Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 5023/5038/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.09.2017 (суддя Бринцев О. В.) та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 (головуючий суддя - Тарасова І. В., судді Крестьянінов О. О., Пуль О. А.) за скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в особі відділу примусового виконання рішень у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення суми,

Короткий зміст рішення по суті спору

1. 02.07.2013 Господарський суд Харківської області вирішив позов задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі - Відповідач, Боржник) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Стягувач) 2668419,70 грн. пені, 2472766,02 грн. штрафу, 7971,44 грн. судового збору. В задоволенні 54457,54 грн. пені та 50464,60 грн. штрафу відмовити.

2. 19.07.2013 Господарський суд Харківської області видав наказ на виконання вказаного рішення.

Короткий зміст скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби

3. 08.08.2017 Позивач звернувся з скаргою, в якій просив визнати незаконними дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в особі Відділу примусового виконання рішень (далі - Орган виконавчої служби) щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 39605437; визнати недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 39605437, яку було винесено 14.07.2017 головним державним виконавцем Органу виконавчої служби Панюковою О. О.

Вимоги скарги мотивовані тим, що для застосування положень пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" в межах виконавчого провадження № 39605437 необхідною умовою є наявність кредиторської заборгованості боржника за спожитий газ, а для прийняття рішення про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень наведеної норми - чи є стягувачем у виконавчому провадженні Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а боржником - підприємство, що виробляє теплову енергію, транспортує та постачає теплову енергію, чи включено Боржника до відповідного реєстру, чи стягується за рішенням суду заборгованість такого Боржника за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 для виробництва теплової та електричної енергії.

Короткий зміст рішень судів І та апеляційної інстанцій

4. 26.09.2017 Господарський суд Харківської області вирішив припинити провадження за скаргою в частині визнання недійсною постанови від 14.07.2017 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 39605437 в частині зупинення виконавчого провадження щодо стягнення 7971,44 грн. судового збору. В решті скарги - відмовити. Вказана ухвала залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2017.

Судові рішення мотивовані тим, що дії державного виконавця із винесення постанови про зупинення виконавчого провадження з посиланням на пункт 10 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням постанови про виправлення помилки від 23.08.2017, є правомірними, оскільки суми пені, 3 % річних, інфляційних нарахувань за своєю природою є складовими заборгованості, а отже норми частини 4 статті 34 та пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають застосуванню і у разі стягнення названих сум без одночасного стягнення окремих сум основного боргу за газ. В частині визнання недійсною постанови про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 39605437 від 14.07.2017 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.07.2013 щодо стягнення 7971,44 грн. судового збору провадження за скаргою припинено на підставі пункту 1.1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 27.11.2017 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2017, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

6. Відзив на касаційну скаргу від Відповідача не надійшов.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Оскаржувані судові рішення необґрунтовані, винесені без встановлених судом усіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме положень пункту 10 частин 1, 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", статей 4-3, 4-7, 22, 32-35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а тому підлягають скасуванню.

8. Суд фактично позбавив Скаржника можливості скористатись передбаченим статтею 22 ГПК України правом змінити предмет або підстави позову, чи збільшити розмір позовних вимог, припинивши провадження за скаргою в частині зупинення виконавчих дій щодо стягнення судового збору за наказом суду у даній справі.

9. Державний виконавець, приймаючи постанову про виправлення помилки від 22.08.2017 ВП № 39605437, діяв поза межами повноважень, наданих йому Законом, а суд безпідставно розцінив його дії як правомірні, хоча положення Закону України "Про виконавче провадження" не презюмують дії виконавця як безумовно правомірні.

10. Суди не з'ясували механізму врегулювання кредиторської заборгованості, яка стягується за рішенням суду у даній справі, дійшли передчасного висновку про можливість зупинення виконавчих дій на підставі положень пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відповідні положення щодо зупинення вчинення виконавчих дій внесені до Закону виключно з метою надання можливості безперешкодного виконання зобов'язань теплопостачальної або теплогенеруючої організації за договором про реструктуризацію заборгованості.

Позиція Верховного Суду

11. Суд не приймає до уваги посилання Скаржника (пункт 9) на те, що, приймаючи постанову про виправлення помилки від 22.08.2017 ВП № 39605437, державний виконавець діяв поза межами своїх повноважень з огляду на те, що відповідно до частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

12. Суд відхиляє доводи Скаржника (пункти 7, 10) щодо неправильного застосування судами пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки наведена норма визначає, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем). При цьому відповідно до частини 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Як встановлено судами, Відповідач (Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі") внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а пеня та штраф, які є складовими основного боргу та стягнення яких було предметом розгляду у даній справі, нараховані на заборгованість, яка виникла до 01.07.2016. З огляду на наведене суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що вказана заборгованість підпадає під дію пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", отже дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення сум пені та штрафу відповідають наведеним вимогам законодавства.

13. Суд не приймає до уваги доводи Скаржника (пункт 9) щодо того, що, припинивши провадження в частині скарги, суд позбавив його можливості скористатись правом на зміну предмету або підстав позову. Разом з тим відповідно до підпункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, в редакції, що діяла на час розгляду скарги судами, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відсутність предмета спору означає відсутність спірних матеріальних правовідносин між сторонами. Разом з тим за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Судами встановлено, що 23.08.2017 постановою державного виконавця внесено виправлення в постанову від 14.07.2017 ВП № 39605437 щодо зазначення частини, в якій зупиняється вчинення виконавчих дій, а саме в частині примусового стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016. Отже, внесення змін до постанови про зупинення вчинення виконавчих дій не є підставою для припинення провадження у розгляді скарги. Враховуючи викладене, місцевий та апеляційний суди за наявності предмета спору помилково застосували приписи статті 80 Господарського процесуального кодексу України та припинили провадження за скаргою в частині визнання недійсною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.07.2017 року у виконавчому провадженні ВП №39605437.

14. З огляду на наведене ухвала місцевого та апеляційного господарських судів в частині відмови у задоволенні скарги на дії державного виконавця Органу виконавчої служби законні та обґрунтовані, тому в цій частині зміні чи скасуванню не підлягають. Висновки судів попередніх інстанцій в частині припинення провадження за скаргою щодо зупинення проведення виконавчих дій щодо примусового стягнення судового збору, присудженого до стягнення згідно з рішенням суду у даній справі, на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, в редакції, чинній на час розгляду скарги судами, помилкові, а тому прийняті у справі судові рішення в цій частині підлягають скасуванню із прийняттям рішення про відмову у задоволенні скарги в цій частині.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 в частині припинення провадження у скарзі в частині визнання недійсною постанови від 14.07.2017 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 39605437 в частині зупинення виконавчого провадження щодо стягнення 7971,44 грн. судового збору скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні скарги.

3. В решті ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак