Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.01.2021 року у справі №910/4848/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/4848/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І. І.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Якимчук Н. М.

третьої особи-1 - не з'явився,

третьої особи-2 - не з'явився,

третьої особи-3 - Федоренко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Сетам"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 (судді:

Корсак В. А. (головуючий), Демидова А. М., Попікова О. В. )

та рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 (суддя Борисенко І. І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софітра"

до Державного підприємства "Сетам"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

1. Приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Ляпін Дмитро Валентинович,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрфактор Сервіс",

3. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія"

про визнання недійсними електронних торгів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Софітра" (далі - ТОВ "Софітра", Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам", Відповідач) про визнання недійсними електронних торгів, які були проведені 06.04.2020, з продажу об'єкта нерухомого майна двокімнатної квартири, загальною площею 43.4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 142, кв. 44, номер лоту
375118.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що проведені Відповідачем електронні торги (аукціон) з продажу об'єкта нерухомого майна (квартири) вчинені з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема під час дії заборони, а отже є такими, що підлягають визнанню недійсними.

2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у справі №910/4848/20, позов задоволено. Визнано недійсними проведені 06.04.2020 електронні торги з продажу об'єкта нерухомого майна - двокімнатної квартири, загальною площею 43.4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 142, кв. 44, номер лоту 375118. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні торги проведені під час дії заборони на вчинення будь-яких дій із спірним нерухомим майном відповідно до ухвали Господарського суду міста від 04.10.2020 у справі №910/13787/19, тобто реалізація майна проведена з порушенням вимог законодавства.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням і постановою господарських судів попередніх інстанцій, Державне підприємство "Сетам" подало касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарськими судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від
05.06.2018 у справі №910/856/17 та постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №911/845/17, від 14.03.2018 у справі №910/1454/17 та від 03.07.2019 у справі №922/852/18 (щодо належного складу учасників справи при визнанні електронних торгів недійсними); від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від
30.05.2018 у справі №906/278/17 та від 14.03.2018 у справі №910/1454/17 (щодо наявності порушеного права та законного інтересу Позивача, який оспорює результати електронних торгів).

3.3. Приватний виконавець Ляпін Д. В. та Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія" у відзивах на касаційну скаргу підтримали позицію та доводи скаржника посилаючись на необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

4. Обставини встановлені судами

4.1.06.04.2020 Державним підприємством "Сетам" проведено аукціон з продажу об'єкта нерухомого майна - двокімнатної квартири, загальною площею 43.4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 142, кв. 44 в рамках об'єднаного виконавчого провадження ВП №58393746 від 01.03.2019.

4.2. Вищезазначене майно виставлено до продажу за номером лоту 375118 по стартовій ціні 484 604,40 та продано Переможцю - Учаснику 23 (ТОВ "Юрфактор Сервіс") за ціною 484 605,00 грн, тобто на 1 грн вище, за стартову ціну.

4.3.07.04.2020 отримавши оригінал протоколу про проведення електронних торгів №375118, приватним виконавцем складено акт про їх проведення.

4.4. На переконання ТОВ "Софітра" вищезазначені торги проведені з порушенням вимог чинного законодавства України, а відтак підлягають визнанню недійсними.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

5.2. Предметом розгляду у цій справі є вимога Позивача про визнання недійсними електронних торгів з продажу майна.

5.3. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

5.4. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/856/17 та від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 зроблено висновок, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

5.5. Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

5.6. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину.

5.7. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 у справі №911/845/17 та від 14.03.2018 у справі №910/1454/17 в яких зазначено, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально - правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі.

Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

5.8. Звідси належним суб'єктним складом, а відтак сторонами спору про визнання аукціону та його результатів недійсними є склад учасників за участю продавця, переможця аукціону та організатора цього аукціону.

Аналогічний висновок сформований у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №14/325 "б", який згодом був підтриманий Верховним Судом у постановах від
18.08.2020 у справі №5023/4363/12 та від 16.09.2020 у справі №5006/5/39б/2012.

5.9. Водночас, неведені правові позиції судами попередніх інстанцій не враховані, залишено поза увагою особливості суб'єктного складу учасників у спорах, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів з реалізації майна боржника, а саме включення до належного суб'єктного складу учасників у цих спорах, як сторін цих спорів, продавця, переможця аукціону та організатора аукціону.

5.10. В такий спосіб висновок про доведеність/недоведеність позову, підставність/безпідставність позовних вимог має бути зроблений за участі у справі усіх належних сторін.

5.11. При цьому, тлумачення змісту статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: по-перше, пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; по-друге, наявність підстав для оспорення правочину; по-третє, встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

5.12. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі №6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс16, від 04.11.2015 у справі №3-669гс15, від
11.05.2016 у справі №6-806цс16, від 30.11.2016 у справі №910/31110/15 тощо.

5.13. Недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Тому для вирішення питання про визнання недійсним оспорюваного правочину правове значення має встановлення впливу наслідку вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 та від 25.06.2020 у справі №904/2922/18.

5.14. Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення того, чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів, чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів (постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 11.06.2019 у справі №920/1316/14, від 26.09.2019 у справі №11/19, від 18.08.2020 у справі №5023/4363/12, від 10.02.2021 у справі №910/11305/18).

5.15. Поряд з цим, ані місцевий суд, ані апеляційна інстанція, не перевірили чим Позивач обґрунтовував порушення своїх прав та чи мало місце порушення його прав та законних інтересів при проведенні електронних торгів, що, як наслідок, призвело до передчасних висновків про наявність правових підстав для задоволення позову.

5.16. Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження судових рішень, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України знайшла своє підтвердження, що є підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, оскільки вказані порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж перегляду справи судом касаційної інстанції, однак оцінка викладених вище обставин та доводів є необхідною для правильного вирішення спору по суті.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

6.2. Згідно з частинами 1 , 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. За змістом частинами 1 , 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частинами 1 , 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6.4. Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

6.5. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, зокрема визначити та встановити дійсний суб'єктний склад учасників спірних правовідносин та чи мало місце порушення прав та законних інтересів Позивача при проведенні електронних торгів і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Сетам" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 у справі №910/4848/20 скасувати.

3. Справу №910/4848/20 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв Судді Т. Б. Дроботова Ю. Я. Чумак