у справі №01/5026/1159/2011 та від 10.11.2015 у справі №904/8028/14, копії яких додано до заяви.

18. Заявник зазначив, що положеннями частини 3 статті 8 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 встановлено певні обмеження у реалізації права учасників справи на касаційне оскарження судових рішень, прийнятих у процедурі банкрутства. Однак, зазначена норма не містить заборони на касаційне оскарження постанови апеляційного суду, прийнятої за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про розгляд клопотання кредитора про усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків у справі про банкрутство.

19. На думку заявника, суд касаційної інстанції у справі №902/245/16, відмовивши у прийнятті до провадження касаційної скарги ініціюючого кредитора на судові рішення, прийняті за результатами розгляду його скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Терещука О.В. та вимоги про його усунення від виконання обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Торгівельна фірма "Нова справа", допустив неоднакове застосування частини 3 статті 8 Закону про банкрутство, а його висновки не узгоджуються із застосуванням зазначеної норми права судом касаційної інстанції при прийнятті рішень у справах №905/5359/13, №01/5026/1159/2011, №904/8028/14.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ТА ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у справі №902/245/16, в якій подано заяву про перегляд, були судові рішення, прийняті за результатами розгляду скарги ініціюючого кредитора на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Терещука О.В. при виконанні обов'язків ліквідатора ТОВ "Торгівельна фірма "Нова справа", а також клопотання ініціюючого кредитора про усунення ліквідатора Терещука О.В. від участі у справі про банкрутство №902/245/16.

21. Відмовляючи ухвалою від 27.11.2017 у справі №902/245/16 у прийнятті касаційної скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до провадження, Вищий господарський суд України виходив з того, що положеннями частини 3 статті 8 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 встановлено обмеження щодо оскарження прийнятих у справі про банкрутство судових рішень щодо відмови у задоволенні скарги кредитора на дії (бездіяльність) ліквідатора та його вимоги про усунення ліквідатора від участі у справі, які полягають у завершенні розгляду зазначених питань із завершенням апеляційного провадження.

22. Із постанови Вищого господарського суду України від 11.05.2016 у справі №905/5359/13, на яку заявник посилається як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, вбачається здійснення касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні поданих ініціюючим кредитором скарги на дії арбітражного керуючого Жмайла О.І. при виконанні ним повноважень ліквідатора ТОВ "Восход" та клопотання про припинення повноважень ліквідатора Жмайла О.І. у зазначеній справі.

23. Отже, вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції у справах №902/245/16 та №905/5359/13 частини 3 статті 8 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 при вирішені питання про можливість прийняття до провадження касаційної скарги, поданої на судові рішення, яким відмовлено у припиненні повноважень (звільненні, усуненні) ліквідатора у справі про банкрутство за наслідком розгляду скарги кредитора на його дії (бездіяльність).

24. При цьому, ухвала суду касаційної інстанції від 27.11.2017 у справі №902/245/17, про перегляд якої подано заяву, та постанова суду касаційної інстанції від 10.11.2015 у справі №904/8028/14, яку заявником надано на підтвердження неоднакового застосування частини 3 статті 8 Закону про банкрутство, прийняті судами із встановленням різних фактичних обставин (у справі №902/245/16 розглядалася скарга на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута, тоді як у справі №904/8028/14 касаційний суд переглянув судові рішення про відмову в усуненні арбітражного керуючого від виконання обов'язків розпорядника майна боржника). Зазначене виключає можливість перегляду таких судових рішень на підставі пункту 1 частини 1 статті 111-16 ГПК України.

25. З аналізу змісту постанови Вищого господарського суду від 16.03.2016 у справі №01/5026/1159/2011 та ухвали Вищого господарського суду України від 27.11.2017 у справі №902/245/16, про перегляд якої подано заяву, вбачається, що правовідносини у зазначених справах не є подібними, оскільки провадження у справі про банкрутство №902/245/16 здійснюється за Законом про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011, тоді як у справі №01/5026/1159/2011 до боржника застосовуються норми Закону про банкрутство в редакції до набрання чинності змінами згідно із Законом України №4212-VI від 22.12.2011.

26. З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

27. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

28. При цьому, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

29. Отже, при вирішенні питання щодо можливості прийняття до провадження та розгляду по суті касаційної скарги на рішення судів, прийняті у справі про банкрутство, провадження в якій здійснюється відповідно до Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011, суд касаційної інстанції повинен керуватися приписами статті 8 цього Закону, якими визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, в системному зв'язку із конституційними нормами, які гарантують особі право на оскарження судових рішень в касаційному порядку, у випадках передбачених процесуальним законом, але до такої межі, щоб сама суть права на касаційний перегляд справи не була спотворена та зведена нанівець.

30. Частиною 3 статті 8 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

31. Аналіз частини 3 статті 8 Закону про банкрутство із застосуванням телеологічного способу тлумачення норм права дає підстави для висновку, що метою законодавця при визначенні переліку судових рішень у справі про банкрутство, які підлягають касаційному оскарженню, було забезпечення розгляду справ про банкрутство в розумний строк та з дотриманням процесуальної економії, шляхом встановлення обмеження касаційного перегляду окремих, не надто важливих судових актів з питань, які можуть переглядатися разом з більш важливими рішеннями судів, зазначеними у переліку згідно з частиною 3 статті 8 Закону. З огляду на таке, перегляд зазначених рішень судів у процедурі банкрутства, як індивідуального судового рішення, завершується на стадії апеляційного провадження.

32. Із системного аналізу норми частини 3 статті 8 Закону про банкрутство вбачається, що прийняті у справі про банкрутство рішення судів за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора, які включають клопотання про припинення повноважень (усунення) ліквідатора, можуть бути предметом касаційного перегляду лише у разі, якщо за наслідком такого провадження господарським судом було усунено (звільнено, припинено повноваження) ліквідатора у справі про банкрутство.

33. Отже, висновки суду касаційної інстанцій у справі №902/245/16 про відмову у прийнятті до провадження касаційної скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на постанову апеляційного суду від 22.08.2017 та ухвалу суду першої інстанції від 26.06.2017, якими відмовлено в усуненні арбітражного керуючого Терещука О.В. від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство №902/245/16 за наслідком розгляду скарги ініціюючого кредитора на його дії (бездіяльність), не порушують гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права кредитора на доступ до суду та не є обмеженням його права на ефективний захист своїх прав і законних інтересів в суді касаційної інстанції, зважаючи на встановлені законодавцем обмеження щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство в силу спеціальних норм частини 3 статті 8 Закону про банкрутство.

34. За результатами перегляду рішення суду касаційної інстанції в порядку Розділу XII-2 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 27.11.2017 у справі №902/245/16.

Судові витрати

35. З огляду на те, що Суд відмовляє у задоволенні заяви про перегляд ухвали суду касаційної інстанції, Суд покладає на заявника витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, статтями 111-23 111-24 111-26 Господарського процесуального кодексу України в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 27.11.2017 у справі №902/245/16.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 111-16 ГПК України.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков